Досліджено поширеність і закономірність формування офтальмологічних ускладнень цукрового діабету I типу серед дітей і підлітків в Україні залежно від екологічних умов проживання. Установлено закономірності розвитку функціональних порушень системи зору та морфологічних змін сітківки внаслідок клінічних особливостей перебігу та метаболічних порушень цукрового діабету I типу в дітей та підлітків. Запропоновано науково обгрунтовану систему офтальмологічного скринінгу, моніторингу, вторинної профілактики та прогнозування офтальмологічних ускладнень у таких дітей та підлітків, а також досліджено ефективність запропоновної трьохетапної системи диференційованого лікування цих ускладнень.

Досліджено клінічні прояви у разі емоційних розладів у хворих на множинний склероз та їх терапевтичної корекції. На підставі комплексного обстеження 169-ти хворих на множинний склероз з використанням клінічного, діагностичного психологічного, статистичного методів одержано нові дані про поширеність емоційних розладів в структурі множинного склерозу. Встановлено кореляцію емоційних розладів з демографічними, соціальними показниками, неврологічною симптоматикою та варіантами типів перебігу захворювання. Вперше обгрунтовано доцільність та ефективність застосування скринінгових опитувальників шкали депресії Бека та шкали реактивної й особистісної тривожності Спілбергера - Ханіна серед даної категорії хворих. Запропоновано нові терапевтичні підходи щодо комплексного лікування хворих на множинний склероз з коморбідними депресивними розладами: поєднання кортикостероїдів в фазі загострення з антидепресантами.

Мета роботи - вивчити за допомогою клінічного та експериментально-психологічного методів емоційно-особистісні особливості хворих на множинний склероз (МС) залежно від типу перебігу захворювання та ступеня інвалідизації за розширеною шкалою Куртцке. Обстежено 169 хворих з верифікованим діагнозом МС. Ступінь інвалідизації оцінювали за розширеною шкалою Куртцке. Емоційну патологію вивчено за допомогою клінічного, експериментально-психологічного методів та Міннесотського багатопрофільного опитувальника. Виявлено емоційні порушення у хворих на МС у вигляді депресивного, тривожного, гіпоманіакального, апатичного та дисфоричного синдромів. Висновки: встановлено, що депресивні та тривожні порушення у хворих на МС мають місце за всіх ступенів фізичної неспроможності і не залежать від типу перебігу захворювання. Наявність субдепресивного синдрому характерна для легкого та середнього ступеня інвалідизації. Гіпоманіакальний та апатичний синдроми спостерігаються у хворих на МС за різних типів перебігу захворювання і не залежать від ступеня інвалідизації. Дисфоричний синдром притаманний лише особам чоловічої статі з середнім ступенем інвалідизації.