Досліджено особливості використання кісткового заміщуючого матеріалу, збагаченого активним оегеогенним компонентом, під час проведення клаптевих операцій у разі лікування хворих на генералізований пародонтит (ГП). Наведено результати остеоденситометричиих досліджень і результати вивчення маркерів кісткового ремоделювання у 160-ти хворих, яким проводили хірургічні втручання. Встановлено, що хірургічні втручання на тканинах пародонта у 46 % пацієнтів проводились на фоні зниженої щільності кісткової тканини. У разі планування хірургічного лікування у хворих на ГП доцільно досліджувати маркери кісткового ремоделювання для оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканин та для диференційованого призначення остеотропних препаратів, що буде сприяти позитивному перебігу післяопераційного періоду та профілактиці ускладнень. Результати свідчать, що проведення клаптевих операцій з поєднаним використанням кісткового мозку і остеопластичного матеріалу активізує процеси регенерації кісткової тканини коміркового паростка і сполучнотканинного прикріплення, покращує результати хірургічного лікування хворих на ГП.

Досліджено особливості використання кісткового заміщувального матеріалу, збагаченого активним остеогенним компонентом, під час проведення клаптевих операцій під час лікування хворих на генералізований пародонтит (ГП). Надано результати остеоденситометричних досліджень і вивчення маркерів кісткового ремоделювання у 160 хворих, яким проводили хірургічні втручання. Встановлено, що хірургічні втручання на тканинах пародонту у 46 % пацієнтів проводились на тлі зниженої щільності кісткової тканини (КТ). При плануванні хірургічного лікування у хворих на ГП доцільно досліджувати маркери кісткового ремоделювання для оцінки структурно-функціонального стану КТ і диференційованого призначення остеотропних препаратів, які будуть сприяти позитивному перебігу післяопераційного періоду та профілактиці ускладнень. Результати свідчать, що проведення клаптевих операцій із поєднаним використанням кісткового мозку й остеопластичного матеріалу активізує процеси регенерації КТ коміркового паростка та сполучнотканинного прикріплення, покращує результати хірургічного лікування хворих на ГП.

Описано клінічний випадок хірургічного лікування кусаної рани верхньої губи шляхом первинної хірургічної обробки рани, ушивання рани із одночасним використанням пластики місцевими тканинами. Обговорено особливості хірургічного лікування кусаних ран цієї ділянки, методи профілактики ускладнень.

Мета роботи - проаналізувати можливості використання кісткових матеріалів тваринного походження у випадку атрофії коміркового відростка (АКВ) верхньої щелепи (ВЩ) і частини нижньої щелепи (НЩ) і можливість їх використання у жінок постменопаузального віку (ПМВ) та порівняти успішність результатів реконструктивних маніпуляцій. У ретроспективному дослідженні проаналізовано 22 наукові публікації. Пошук матеріалу проводився з використанням пошукової системи Google Scholar і наукового порталу Research Gate. Наукові статті, що були опубліковані в період з 2013 по 2017 рік, відібрано для аналізу. Результати аналізу інтерпретовано відповідно до основної мети дослідження. Отримані в результаті системного ретроспективного аналізу дані не забезпечують достатньої доказової бази для з'ясування конкретних переваг використання остеопластичних матеріалів залежності від походження під час лікування АКВ ВЩ чи частини НЩ. Остеопластичні матеріали слід обирати відповідно до анатомічних умов конкретного пацієнта. Обсяг необхідних хірургічних втручань залежить від ступеня вираженості атрофії кісткової тканини щелеп. У результаті огляду отримано дані щодо використання кісткових матеріалів тваринного походження за АКВ ВЩ і частини НЩ, а також їх використання в поєднанні з аутогенними кістковими матеріалами. Проте, вищезгадані дані є лише поодинокими дослідженнями, що наштовхує на думку про потребу в глибшому та змістовнішому вивченні особливостей їх використання за атрофії щелеп, зокрема у жінок ПМВ у поєднанні з осеїн-гідроксиапатитним комплексом, що є перспективним напрямком досліджень.