Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*738

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177.52*042

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою восьмиканального металічного мікроелектрода (діаметр окремого каналу 12 мкм) одержано позаклітинні відведення фонової імпульсної активності 186 окремих нейронів або їх малих груп (звичайно пар) моторної кори щурів, наркотизованих кетаміном. У 60 випадках (32,3 %) потенціали дії (ПД) двох окремих нейронів генерувалися паралельно і знаходились у певних відносно фіксованих часових відношеннях один до одного. Це розцінено як результат збудження двох сусідніх функціонально пов'язаних (сполучених) клітин. Такі пари ПД могли відводитись або по одному, або по двох сусідніх каналах мікроелектрода. Другі ПД у парі виникали тільки за умови генерації попереднього ПД іншим нейроном, тоді як ПД останнього в деяких випадках могли виникати ізольовано. Отже, у подібних нейронних парах могли бути ідентифіковані "провідний" і "супроводжуючий" нейрони. Коефіцієнт зчеплення генерації ПД супроводжуючим нейроном щодо ПД, генерованих провідною клітиною, наближався до 100 % незалежно від частоти розрядів останньої. Інтервали між ПД двох нейронів у їх різних сполучених парах варіювали від порядку 1,0 до 22 - 23 мс. У разі мінімальних значень таких інтервалів ПД, генеровані нейронами пари, накладались один на одний. Це призводило до формування імпульсів, котрі виглядали як "складні ПД", але в деяких проміжках часу міжімпульсні інтервали збільшувались, і такі ПД зазнавали декомпозиції. Описані дані розглянуто як одержане в експерименті in vivo електрофізіологічне підтвердження наявності тісного функціонального сполучення між значною частиною нейронів кори, просторово розташованих близько один до одного (тобто таких, що входять до складу мік

ропопуляції).

Встановлено механізми формування їжодобувних рухів за участю гіпокампу (поле САЗ) у щурів та ролі зазначеної структури в ініціюванні та реалізації рухової програми. Встановлено роль гіпокампу в процесах організації та відтворення програм автоматизованих рухів на прикладі структурно-функціонального залучення поля САЗ гіпокампу. Зокрема досліджено, що параметри рухів у навчених щурів та навчених зі зруйнованим гіпокампом мають вірогідні відмінності часових значень балістичних компонентів руху. При тренуванні попередньо навчених щурів зі зруйнованим гіпокампом після тривалої перерви спостерігається збільшення загальної кількості їжодобувних рухів та відсоток помилок. Підкреслено, що у міру вироблення навички зростає кількість нейронів, які реагують на сенсорні стимули від іпсилатеральної робочої кінцівки та з’являються нейрони з новими типами реакцій. Встановлено, що результатом навчання є збільшення відсотка реагуючих на пропріоцептивні стимули нейронів за здійснення пасивних рухів іпсилатеральною кінцівкою, починаючи з 6 - 7-ї доби навчання виявлено нейрони з гальмівним типом реакції. Встановлено, що результатом навчання є вірогідне (р < 0,01) у порівнянні з першим днем навчання зростання кількості реагуючих нейронів на 6-ту та 11-ту добу навчання за здійснення їжодобувних рухів іпсилатеральною кінцівкою. Встановлено, що в навчених щурів за електричної стимуляції іпсилатерального поля САЗ гіпокампу з’являється чітка латералізація скорочення м’язів передньої кінцівки, якій тварина надавала перевагу за здійснення їжодобувних рухів, та вірогідно (р < 0,01) зменшується величина струму електростимуляції щодо появи еферентної відповіді у вигляді скорочення м’язів передніх кінцівок.

У дослідах на щурах за умов експериментального внутрішньомозкового крововиливу на тлі фармакопрофілактичного застосування похідного 3,2'-спіро-піроло-2-оксиндолу (сполука R-86) встановлено, що досліджувана речовина так само, як і рефренс-препарат корвітин, запобігала формуванню кардіоцеребрального синдрому, ескалації неврологічного дефіциту та стабілізації функціональних показників серцево-судинної діяльності.