У 12-ти біоптатах яєчка чоловіків віком 22 - 65 років встановлено, що гемокапіляри яєчка відносяться до соматичного типу, пори і фенестри в цитоплазмі ендотеліоцитів відсутні. Місцями у власній оболонці звивистих сім'яних трубочок, наявні колбоподібні потовщення, які випинаються в сторону цитоплазми підтримувальних епітеліоцитів. Назовні від базальної мембрани у власній оболонці звивистих сім'яних трубочок наявні 4 шари міоїдних клітин, цитоплазма яких містить велику кількість піноцитозних міхурців, цистерн ендоплазматичної сітки і міофіламенти. У підтримувальних епітеліоцитах наявна добре розвинута ендоплазматична сітка, ліпідні включення, лізосоми та мітохондрії. З'єднувальний апарат підтримувальних епітеліоцитів утворений їх цитолемами, цистернами гранулярної ендоплазматичної сітки і філаментами. З'єднувальний апарат підтримувальних епітеліоцитів є важливим елементом гематотестикулярного бар'єру, який у базальній частині практично відмежовує клітини апексної частини і створює особливе середовище для розвитку клітин сперматогенного епітелію.

В експерименті на щурах із застосуванням гістологічних, морфометричних й електронно-мікроскопічних методик проведено вивчення та подано кількісну характеристику особливостей перебудови паренхіми та строми яєчка за умов перев'язки сім'явиносної протоки як одного із методів контрацепції. Встановлено, що вже через одну добу після експерименту в яєчку у 18 % звивистих сім'яних трубочок наявні тяжкі пошкодження клітин сперматогенного епітелію, котрі на 7 і 30 добу досліду визначаються у третині звивистих сім'яних трубочок. Зменшується діаметр звивистих сім'яних трубочок, об'єм ядер інтерстиційних ендокриноцитів, зростає кількість сполучнотканинних елементів, що свідчить про високу чутливість клітин сперматогенного епітелію в умовах перев'язки сім'явиносної протоки.

Досліджено 12 біоптатів яєчок чоловіків віком 22 - 50 років з розладами сперматогенезу. Установлено ультраструктурні зміни в гемокапілярах, власній оболонці звивистих сім'яних трубочок, підтримувальних епітеліоцитах та інтерстиційних ендокриноцитах.

З'ясовано особливості структурної організації артеріального, венозного, гемомікроциркуляторного русла, завивистих сім'яних трубочок яєчка чоловіків репродуктивного віку. Визначено закономірності розвитку реактивних та компенсаторно-відновних процесів у сім'яних трубочках яєчок чоловіків за наявності пахвинної грижі і після пластики стінок пахвинного каналу з метою профілактики за таких умов набутого непліддя. Проаналізовано спермограми чоловіків, що звернулися в андрологічний кабінет у зв'язку з неплідністю.

Уперше виявлено, що періодична або постійна компресія елементів сім’яного канатика вмістом грижового мішка за косої пахвинної грижі призводить до місцевих розладів артеріального та венозного кровотоку яєчка, над’яєчка та їх оболонок. Їх результатом є часткова атрофія яєчка з розростанням міжканальцевої сполучної тканини, гіаліноз стінки кровоносних судин та оболонки сім’яних трубочок, мікроклазматоз ендотеліоцитів гемокапілярів, деструкція цитоплазматичних органел та структур з’єднувального апарату між підтримувальними епітеліоцитами, гальмування сперматогенезу з редукцією кількості сперматоцитів, сперматид та сперматозоїдів, наростання кількості їх патологічних форм і зниження рухливості. Установлено, що після пластики задньої стінки пахвинного каналу за косої пахвинної грижі залишається порушеною гемодинаміка в яєчку зі зменшенням його об’єму, діаметрів звивистих сім’яних трубочок, кількості клітин сперматогенного епітелію, зокрема сперматозоїдів, збільшенням кількості їх патологічних форм і зниження рухливості. Одержані результати поглиблюють відомості про зміни гемодинаміки та гістоструктуру передміхурової залози за умов косої пахвинної грижі та після пластики задньої стінки пахвинного каналу. Важливими є експериментальні дані щодо структурно-функціональних змін в яєчку за умов розладів кровообігу та його корекції в експерименті.

Проведено аналіз стану гемодинаміки в артеріях показав статистично вірогідне її покращання як в межах сім'яного канатика, так і в яєчку після пластики пахвинного каналу у порівнянні з неоперованою грижею, але позитивного впливу на сперматогенну та ендокринну функції яєчка не виявлено.

Узагальнено результати досліджень, а також даних вітчизняних і зарубіжних авторів із морфології над'яєчка чоловіків різного віку, в умовах варикоцеле, косої пахвинної грижі, після пластики задньої стінки пахвинного каналу, після перенесеного епідидимоорхіту та за водянки яєчка. Подано інформацію про ангіографію артерій і вен над'яєчка, організацію його мікроциркуляторного русла та тканинних компонентів на макро- та мікроскопічному рівні за названих вище умов. Одержані дані про над'яєчко рекомендовано використовувати в клініці під час лікування захворювань цього органа, а також у навчальному процесі на кафедрах нормальної та клінічної анатомії, урології, хірургії, гістології та цитології.