Розглянуто роль теоретичних, методичних та організаційних засад функціонально-вартісного аналізу (ФВА) у підвищенні результативності управління виробництвом продукції рослинництва. Визначено теоретичні основи та перспективи використання ФВА в обліково-аналітичній практиці сільськогосподарських підприємств. Висвітлено аспекти інформаційно-методичного забезпечення ФВА в рослинництві. Наведено оцінку адекватності сучасного стану обліку виробництва потребам ФВА. Запропоновано методику ФВА, що базується на використанні комплексного коефіцієнта якості операцій у розрізі коефіцієнтів: нормування праці, дублювання функцій, забезпеченості функцій, використання робочого часу, використання технічних засобів. Наведено рекомендації з адаптації систем обліку й оперативного контролю до вимог ФВА.

Исследованы проблемы учета и контроля в современных условиях развития экономики. Рассмотрены концептуальные подходы к управленческому контролю. Охарактеризован управленческий учет в современных бизнес-структурах. Уделено внимание учетно-аналитическому обеспечению сделок по слияниям и поглощениям. Проанализированы документирования и процесс учета приобретения оборотных материальных активов. Изучены опыт, проблемы и перспективы реформирования бухгалтерского учета в Китае.

Досліджено проблеми музично-педагогічної підготовки вихователів і музичних керівників ДНЗ в умовах навчання у ВНЗ. Висвітлено концептуальні основи й організаційно-педагогічну систему формування музично-педагогічної компетентності майбутніх фахівців. Наведено критерії, показники та рівні сформованості такої компетентності. Розглянуто питання діагностики сформованості музично-педагогічної компетентності вихователів і музичних керівників, прогнозування можливостей подальшого розвитку. Обгрунтовано структурно-функціональну модель формування такої компетентності педагогів дошкільної освіти в умовах вузівської підготовки.

Визначено сутність і структуру поняття "музично-педагогічна компетентність" стосовно професії вихователя дітей дошкільного віку та музичного керівника, зміст складових компетенцій. Обгрунтовано вимоги щодо музично-педагогічної компетентності вихователя та музичного керівника дошкільного навчального закладу (ДНЗ) у контексті потреб музичного виховання та розвитку сучасної дитини дошкільного віку. Розглянуто педагогічну концепцію формування музично-педагогічної компетентності за умов університетської освіти. Запропоновано критерії, показники та рівні фахової компетентності вихователів та музичних керівників освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", визначено основні етапи її формування: проблемно-пізнавальний, аналітико-оцінний, проективно-творчий. Розкрито особливості навчальної взаємодії викладача і студентів у процесі формування музично-педагогічної компетентності майбутніх вихователів та музичних керівників ДНЗ, визначено діяльнісну позицію кожного з учасників цієї взаємодії. Проаналізовано блоки методів формування музично-педагогічної компетентності майбутніх педагогів на кожному з його етапів, а саме: інформаційно-презентативні, алгоритмічно- та творчо-пошукові.

Розглянуто педагогічну взаємодію вихователя та музичного керівника дошкільного навчального закладу як складову їхньої музично-педагогічної компетентності. Визначено, де і в чому можуть бути реалізовані принципи педагогічної взаємодії вихователя та музичного керівника.

Розглянуто питання актуальності формування музично-педагогічної компетентності майбутніх педагогів ДНЗ - вихователя та музичного керівника. Запропоновано основні етапи її формування: проблемно-пізнавальний, аналітико-оцінний, проективно-творчий. Розкрито особливості суб'єкт-суб'єктної взаємодії викладача та студентів у процесі формування музично-педагогічної компетентності майбутніх вихователів і музичних керівників ДНЗ, визначено діяльнісну позицію кожного з учасників цієї взаємодії. Запропоновано блоки методів формування музично-педагогічної компетентності майбутніх педагогів на кожному з його етапів, а саме: інформаційно-презентативні, алгоритмічно-пошукові, творчо-пошукові.

Рассмотрены вопросы актуальности формирования музыкально-педагогической компетентности будущих педагогов ДОЗ - воспитателя и музыкального руководителя. Предложены основные этапы ее формирования: проблемно-познавательный, аналитико-оценочный, проективно-творческий. Раскрыты особенности субъект-субъектного взаимодействия преподавателя и студентов в процессе формирования музыкально-педагогической компетентности будущих воспитателей и музыкальных руководителей ДОЗ, и определена деятельностная позиция каждого из участников данного взаимодействия. Предложены блоки методов формирования музыкально-педагогической компетентности будущих педагогов на каждом из его этапов, а именно: информационно-презентативные, алгоритмично-поисковые, творчески-поисковые.

The article deals with the problem of importance of musical pedagogical competence of future kindergarten teacher and musical tutor. It also suggests the main stages formation: problem-cognitive, analytical and evaluative, projectable-creative. It reveals the problem of subjective interaction of the teachers and students in the process of future kindergarten teacher and musical tutor. Active position of the participants of this process is defined to the methods of its successful development. It also suggests the blocks methods of formation musical pedagogical competence of future pedagogues.

Розглянуто питання теорії та методики формування музично-педагогічної компетентності вихователя та музичного керівника дошкільного навчального закладу. Відзначено своєрідність музичного досвіду сучасного вихователя та музичного керівника, їх музичних смаків і переваг. Розкрито концепцію розвитку педагогів як суб'єктів музично-педагогічної діяльності та технологію її реалізації у навчально-виховному процесі ВНЗ.

Обгрунтовано теоретичні і практичні засади використання ігрових технологій у формуванні музично-педагогічної компетентності майбутніх вихователів і музичних керівників. Наведено алгоритм підготовки, етапи проведення та структурні компоненти ділової гри. Перераховано соціальні відносини, що відображені в рольовій грі. Акцентовано увагу на тому, що хід гри є рішенням великого проблемного заняття, яке включає повний цикл розумових дій. Аналізовано причинно-наслідкові зв’язки у роботі співробітників ДНЗ в кожній ситуації, що була запропонована студентам для ділової гри. Доведено, що загалом педагогічна гра має чітко виражену мету навчання з очікуваним педагогічним результатом.

Обоснованы теоретические и практические основы использования игровых технологий в формировании музыкально-педагогической компетентности будущих воспитателей и музыкальных руководителей. Приведены алгоритм подготовки, этапы проведения и структурные компоненты деловой игры. Перечислено социальные отношения, отраженные в ролевой игре. Акцентировано внимание на том, что ход игры является решением крупного проблемного занятия, которое включает полный цикл умственных действий. Проанализированы причинно-следственные связи в работе сотрудниковдошкольных учебных учреждений в каждой ситуации, которая была предложена студентам для деловой игры. Доказано, что в целом педагогическая игра имеет четко выраженную цель обучения с ожидаемым педагогическим результатом.

Grounded theoretical principles and practical use of gaming technologies in shaping the musical and pedagogical competence of future teachers and musical directors. Reviewed the algorithm of training phases and structural components of the business game. Listed social relations that are reflected in the role-playing game. The attention is based on fact that the game is a great solution to one problem, which includes full cycle of mental activities. Analyzed causal relationships in the kindergarten staff in every situation that was offered to students for the business game. Proved that the whole educational game has a clear goal of training the expected educational outcome.

Висвітлено методику контролю і оцінювання кооперованого навчання у формуванні музично-педагогічної компетентності майбутніх вихователів та музичних керівників дошкільних навчальних закладів. Встановлено рівні оцінювання знань, умінь, навичок майбутніх вихователів та музичних керівників у кооперованому навчанні – високий. середній, низький, за параметрами, які включали також оцінку професійно значущих якостей майбутніх фахівців. З’ясовано, що в процесі оцінки групових навчальних результатів слід дотримуватися балансу індивідуальних та командних інтересів і досягнень, що має відображатися у відсотковому співвідношенні групової та індивідуальної оцінки. Зосереджено увагу на труднощах комунікативного характеру, що виникають в процесі кооперованого навчання, та прийомах їх подолання шляхом оволодіння навичками чотирьох рівнів.

Отражена методика контроля и оценивания кооперирующего обучения в формировании музыкально-педагогической компетентности будущих воспитателей и музыкальных руководителей дошкольных образовательных заведений. Установлены уровни оценивания знаний, умений, навыков будущих воспитателей и музыкальных руководителей в кооперирующем обучении – высокий средний, низкий, по параметрам, включающим также оценку профессионально значимых качеств личности будущих специалистов. Выяснено, что в процессе оценки групповых учебных результатов необходимо придерживаться баланса индивидуальных и командных интересов и достижений, что должно отображаться в процентном соотношении групповой и индивидуальной оценки. Сосредоточено внимание на трудностях коммуникативного характера, которые возникают в процессе кооперирующего обучения, и приемов их преодоления путем овладения навыками четырех уровней.

Methodology of control and evaluation of cooperative studies in forming musical-pedagogical competence of the future kindergarten teachers and music tutors of preschool educational establishments is reflected in the article. The levels of evaluation of knowledge, abilities, skills of the future kindergarten teachers and musical tutors in cooperative studies are determined – high, middle, low, according to the parameters that included also the evaluation of professionally meaningful qualities of the future specialists. It is found out, that in the process of evaluation of group educational results the balance of individual and command interests and achievements should be followed, that must be reflected in percent correlation of group and individual evaluation.