Розглянуто основні і допоміжні показники технологічності виробів та принципи кількісного оцінювання останньої. Результатом кількісного оцінювання технологічності із використанням інженерно-розрахункових методів є формування цільової функції і алгоритму забезпечення технологічності, що придатні для ухвалення рішень по вдосконаленню конструкції виробу. Для достатньо глибокого аналізу технологічності конструкції виробу і для розробки на його основі засобів з її подальшого вдосконалення абсолютні показники необхідні, але недостатні, до того ж, деякі з них можливо визначити тільки після остаточного виготовлення виробу. Тому під час технологічної підготовки виробництва доволі часто необхідно використовувати допоміжні відносні показники технологічності, такі, як коефіцієнт використання, коефіцієнт нормалізації та коефіцієнт повторюваності. Визначення цих показників розглянуто на прикладі структурного розподілу деталей металорізальних верстатів.

Рівень фізичного розвитку в дитячому віці - один із об'єктивних показників стану здоров'я та невід'ємний елемент контролю над станом здоров'я дитини з особливими можливостями в процесі фізичного виховання. Охарактеризовано морфофункціональний стан (МФС) школярів 6 - 10 років із депривацією зору (ДЗ) у процесі фізичного виховання спеціальної школи-інтернату та проведено порівняльний аналіз із їх практично здоровими однолітками з загальноосвітньої школи (ЗОШ). Визначено показники МФС, а саме: ЖЄЛ, ЧСС у хлопців 8 - 10 років і дівчат 6 і 9 - 10 років із ДЗ, що статистично вірогідно є нижчими, ніж у їх практично здорових однолітків. Установлено: у дітей дев'яти років із ДЗ значення АТдіаст статистично вірогідно є нижчими за АТдіаст. практично здорових однолітків, показники АТсист. хлопців 6 - 7 і 9 років є вищими від показників їх практично здорових однолітків із ЗОШ. Виявлено: у хлопчиків 6 і 9 - 10 і дівчаток 7 - 10 років із ДЗ працездатність серця оцінюють як середню, у хлопчиків 7 - 8 і дівчаток шести років із ДЗ працездатність серця є доброю. Результати констатувального експерименту зафіксували зниження всіх показників морфофункціонального стану дітей молодшого шкільного віку з ДЗ.

Для експрес-оцінки соматичного здоров'я (СЗ) школярів використано методику Г. Л. Апанасенко. Система оцінки СЗ базується на результатах виконання функціональних проб із фізичними навантаженнями, що надають змогу оцінювати потужність аеробного енергоутворення. Мета дослідження - визначити рівень СЗ дітей молодшого шкільного віку з депривацією зору (ДЗ) спеціальної школи-інтернату; установити рівень СЗ школярів 6 - 10 років із ДЗ; проаналізувати комплекс морфофункціональних показників; розподілити дітей із ДЗ за групами здоров'я відповідно до набраних балів. Матеріал і методи дослідження - медико-біологічні (вимірювання ЧСС, артеріального тиску); інструментальні (антропометрія, динамометрія, спірометрія, тонометрія); емпіричні (експрес-оцінка СЗ за Г. Л. Апанасенком). У дослідженнях брали участь 135 школярів 6 - 10 років із ДЗ. Установлено: хлопчики 6 - 8 і 10 років і дівчатка 6 - 8 років із ДЗ у процесі констатувального експерименту набрали по 4 - 5 балів, що визначає рівень їх фізичного здоров'я як нижчий за середній; хлопчики 9 років і 9 - 10-річні дівчатка із ДЗ набрали по 6 балів, що характеризує рівень їх здоров'я як середній. За експрес-оцінкою СЗ (фізичного), 71,1 % дітей із ДЗ віднесено до I групи здоров'я - діти з низьким рівнем здоров'я; 28,9 % хлопчиків і дівчаток із ДЗ - до II групи, діти із середнім рівнем здоров'я СЗ.