Проведена сравнительная оценка сердечной деятельности по данным клинико-инструментального обследования 50 больных в возрасте 5 - 15 лет с персистирующей формой частично-контролированной атопической бронхиальной астмы в межприступном периоде заболевания. Дети были распределены на две группы в зависимости от наличия (18 больных) или отсутствия (32 больных) сопутствующего хронического тонзиллита. Во всех случаях по данным спирографии у детей на фоне хронического тонзиллита в межприступном периоде астмы выявлялись вентиляционные нарушения в легких по обструктивному типу, что способствовало повышению давления в легочной артерии. Только в этой группе больных в 27,8 % случаев выявлялась легочная артериальная гипертензия легкой степени тяжести. По данным эхокардиографии у детей с астмой на фоне хронического тонзиллита достоверно чаще (p << 0,01) выявлялось снижение сократительной функции миокарда левого желудочка сердца, что было обусловлено наличием в большинстве таких случаев (83,3 %) нарушения обменных процессов в миокарде, которые регистрировались в виде реполяризационных изменений желудочкового комплекса на электрокардиограмме. Наличие сопутствующего хронического тонзиллита у детей с бронхиальной астмой с одной стороны способствовало формированию легочной гипертензии, с другой - ухудшению сократительной способности миокарда левого желудочка, что требовало проведения у таких больных лечебно-профилактических мероприятий по санации хронического очага инфекции в носоглотке для предупреждения формирования хронической сердечной недостаточности в течении астмы.

По данным клинико-инструментального обследования проведена сравнительная оценка гендерных различий в сердечной деятельности 54 больных 5 - 15 лет с персистирующей формой частично контролированной атопической бронхиальной астмы (БА) в межприступном периоде заболевания. Дети были распределены на две группы в зависимости от пола - 28 мальчиков и 26 девочек. Группу сравнения составили 52 здоровых сверстника - 26 девочек и 26 мальчиков. У девочек в межприступном периоде астмы достоверно чаще, чем у мальчиков выявлялись вентиляционные нарушения в легких по обструктивному типу, что способствовало повышению давления в легочной артерии. При этом только у девочек в 15,4 % случаев выявлялась легочная артериальная гипертензия легкой степени тяжести. По данным эхокардиографии у девочек с БА в сравнении с мальчиками наблюдалась более выраженная дилятация как правого, так и левого желудочков сердца. Средние величины показателя контрактильности миокарда левого желудочка как у девочек, так и у мальчиков в межприступном периоде БА были достоверно сниженными (p << 0,01) в сравнении со здоровыми сверстниками, но у больных девочек по сравнению с мальчиками эти отклонения были более значительными. В большинстве таких случаев (у девочек - 73,9 %, у мальчиков - 53,8 %) снижение сократительной функции миокарда было обусловлено наличием нарушений обменных процессов в миокарде в виде реполяризационных изменений желудочкового комплекса на электрокардиограмме. Проведенные исследования показали наличие некоторых гендерных различий в сердечной деятельности у детей с БА, которые надо учитывать при лечении таких больных.

Проведено дослідження внутрішньосерцевої гемодинаміки в 96 здорових дітей віком від 3 до 15 років. Визначено вікові нормативи допплерехокардіографічних показників правих відділів серця, що можуть бути використані під час діагностики патологічних відхилень з боку серцевої діяльності в дітей з кардіальною і соматичною патологією в практичній педіатрії й дитячій кардіології. Застосування стандартизованих методичних підходів до оцінки показників систолічної й діастолічної функції правого шлуночка дозволить порівнювати результати досліджень, що були здійснені у різних клініках, та використовувати ці дані в наукових розробках.

Проведено допплерехокардіографічні дослідження функціонального стану правих відділів серця в 42 дітей віком від 5 до 17 років у період нападу середньотяжкої й тяжкої бронхіальної астми. Зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки правих відділів серця в дітей у період нападу бронхіальної астми характеризувались порушенням систолічної й діастолічної функції правого шлуночка й правого передсердя. Для періоду нападу астми в дітей був характерним комбінований систолодіастолічний варіант дисфункції правого шлуночка, який розвивався в 95,5 % випадків. Підвищення тиску в легеневій артерії було характерним і значно частіше розвивалося в нападі тяжкої астми, при цьому переважала легенева гіпертензія другого ступеня.

С помощью метода допплерэхокардиографии было изучено функциональное состояние желудочков сердца и характер нарушений гемодинамики у 48 больных 5 - 17 лет в приступном периоде среднетяжелой и тяжелой бронхиальной астмы. Группу сравнения составили 40 здоровых сверстников. Нарушения центральной и периферической гемодинамики в приступном периоде астмы сопровождались у детей одновременно систолической и диастолической дисфункцией левого и правого желудочков сердца, при этом правый желудочек функционировал в режиме гипердинамии, а левый желудочек - в режиме гиподинамии. Комбинированный систоло-диастолический вариант дисфункции одновременно правого и левого желудочков развивался у 58,3 % больных со среднетяжелой и у 91,6 % больных с тяжелой астмой. В приступном периоде бронхиальной астмы у детей развивалась одинаковая направленность систолической и диастолической дисфункции желудочков сердца, что характеризовалось синхронизацией их функции. Оценка функционального взаимодействия желудочков в условиях приступа тяжелой астмы показала прямую и высокую (r = 0,67) корреляционную взаимосвязь между показателем Tei index левого и правого желудочков, характеризующим их систолическую функцию, что в условиях повышения гемодинамической преднагрузки свидетельствовало о компенсаторном повышении систолического взаимодействия желудочков. Прямая и высокая (r = 0,69) корреляционная взаимосвязь между показателем времени изоволюмического расслабления левого и правого желудочков, характеризующим их диастолическую функцию, свидетельствовала о компенсаторном повышении диастолического взаимодействия желудочков в условиях повышения гемодинамической постнагрузки. Дисбаланс центрального и периферического звена гемодинамики в приступном периоде бронхиальной астмы у детей свидетельствовал о развитии сердечной недостаточности, которая компенсировалась преимущественно за счет увеличения частоты сердечных сокращений.

З метою визначення інформативних клініко-ехокардіографічних діагностичних ознак розвитку правошлуночкової серцевої недостатності в дітей у період нападу бронхіальної астми були обстежені 64 хворі віком від 5 до 17 років. При дослідженнi патологічних змін з боку серцево-судинної системи з подальшою математичною обробкою діагностичних симптомів за допомогою послідовного аналізу Вальда показано високу інформативність ряду ознак для діагностики правошлуночкової серцевої недостатності в дітей у період нападу астми, таких як: підвищення систолічного тиску в легеневій артерії, збільшення ехокардіографічних розмірів порожнин правого шлуночка і правого передсердя, часу ізоволюмічного розслаблення правого шлуночка; тахікардія або брадикардія, гіперкінетичний тип гемодинаміки, порушення реполяризації шлуночків за даними електрокардіографії. Наявність у хворої дитини в період нападу бронхіальної астми інформативних діагностичних ознак правошлуночкової серцевої недостатності з імовірністю 90 % і більше дозволяє діагностувати це ускладнення і здійснювати відповідну корекцію терапії.

Проаналізовано вплив механічної деформації матеріалів термоелектродів вимірювальних термоперетворювачів на зміну їх термоелектрорушійної сили.

Бронхіальна астма (БА) вже в дитячому віці може супроводжуватись серцево-судинними ускладненнями у вигляді синдрому гострого легеневого серця, дисфункції шлуночків серця, метаболічної кардіоміопатії, порушень ритму і провідності, що не тільки обтяжує перебіг захворювання, але й додатково знижує якість життя пацієнтів. Ремоделювання серця за БА передує клінічним проявам серцевої недостатності та може самостійно поглиблювати систолічну і діастолічну дисфункцію шлуночків. Мета роботи - вдосконалення прогнозування розвитку серцево-судинних ускладнень у період загострення БА в дітей шляхом визначення факторів ризику розвитку дисфункції шлуночків і розробки додаткових інформативних клініко-ехокардіографічних діагностичних критеріїв правошлуночкової серцевої недостатності. Під спостереженням перебували 85 дітей, хворих на БА, віком від 5 до 17 років, у яких було застосовано методи пульсоксиметрії, спірографії, електрокардіографії, допплер-ехокардіографії. Обстеження проводилось у періоді загострення БА під час госпіталізації хворого і в періоді поліпшення стану, на 5 - 6-ту добу перебування у відділенні пульмоалергології комунального закладу "Обласна дитяча клінічна лікарня" Дніпропетровської обласної ради. Критеріями включення в дослідження були алергічна та змішана персистуюча средньотяжка і тяжка астма в період загострення. В дослідження не ввійшли хворі на БА діти в період ремісії, діти з інтермітуючим перебігом астми та легкою персистуючою БА. Для визначення типу й ступеня вентиляційної недостатності використовували метод спірографії з оцінкою показників життєвої ємності легень (ЖЄЛ), об'єму форсованого видиху за 1 с (ОФВ1), ОФВ1/ЖЄЛ. Математичне і статистичне опрацювання матеріалів дослідження проводили з використанням методів біостатистики, реалізованих у пакетах програм Microsoft Excel (Office Home Business 2KB4Y-6H9DB-BM47K-749PV-PG3KT), Statistica 6.1 (StatSoft Inc., серійний № AGAR909E415822FA). Визначено прогностичні клінічні фактори ризику розвитку систоло-діастолічної дисфункції шлуночків серця у випадку можливого нападу БА, до яких було віднесено: наявність у хворої дитини БА тяжкого перебігу; наявність тахікардії у спокої; порушення реполяризації в міокарді шлуночків на електрокардіограмі; наявність у хворого на астму супутнього хронічного тонзиліту; бактеріоносійство у носоглотці; жіночу стать. Розроблено додаткові інформативні діагностичні критерії розвитку правошлуночкової серцевої недостатності в період загострення БА у дітей. Установлено, що застосування еуфіліну поряд із beta2-агоністами для бронхолітичної терапії дітей у період загострення БА негативно впливає на діастолічну функцію шлуночків серця і сприяє збереженню підвищеного тиску в легеневій артерії. Висновки: питання покращання можливостей прогнозування розвитку дисфункції шлуночків серця та своєчасної діагностики серцево-судинних ускладнень у період загострення БА у дітей вирішується шляхом визначення клінічних факторів ризику розвитку дисфункції шлуночків і розробки додаткових інформативних клініко-ехокардіографічних діагностичних критеріїв правошлуночкової серцевої недостатності.