Виконано аналіз впливу нейтральної атмосфери на точність визначення довжин GPS-векторів.

Доведено, що для досягнення високої точності результатів GPS спостережень необхідно враховувати регіональні властивості вертикальних профілів метеорологічних величин та індексу показника заломлення (ІПЗ). Проведено аналіз точності існуючих аналітичних моделей для визначення складових зенітної тропосферної затримки за великим обсягом матеріалів аерологічних зондувань у західному регіоні України в 2002 - 2003 рр. Встановлено емпіричну залежність зміни ІПЗ водяної пари з висотою, а також оптимальні для даного регіону межі висот нейтральної атмосфери (НА), до яких потрібно враховувати суху та вологу складові ІПЗ. Розроблено метод урахування річних динамічних властивостей НА в регіоні з метою визначення сухої та вологої складових лінійної затримки сигналів супутників, який суттєво підвищує точність врахування впливу НА на супутникові спостереження.

Мета роботи - дослідити вплив зміни кута відсічки (КВ) на точність визначення положення пунктів супутникових геодезичних мереж під час спостережень різної тривалості дво- (ДЧП) та одночастотними (ОЧП) приймачами супутників тільки системи GPS та одночасно двох систем: GPS і ГЛОНАСС. Вихідними даними для дослідження слугували результати спостережень тривалістю 10 діб на 35 перманентних станціях Франції. З цих спостережень сформовано 3 мережі. У двох із них кількість станцій дорівнює 12, а в третій - 11. Середня довжина сторін у них змінюється від 21,9 до 24,1 км. Також із WEB-сторінки www.rgp.ing.fr взято координати станцій, які в дослідженні прийняті за істинні. Опрацювання спостережень виконано програмою Trimble Business Center, змінюючи такі параметри, як тривалість спостережень (24, 12, 6, 3, 2, 1, 0,5 і 0,25 год) і КВ (0, 5, 10, 15, 20, 30 і <$E40 symbol Р>). Для кожної мережі сформовано сеанси спостережень ДЧП та ОЧП сигналів супутників систем GPS і ГЛОНАСС і тільки системи GPS. Отже, опрацьовано загалом 12 096 сеансів. Порівнявши значення істинних і визначених за результатами спостережень планових координат пунктів мереж, одержано середні квадратичні помилки положення пунктів. Аналіз одержаних значень середніх квадратичних помилок положення пунктів, одержаних за результатами спостережень ДЧП та ОЧП супутників тільки системи GPS, показав, що найменша точність пунктів під час сеансів спостережень тривалістю від 0,25 год до 12 год, одержана за КВ <$E40 symbol Р>, а найвища - за КВ 20 - <$E30 symbol Р> і тривалості сеансів від 1 до 12 год. Під час спостережень супутників двох систем (GPS i GLONASS) ДЧП та ОЧП за тривалості сеансів від 1 до 12 год найвища точність пунктів, одержана за КВ <$E30 symbol Р>, тоді як найнижча, здебільшого, за КВ від 0 до <$E15 symbol Р>, а за тривалості спостережень не більшій від 2 год - за <$E40 symbol Р>. За тривалості спостережень 0,5 - 0,25 год точність визначення положення пунктів є найвищою за кута відсічки 15 - <$E20 symbol Р> для ДЧП. Крім того, виконуючи спостереження супутників тільки системи GPS ДЧП тривалістю від 24 до 3 год точність пунктів у мережах є практично такою самою, як і в разі використання сигналів двох систем. Проведені дослідження ефективності збільшення КВ за наявності більшої кількості GNSS-супутників, використовуючи великий масив даних, робить одержані результати достовірнішими у порівнянні з результатами, одержаними іншими дослідниками. Результати дослідження надають можливість встановити оптимальні значення КВ під час створення супутникових геодезичних мереж за спостереженнями супутників тільки системи GPS і разом двох систем GPS і ГЛОНАСС ДЧП та ОЧП.