Обстежено 150 дітей середньої школи смт. Іваничі на Волинщині віком 6, 9, 12, 13, 15 років. У обстежених дітей найчастіше виявлено аномалії положення окремих зубів у період раннього змінного (ЗП) і під час формування постійного прикусу (ПП) - 56,6 - 70,0 %. У пізньому ЗП (9 років) і в ПП (13 і 15 років) зростає кількість дітей зі скупченням зубів. Серед аномалій прикусу найчастіше (20,0 %) діагностовано косий прикус у 9- і 12-річних дітей. Дистальний прикус збільшувався з 3,3 % у 6-річних до 20,0 % у 13-річних школярів. Кількість дітей з симптомом запалення з 60 % у 6 річному віці зменшується до 3,33 % у 15 річному віці, проте зростає кількість дітей з зубним каменем з 23,33 до 96,67 %. Середнє значення індексу РМА по групах значно не відрізняється (від 32,1 до 38,4 %) за винятком у дітей 9 річного віку (52,8 %), у яких визначається і найвищий показник кровоточивості (26,66 %).

Вперше встановлено можливість зниження рецидивів хронічного катарального гінгівіту (ХКГ) у дітей шляхом поєднання спеціалізованої лікарської допомоги з новою ефективною індивідуальною профілактикою, що проводиться за домашніх умов. Розроблено та патогенетично обгрунтовано 2-етапну схему лікування та профілактики ХКГ у дітей, після виконання якої практично відсутні рецидиви захворювання внаслідок додаткової до спеціалізованої лікарської допомоги в домашніх умовах із застосуванням комплексу антиоксидантів і біогенних стимуляторів з різним характером дії та постійного електричного струму фізіологічної величини, який тимчасово збільшує проникність слизової оболонки тканини пародонту для препаратів. Вперше в експерименті та в клініці показано нову роль постійного електричного струму фізіологічної величини (ПЕСФВ) під час профілактики та лікування запальних захворювань пародонту. Проведено клініко-лабораторне обгрунтування ефективності запропонованого протирецидивного комплексу лікувально-профілактичних заходів у дітей, хворих на ХКГ. На підставі даних клінічних, біохімічних, біофізичних та оптичних досліджень ротової рідини та тканин пародонту встановлено стійке пролонговане поліпшення пародонтальних індексів, кровотоку в мікрокапілярному руслі ясен, біохімічних показників ротової рідини, зарядового стану клітин букального епітелію та функціональних реакцій у порожнині рота.