Рассмотрена компьютерные методы оценки доступности информационного ресурса с профилактическими мерами аудитов безопасности. Предложены элементы инструментально-ориентированной методики рационального функционирования ресурса в условиях проведения последовательных атак на уязвимости конфигурации службы DNS, а также периодических профилактических мероприятий (аудита безопасности программных средств) по обнаружению и устранению уязвимостей с последующим их устранением без изменения программного кода или с помощью патчеризации. Для моделирования используется программный комплекс MATLAB.

Процедура транскатетерной имплантации протеза аортального клапана (TAVI) является альтернативой для лечения пациентов с высоким операционным риском с выраженным аортальным стенозом. Несмотря на относительно большой опыт и широкое применение TAVI в развитых странах, в Украине это вмешательство проводилось только в единичных случаях, в то же время, потребность в его рутинном проведении, согласно с рассчитанными статистическими данными, является значительной. Включение процедуры TAVI в состав средств оказания медицинской помощи больным с высоким хирургическим риском с симптоматическим выраженным аортальным стенозом, которые не являются кандидатами для хирургического лечения, позволит увеличить длительность и улучшить качество жизни таких пациентов.

Мета роботи - огляд та аналіз літератури щодо методик черезшкірних втручань на мітральному клапані у пацієнтів з вираженою мітральною недостатністю високого хірургічного ризику. Описані унікальні інтервенційні інструменти і протези забезпечують проведення безлічі черезшкірних втручань у разі патології мітрального клапана у хворих високого хірургічного ризику.

Цель работы - показать информативность 3D трансэзофагеатьной трехмерной эхокардиографии (ТЭэхоКГ) при визуализации и 3D моделировании митрального клапана (МК). Исследование выполняли на аппарате iE33 (Philips). Для визуализации МК и построения его модели использовалась позиция датчика на уровне средней трети пищевода с углом сканирования 120 -140. Постпроцессинг данных проводился на основе программы MVQ (QLAB 9), которая рассчитывает 53 необходимые параметра клапана и строит его модель для наглядного представления. Выводы: 3D ТЭэхоКГ обеспечивает получение изображения МК и его модель, максимально приближенные к реальным.

Здійснено огляд та аналіз літератури, яка стосується методик черезшкірних втручань на мітральному клапані в пацієнтів з вираженою мітральною недостатністю і з високим хірургічним ризиком. Описані унікальні інтервенційні інструменти і протези забезпечують проведення багатьох черезшкірних втручань у разі патології мітрального клапана у хворих з високим хірургічним ризиком.

Мета роботи - описати розроблену методику малоінвазивного багатосудинного коронарного шунтування за умов передньолатеральної міні-торакотомії з використанням штучного кровообігу та гіперкаліємічної кров'яної кардіоплегії; оцінити першу групу послідовно оперованих пацієнтів. Метод використано у 29 пацієнтів. В усіх хворих виконано повну реваскуляризацію міокарда з використанням від 2 до 5 шунтів, у середньому (3,37 +- 0,82) на пацієнта. Ліву внутрішню мамарну артерію використано в кожного пацієнта, праву внутрішню мамарну артерію - у 4, радіальну артерію - у 5, венозні кондуїти застосовано у 23, повну артеріальну реваскуляризацію виконано в 6 пацієнтів. Летальних випадків не було. Час перетиснєння аорти в оперованих пацієнтів становив від 48 до 146 хв, у середньому (75,8 +- 21,0) хв. Загальний час штучного кровообігу становив від 103 до 296 хв, у середньому (145,5 +- 38,4) хв. Загальний час операції - від 180 до 495 хв, у середньому (287,4 +- 61,7) хв. Об'єм ексудату протягом перших 12 год після операції становив (456,55 +- 214,39) мл. Післяопераційні дренажі залишалися в середньому протягом 48 год. Час штучної вентиляції легень у середньому становив (7,6 +- 15,6) год. Перебування в палаті інтенсивної терапії тривало (2,58 +- 1,21) доби. Висновки: малоінвазивне коронарне шунтування за умов передньолатеральної торакотомії - ефективний і безпечний метод хірургічної реваскуляризації міокарда. Методика надає змогу виконати повну реваскуляризацію міокарда незалежно від кількості шунтів, фракції викиду лівого шлуночка, якості та розміру коронарних судин, віку пацієнта.