Наведено результати досліджень вмісту в сиворотці крові про- і протизапальних цитокінів у хворих на хронічний гломерулонефрит. Вивчено роль ІЛ-1 та ІЛ-10 в розвитку хронічної ниркової недостатності. Розглянуто зміни співвідношень ІЛ-1 та ІЛ-10 як індукторів клітинного і гуморального імунітету зважаючи на те, як прогресує захворювання.

Представлены результаты исследования содержания в сыворотке крови про- и противовоспалительных цитокинов у больных хроническим гломерулонефритом. Изучены роль ИЛ-7 и ИЛ-10 в развитии и прогрессировании хронической почечной недостаточности. Рассмотрено изменение соотношения ИЛ-1 и ИЛ-10 как индукторов клеточного и гуморального иммунитета по мере прогрессирования заболевания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.865-52

Рубрики:

Хірургічна патологія нижніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження порушень ліпідного обміну у разі симптоматичної ренопаренхіматозної артеріальної гіпертонії (АГ). Доведено, що порушення ліпідного обміну зустрічаються більш ніж у половини хворих на хронічний гломерулонефрит (ХГН). У цьому випадку характерними змінами ліпідних показників було підвищення рівня загального холестерину, загального тригліцериду, холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) і коефіцієнта атерогенності на тлі зниження рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ). Також було визначено збільшення коефіцієнта співвідношення ЛПНЩ/ЛПВЩ, що свідчить про збільшення активності окиснення ліпідів, яке, в свою чергу, створює умови для формування атеросклеротичних змін у судинах у хворих з нефрогенною симптоматичною АГ.

Представлены результаты исследования нарушений липидного обмена у больных хроническим гломерулонефритом с нефротическим синдромом и без него. В ходе исследований выявлены проатерогенные нарушения липидного обмена, наиболее выраженные в группе больных с нефротическим синдромом. Показано, что увеличение коэффициента соотношения липопротеиды низкой плотности/липопротеиды высокой плотности свидетельствует об активации процессов окисления липопротеидов, в результате чего они приобретают антигенные свойства и могут образовывать липидные иммунные комплексы.

Комплексно обстежено 41 пацієнта з істинною екземою (ІЕ). Встановлено порушення ліпідного обміну та спектра жирних кислот. Більш виражені зміни спостережено в мембранах еритроцитів. Установлено корелятивний зв'язок виявлених зрушень із клінічними проявами дерматозу (перебігом, тривалістю, поширеністю), що підтверджує їх патогенетичну значущість і свідчить про важливість метаболічної ланки в патогенезі ІЕ.

Проведено дослідження цитокінів, порушень ліпідного обміну, ліпопротеїдвмісних імунних комплексів, вивчено їх взаємозв'язок у розвитку та прогресуванні ренопаренхіматозної артеріальної гіпертонії (АГ) і наведено оцінку впливу на ці показники статинів. Встановлено, що характерними порушеннями ліпідного обміну за ренопаренхіматозної АГ є підвищення рівня загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїдів низької густини (ЛПНГ) та коефіцієнта атерогенності за наявності зниження холестерину ліпопротеїдів високої густини та тенденції до гіпоальфахолестеринемії навіть у разі нормоліпідемії. Показано, що дані зміни ліпідного обміну обумовлюють утворення ліпопротеїнвмісних імунних комплексів з наступним сироватковим рівнем: ЛПНГ-IgA - підвищені, ЛПНГ-IgG - знижені, ЛПНГ-IgM не відрізняються від контрольної групи. Виявлено, що за ренопаренхіматозної АГ підвищується вміст ІЛ-1<$Ebeta> та ІЛ-10 з переважним збільшенням ІЛ-1<$Ebeta>. Встановлено, що використання у лікуванні ренопаренхіматозної АГ статинів дозволило прискорити терміни зниження артеріального тиску та зменшити запальний процес у нирках. Відзначено, що даний ефект обумовлений не лише гіполіпідемічною дією, але й плеотропними властивостями статинів.

Подано ключові питання фармакокінетики лікарських засобів, загальні відомості про етіологію, патогенез, клінічні прояви й основні напрями та схеми проведення раціональної фармакотерапії різних захворювань. Наведено питання та завдання для самоперевірки засвоєння знань, тестовий контроль рівня знань, умінь і навичок студентів. Подано перелік теоретичних питань і завдань для підготовки до контролю змістових модулів і підсумкового модульного контролю.

Рассмотрены ключевые вопросы фармакокинетики лечебных средств, общие ведомости об этиологии, патогенезе, клинических проявлениях и основных направлениях и схемах проведения рациональной фармакотерапии разных заболеваний. Приведены вопросы и задания для самопроверки усвоенных знаний, тестовый контроль уровня знаний, умений и навыков студентов. Дано перечисление теоретических вопросов и заданий для подготовки к контролю содержательных модулей и итогового модульного контроля.