Проаналізовано результати віддаленого спостереження за 74 хворими на різні форми активного туберкульозу органів дихання, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Проведено оцінку ефективності лікування 700 хворих на туберкульоз легень на Закарпатті за результатами когортного аналізу. Показники когортного аналізу результатів лікування хворих на туберкульоз підтверджують ефективність та результативність впроваджуваних протитуберкульозних заходів в області та є важливими для подальшого удосконалення їх, прийняття управлінських рішень щодо поліпшення реалізації заходів програми протидії захворюванню на туберкульоз та усуненню виявлених недоліків.

Проаналізовано результати експертних висновків за 2010 р. у 2704 хворих на туберкульоз різних локалізацій і категорій, а також із підозрою на туберкульоз.

Проаналізовано особливості відбору, діагностики та наслідки санаторного оздоровлення 3678 дітей, що лікувалися на базі санаторного закладу місцевого підпорядкування за останніх 5 років.

Мета роботи - порівняльне вивчення особливостей симптоматики, клініки та перебігу процесів у хворих на деструктивний туберкульоз легень залежно від характеру патологічних змін у бронхах, тривалості перебігу та результатів їх лікування. Обстежено 210 дорослих хворих із деструктивними змінами в легенях, яких було розподілено на дві групи. Першу групу склали 136 (65,0 %) хворих з уперше діагностованим туберкульозом легень різних клінічних форм. До складу другої увійшли 74 (35,0 %) хворі з повторними та хронічними процесами. Тривалість хвороби у першій групі становила від 3 до 8 міс, у другій - від 2 до 6 років. Комплексне клініко-рентгенологічне, функціональне, бактеріологічне та бронхологічне обстеження у цих хворих надало змогу встановити низку закономірностей, які визначають у подальшому лікарську тактику. Частота хворих із інфільтративними формами ендобронхіту серед пацієнтів другої групи була на 24,1 % вірогідно вищою, ніж у хворих першої. Ці морфологічні зміни призводили до утворення грубих фіброзних рубцевих посттуберкульозних утворень у 18,0 % хворих другої групи та 1,4 % першої. Необоротні зміни у вигляді стенозування бронхів спостережено у 41,8 % хворих другої групи і зовсім не виявлено у хворих із заново виявленою хворобою. Лікувальні заходи грунтувалися на підставі оцінки загальноклінічної картини та динаміки локальних змін у бронхах.

Мета роботи - вивчити і проаналізувати мережу закладів охорони здоров'я Закарпатської області та їх основні ресурси. Матеріалами дослідження були звіти закладів охорони здоров'я Закарпатської області, які надають первинну та вторинну медичну допомогу, за 2014 р. Одержані результати статистично опрацьовані з використанням загальноприйнятих методів. Встановлено нерівномірний рівень забезпеченості населення області в розрізі адміністративних територій закладами охорони здоров'я, госпітальними ліжками та медичними кадрами. Висновки: забезпеченість населення мережею закладів охорони здоров'я та їх основними ресурсами має бути врахована в подальшому реформуванні системи вторинної медичної допомоги населенню області.

Мета роботи - вивчити і проаналізувати склад мешканців Закарпатської області та стан їхнього здоров'я як важливого чинника потреби населення в медичній допомозі. Матеріалами дослідження слугували статистичні звіти закладів охорони здоров'я Закарпатської області за період 2015 р. Використано бібліосемантичний та статистичний методи. В області проживає 12 56737 осіб, у т.ч. міське населення становить 46 2128 (36,8 %), а сільське - 94609 (63,2 %); 60 3177 (48,0 %) чоловіків, 630071 (52,0 %) жінка, із них 28 9935 дітей. В області мешкає 77 867 (6,2 %) осіб з особливими потребами. У 2015 р. показник народжуваності перевищував показник смертності населення: 13,3 проти 12,3 відповідно. Закарпатська область відноситься до регіонів, де відмічається природний приріст населення, який становить +1,0 на 1000 населення. В області спостерігаються високі показники: смертності населення внаслідок хвороб системи кровообігу (740,5); смертності дітей у віці 0 - 4 роки (на 10 тис. народжених живими - 25,0); смертності дітей у віці до 1 року внаслідок вроджених аномалій (39,3) і станів, що виникають у перинатальному періоді (34,5 на 10 тис. народжених живими); материнської смертності (11,9 на 100 тис. народжених живими). Реєструються високі показники захворюваності всього населення на хвороби системи кровообігу (4 782,9), хвороби органів травлення (4 229,4), хвороби ока та його придаткового апарату (3 458,9), хвороби шкіри та підшкірної клітковини (2878,9). Провідними класами хвороб щодо їх поширеності серед усього населення є хвороби системи кровообігу (51 381,9 на 100 тис. населення), хвороби органів дихання (32 496,0), хвороби органів травлення (16 714,5), ендокринні хвороби, розлади харчування та обміну речовин (11 736,7). Висновки: характеристика населення та медико-демографічної ситуації в області має бути використана при плануванні заходів із реформування системи охорони здоров'я.

Мета роботи - встановити експертним шляхом можливість автономізації закладів охорони здоров'я Закарпатської області та переваги, ризики і перепони на шляху зміни їх правового статусу. При виконанні даного дослідження використаний експертний метод. Експертами виступили 34 незалежні спеціалісти. Оцінка кожної позиції експертами проведена за 10-бальною системою. Отримані під час соціологічного дослідження результати опрацьовані з використанням статистичних методів. Встановлено переваги, ризики та перепони на шляху зміни правового статусу закладів охорони здоров'я з комунальних установ на комунальні некомерційні підприємства. Висновки: отримані результати дослідження рекомендовано використовувати при автономізації закладів охорони здоров'я.

Мета роботи - дослідити рівень готовності та спроможності організаторів охорони здоров'я та працівників економічних служб закладів охорони здоров'я різних рівнів надання медичної допомоги до проведення автономізації закладів охорони здоров'я. У дослідженні використано соціологічний та статистичний методи. За спеціально розробленою анкетою опитано 127 організаторів охорони здоров'я та 98 працівників фінансово-економічних служб закладів охорони здоров'я Закарпатської області. Отримані результати статистично оброблено з використанням загальноприйнятих методів.Встановлено низький рівень готовності та спроможності організаторів охорони здоров'я та працівників фінансово-економічних служб закладів охорони здоров'я різних рівнів надання медичної допомоги до проведення автономізації закладів охорони здоров'я. Висновки: даний рівень готовності організаторів охорони здоров'я та працівників фінансово-економічних служб не дозволить ефективно провести автономізацію закладів охорони здоров'я.