Проаналізовано дані літератури щодо епідеміології хламідіозу та уреамікоплазмозу. Відзначено патоморфологічні особливості спричиненого хламідіями та уреамікоплазмами ураження внутрішніх органів і систем. Наведено сучасні методи діагностики хламідіозу, мікоплазмозу та уреаплазмозу. Виділено групи ризику виникнення ранніх і пізніх ускладнень цих інфекцій. Узагальнено результати вивчення супутніх запальних захворювань органів малого таза та внутрішніх органів у хворих віком від 18-ти до 30-ти років.

Вивчено інформативні показники ендогенної інтоксикації: сорбційна здатність еритроцитів (СЗЕ) на вміст пептидів середньої молекулярної маси (ПСММ) у жінок з хламідійною уреаплазмовою та поєднаною інфекцією сечостатевої системи. Дослідження проведено вперше з метою оцінки можливого безпосереднього або опосередкованого впливу хламідійної та уреаплазмової інфекції на організм в цілому. Відзначено вірогідне збільшення вмісту ПСММ та підвищення СЗЕ в усіх хворих у порівнянні з цими показниками у здорових жінок.