Розглянуто принципи функціонування цифрового оптоелектронного процесора, призначеного для багаторівневого накопичення двовимірних зображень з постековим кодуванням інформації. Наведено особливості реалізації запам'ятовуючого пристрою на оптоелектронних інтегральних схемах.

Розглянуто питання проектування сучасних адаптивних оптичних систем. Описано принципи розповсюдження світла в неоднорідному середовищі. Проаналізовано системи фазового спряження й апертурного зондування. Наведено порівняльну характеристику сенсорів хвильового фронту. Висвітлено статистичну динаміку адаптивних систем фокусування за точкового об'єкта спостереження.

Рассмотрены вопросы проектирования современных адаптивных оптических систем. Описаны принципы распространения света в неоднородной среде. Проанализированы системы фазового сопряжения и апертурного зондирования. Приведена сравнительная характеристика сенсоров волнового фронта. Освещена статистическая динамика адаптивных систем фокусирования при точечном объекте наблюдения.

Розглянуто особливості проектування оптоелектронних інтегральних схем (ОІС) і волоконно-оптичних приладів для побудови телекомунікаційних і комп'ютерних мереж, а також організації цифрового оптоелектронного процесора. Розкрито основні аспекти розробки компіляторів для ОІС. Висвітлено питання розробки функціональної моделі ОІС з паралельно-послідовним поворотом зображень.

Рассмотрены особенности проектирования оптоэлектронных интегральных схем (ОИС) и волоконно-оптических приборов для построения телекоммуникационных и компьютерных сетей, а также организации цифрового оптоэлектронного процессора. Раскрыты основные аспекты разработки компиляторов для ОИС. Освещены вопросы разработки функциональной модели ОИС с параллельно-последовательным поворотом изображений.

Розглянуто процес паралельного передавання зображень за допомогою масиву волоконно-оптичних ліній. Для волзтрону розроблено математичну модель визначення потужності, яка потрапляє на фотодетектор. На підставі проведеного моделювання визначено один із можливих варіантів положення логічних рівнів оптичної потужності випромінювача для оптоелектронної інтегральної схеми: <$E 0~<<~P sub 0~<<~0,03> мВт та <$E 0,2~<<~P sub 1~<<~0,5> мВт.

Розглянуто процес передавання даних замкненою комп'ютерною мережею стандарта Fast Ethernet. Встановлено основні характеристики та переваги такої мережі, досліджено середній час очікування обслуговування для різної кількості робочих станцій.

Розроблено та досліджено оптоелектронні інтегральні схеми для попереднього оброблення зображень. Наведено аналіз оптичних та оптоелектронних методів оброблення зображень, аналіз сучасних технологій виготовлення оптоелектронних інтегральних схем та аналіз елементної бази. Одержано нові математичні моделі побудови розподілу поля діаграми направленості масиву світловипромінювачів оптоелектронної інтегральної схеми, що описують процес паралельного передавання даних у когерентних і некогерентних волоконно-оптичних лініях зв'язку. Вперше отримано математичні моделі побудови оптоелектронних інтегральних схем оброблення зображень, які дають змогу визначити рівні оптичних сигналів під час паралельного передавання зображень. Розроблено та досліджено прилад паралельного передавання зображень для цифрового оптоелектронного процесу позрізового оброблення зображень і процесора попарного сортування даних.

Подано класифікацію наявних методів з'єднань хвилеводів та оптичних волокон в інтегральній оптиці. Наведено основні параметри з'єднань схем з великою кількістю входів - виходів, а також основні види завад, які потрібно врахувати для оцінки згасання. Запропоновано нові засоби з'єднання оптичних інтегральних схем.