Представлено результати клiнiчного дослiдження можливостей використання рецептивної музичної терапiї в комплексному лiкуваннi дiтей з вегетативно-судинними дисфункцiями. Показано, що внаслiдок проведеної терапiї одержано достовiрно позитивну динамiку показникiв психовегетативного стану пацiєнтiв, що дозволяє рекомендувати розроблену терапевтичну методику як додатковий метод корекцiї вегетативних розладiв у дiтей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.628.063-3

Рубрики:

Вегетативні неврози (вегетативна дистонія) і вегетативна дисфункція у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель исследования - изучение особенностей иммунного статуса в динамике лечения у детей с вегетативно-сосудистыми дисфункциями (ВСД) в динамике лечения, а также у тех, которые имеют радиационные факторы риска в сравнении с контрольной группой. Обследованы 33 ребенка с ВСД (I группа) и 30 детей с ВСД и отягощенным радиационным анамнезом (II группа). Контрольную (III) группу составили 27 практически здоровых детей соответствующего возраста. Изучение иммунологического статуса у детей проведено путем определения CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, СD22+-клеток, фагоцитарного показателя, уровней IgG, IgA, IgM, а также прозапального интерлейкина-2 (IL-2) и противовоспалительного интерлейкина-4 (IL-4) в сыворотке крови. По результатам исследований у детей с ВСД, особенно с отягощенным радиационным анамнезом, в клинической динамике заболевания установлен значительный дисбаланс в системе иммунной защиты, которая оказывается постоянством высоких значений показателей клеточного, гуморального звеньев иммунной системы и цитокинов (высокий уровень CD4+, CD22+-клеток, IgA, IgM, IgG и IL-4). Учитывая обратную взаимосвязь психоэмоциональных факторов и изменений нейроиммунной регуляции, в реабилитацию детей с ВСД из группы радиационного риска предложено наряду с применением активационной терапии назначать препараты иммуномодулирующего действия.

Встановлено кореляційний зв'язок між біоелементом та імунним статусом, а також імунореактивністю та психологічними компонентами у разі вегетативно-судинних дисфункцій у дітей. Вперше встановлено, що підвищений рівень алекситимічності може бути віднесений до психологічних особливостей нащадків ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Розроблено комплексну схему лікування з включенням препарату на основі сульфату цинку та залученням рецептивної музикотерапії за регулятивною методикою. Виявлено психологічні фактори, які можуть сприяти розвитку вегетативно-судинної дисфункції.

Вивчено ефективність поєднаного застосування рецептивної музикотерапії та препарату на основі сульфату цинку в комплексному лікуванні вегетативно-судинних дисфункцій у дітей, народжених у сім'ях ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. За умов попередньо діагностованого низького рівня цинку в плазмі крові показано доцільність введення сульфату цинку в схему лікування вегетативно-судинних дисфункцій у нащадків ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Результати дослідження дозволяють рекомендувати застосування музикотерапії як системи немедикаментозної корекції вегетативного дисбалансу.

Наведено результати клінічного дослідження можливостей використання препарату на базі сульфату цинку в комплексному лікуванні дітей - нащадків ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС із вегетативно-судинною дисфункцією (ВСД). Під впливом проведеної терапії, за висновками імунологічного та психодіагностичного досліджень, одержано достовірну позитивну динаміку показників системного імунітету та деяких параметрів психологічного статусу, що дозволяє рекомендувати введення сульфату цинку у схему лікування ВСД у цієї категорії дітей за умов попередньо діагностованого низького рівня цинку в плазмі крові.

Вивчено ефективність і безпечність застосування препарату на основі сульфату цинку як замісної комплексної терапії за умов дисмікроелементозу та вегетативно-судинних дисфункцій (ВСД) у нащадків ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Результати дослідження дозволяють рекомендувати введення сульфату цинку у схему лікування ВСД у даної категорії хворих за умов попередньо діагностованого низького рівня цинку в плазмі крові.

Наведено дані про стан мікроелементного дисбалансу в генезі вегетативних дисфункцій. Подано огляд літературних даних про функціональні розлади в педіатричній практиці, сучасні погляди, етіопатогенез і дискусійні питання терапії вегетативних дисфункцій, інтегральні аспекти мікроелементології психоневротичного синдрому. Описано дані авторських досліджень з зазначенням особливостей клінічних та інструментальних даних у хворих без додаткових факторів ризику та у нащадків ліквідаторів на Чорнобильській атомній електростанції. Проаналізовано одержані результати та показано вплив дисбалансу у мікроелементному забезпеченні дітей на прояви різноманітних функціональних змін у межах діагнозу вегетативно-судинної дисфункції. Запропоновано ефективні схеми призначення металовмісних препаратів хворим з вегетативними розладами.

Реакція стрес займає одне з центральних місць серед чинників розвитку вегетативних дисфункцій (ВД), які є однією з найпоширеніших патологій у дітей. Серед методів активаційного лікування - цілеспрямованого і контрольованого виклику для підтримки в організмі антистресорних реакцій активації високих рівнів реактивності - розглянуто музикотерапію. Мета дослідження - вивчення ефективності усунення клінічних проявів ВД у дітей під час комплексного лікування з застосуванням рецептивної музикотерапії. Обстежено 65 дітей з ВД. Контрольну групу склали 27 практично здорових дітей відповідного віку. Диференціацію музичного матеріалу при складанні програм рецептивної музикотерапії проведено за результатами тесту колірних виборів М. Люшера. Оцінку ефективності лікування проведено за допомогою клінічних та інструментальних (кардіоінтервалографія) методів. Після проведеної диференційованої терапії у дітей основної групи відмічено зменшення скарг на цефалгії, кардіалгії, запаморочення та втомлюваність (p << 0,05), за даними кардіоінтервалографії - зниження активності центрального контуру регуляції в ортостатичному та кліностатичному положеннях (p << 0,05) і скорочення термінів клінічних проявів захворювання на 3 - 5 днів (p << 0,05). Висновки: застосування індивідуальних сеансів рецептивної музикотерапії в комплексному лікуванні дітей з ВД вносить додатковий позитивний компонент на суб'єктивному й об'єктивному рівнях оцінювання, скорочуючи терміни стаціонарного лікування. Одержані результати демонструють потенціал застосування музикотерапії у відновлювальному лікуванні пацієнтів з функціональними розладами.

Наведено досвід практично орієнтованого викладання музикотерапії лікарям-слухачам циклів удосконалення санологічного профілю в післядипломній медичній освіті. Викладання музикотерапії на післядипломному етапі медичної освіти санологічного профілю спрямоване на збагачення арсеналу практичного лікаря будь-якого фаху сучасними, біологічними технологіями оздоровлення. У процесі вивчення курсу слухачам пропонуються практичні вправи. Завдання спрямовані на опанування базовими навичками функціональної диференціації музичного матеріалу, вибору типу рецептивної музикотерапії на основі опитування, а також планування індивідуально спрямованої рецептивної музикотерапії з метою психосоматичної корекції. Висновки: знання основ функціональної музики розширює потенціал лікувально-оздоровчих впливів у сфері лікувальної фізкультури, фізіотерапії, курортології. Застосування окремих рецептивних методик музикотерапії виправдано збагачує відновлювальні технології в клінічній психосоматичній медицині.

Терапія мистецтвом є одним із напрямів психосоматичної регуляції та являє собою застосування різних видів мистецтв з лікувальною метою. Акценти в терапії мистецтвом зміщені власне на процес творчості. Метою семінару "Мистецтво в практиці оздоровлення" є ознайомлення лікарів-слухачів циклів тематичного удосконалення санологічного профілю із сучасними поглядами на застосування терапії мистецтвом у практиці психосоматичного оздоровлення. Викладено методику проведення семінарського заняття з акцентом на наступних питаннях: людина та її здоров'я з позицій холістичного підходу; роль потенціалу духовності та творчої культури особистості у практиці управління індивідуальним здоров'ям; класифікаційні характеристики, теоретичний базис і практичне спрямування терапії мистецтвом як напряму психосоматичної регуляції. Висновки: проведення семінарського заняття на тему "Мистецтво в практиці оздоровлення" у форматі дискусії може сприяти підвищенню ефективності опанування цільовою аудиторією знань за поданою темою.

Наведено стислий огляд теоретичних аспектів застосування музики в медицині і розділу музичної терапії, що дістав назву музичної медицини та є актуальним безпосередньо для лікарів, які безперервно удосконалюють свій фаховий рівень на післядипломному етапі освіти. Музична медицина та музична терапія використовують специфіку звуку як фізичного явища, слухання музики, здатність її "почути". Музична медицина вивчає вплив звуку на фізіологічні процеси в організмі, обгрунтовуючи такий підхід безумовною зміною активності структур вегетативної нервової системи внаслідок сприйняття акустичних стимулів. Водночас відомо, що кінцевий результат музичного впливу залежить від індивідуально-психологічних переваг. Тому для досягнення прогнозованого результату застосування музики в медичній практиці проводиться аналіз структурних елементів музики і параметрів імовірної передбачуваності впливу (ритм, тембр, динаміка, характер виконання та ін.). Висновки: музика в медицині найбільш широко застосовується у сферах нейрореабілітації, терапії болю, анестезії, фізичній терапії, ритмотерапії, клінічній психосоматиці, психіатрії. Водночас лікарі мають враховувати не лише фізичний вплив звуку, але й розуміти важливість для фахівця навичок емпатії у наданні такого музичного втручання та клінічної відповідальності за це, враховуючи індивідуально-психологічні особливості їх пацієнтів.