Надано аналіз передумов створення віртуальних лабораторій для навчання студентів інженерних спеціальностей, опис спроектованої лабораторної установки для дослідження роботи логометра.

Представлено аналіз передумов створення віртуальних лабораторій для навчання студентів інженерних спеціальностей, а також опис спроектованої лабораторної установки для дослідження роботи електроконтактного манометра.

Надано огляд адаптивних та інтелектуальних технологій у дистанційному навчанні. Визначено, які види технологій доступні у теперешній час, наскільки зручні вони у використанні, яке місце займають у широкомасштабному дистанційному навчанні.

Проаналізовано існуючі стандарти у дистанційному навчанні; визначено етапи розробки стандартів, основні напрямки побудови навчальних систем, які базуються на інформаційних технологіях.

Розглянуто досвід зарубіжних країн щодо формування інституціонального середовища для національної інноваційної системи ресурсів в електронному вигляді для інформаційного забезпечення етапів життєвого циклу інформаційних систем.

Проведено огляд світових інформаційних ресурсів, необхідних для забезпечення потреб економіки знань. Вивчено досвід побудови та функціонування інформаційної інфраструктури національних інноваційних систем в економічно розвинених країнах світу та пострадянських. Розглянуто процеси формування загальноєвропейського інформаційного простору, зокрема: напрями науково-технічної й інноваційної політики ЄС, діяльності європейських інституцій в науково-технічній та інноваційній сферах, європейські технологічні й інформаційні ініціативи, спрямовані на зміцнення інноваційного потенціалу. Проаналізовано загальні підходи до розбудови інформаційної інфраструктури національної інноваційної системи, досліджено національну систему науково-технічної інформації України, її інформаційні ресурси й інформаційно-комунікаційні мережі. Підготовлено пропозиції щодо створення в Україні системи інформаційно-аналітичного забезпечення державної інноваційної політики. Побудовано модель взаємодії інституцій у межах системи, розглянуто напрями формування інтегрованого інформаційно-комунікаційного середовища системи та її інформаційно-ресурсної бази. Досліджено роль і напрями діяльності посередницьких структур для супроводження інноваційних процесів.

Досліджені поняття "інноваційний потенціал регіону", структура регіонального інноваційного потенціалу, його критерії і показники, роль у розвитку регіонів України, наведені фактори, що впливають на формування інноваційного потенціалу регіону. Здійснено комплексний аналіз інноваційного потенціалу регіонів України і складено їхній рейтинг. За результатами дослідження визначено проблеми в регіональній інноваційній політиці України, запропоновано шляхи їх розв'язання через реформування для становлення інноваційного потенціалу регіону.

Наведено результати наукового дослідження щодо потенціалу пріоритетного напряму інноваційної діяльності "Широке застосування технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища" і його реалізації. За 2000 - 2013 рр. з екологічних питань захищено 2003 або 2,3 % від загальної кількості захищених в Україні за цей період дисертацій (86,5 % кандидатських і 3,5 % - докторських), з яких за профілем середньострокових пріоритетів - 353 або 17,6 % (308 або 87,3 % кадидатських і 45 або 12,7 % - докторських дисертацій). Найвищий науковий потенціал має середньостроковий пріоритет 6,2 "Впровадження прогресивних технологій водозабезпечення, водокористування та водовідведення" (38,5 % дисертацій від їх кількості за профілем середньострокових пріоритетів та 6,8 % від загальної кількості в екологічній сфері), найменший - 6,4 "Застосування технологій поводження з радіоактивними відходами та зменшення їх негативного впливу на навколивнє природне середовище" (9,9 % від їх кількості за профілем середньострокових пріоритетів та 1,7 % від загальної кількості в екологічній сфері). Створений кадровий інноваційний потенціал безпосередньо визначити неможливо, оскільки назви спеціальностей із підготовки фахівців не збігаються із назвою середньострокових пріоритетів стратегічного напряму. Найбільш профінансованим для реалізації за 2012 - 2015 рр. був напрям 6.1 "Застосування технології раціонального надро- та землекористування", найменш - напрям 6,3 "Застосування технологій замкненого циклу, технологій очищення, переробка та утилізації промислових і побутових відходів". Тобто пріоритет, який має найвищий науковий потенціал (6,2), не отримав відповідного фінансування для його реалізації, що потребує коригування переліку середньострокових пріоритетів з урахуванням результатів проведеного дослідження.

Запропоновано результати дослідження впливу різних областей спектра інфрачервоного випромінювання на біологічні об'єкти тварин.