Методом послойного вымораживания жидкой фазы с <$E nothing sup 1 roman H> ЯМР регистрацией сигнала незамерзающей воды изучены гелеобразные коллоидные растворы крахмала и влияние высокодисперсного кремнезема на их фазовое состояние. Установлено, что при разбавлении гелей крахмала межфазная энергия системы биополимер - вода увеличивается от 65 до 194 Дж/г. Кремнезем оказывает сильное влияние на фазовое состояние геля крахмала. В его присутствии разрушается вторичная структура амилопектинных цепей и формируются стабильные комплексы крахмал - кремнезем. Концентрация связанной воды в таких комплексах меньше, чем в гелях крахмала, и сильно зависит от соотношения концентраций крахмал - кремнезем. Межфазная энергия воды в системах крахмал - вода - кремнезем составляет 21 - 103 Дж/г.

Проведено дослідження антирадикальної активності синтезованих нових похідних тіазолу в модельних системах in vitro на прикладі дифенілпікрилгідразилу. Встановлено, що всі досліджувані сполуки виявляють антирадикальні властивості, але найвищу активність спостерігали у 5-[(4-тозил-5-фенілтіо)-1,3-тіазол-2-іл]-1H-тетразолу, 2-(3,5-диметил-1H-піразол-1-іл)-4-тозил-5-хлор-1,3-тіазолу, 7-гідрокси-3-(4,5-дитозил-1,3-тіазол-2-іл)-2H-хромен-2-ону, 5-n-хлорбензилсульфаніл-4-тозил-2-феніл-1,3-тіазолу. Досліджено вплив похідних тіазолу на метаболізм суспензії хлібопекарських дріжджів і виявлено, що максимальне виділення вуглекислого газу суспензією клітин відбувається за присутності сполук не лише з найвищою антирадикальною активністю: (5-[(4-тозил-5-фенілтіо)-1,3-тіазол-2-іл]-1H-тетразолу, 7-гідрокси-3-(4,5-дитозил-1,3-тіазол-2-іл)-2H-хромен-2-ону, але й з низькою: 4-тозил-5-n-хлорфенілсульфаніл-2-феніл-1,3-тіазолу, 2,5-ди-n-толілтіо-4-тозил-1,3-тіазолу. Показано, що в нанокомпозитних системах похідних тіазолу з високодисперсним кремнеземом (ентеросорбент "Силікс") вивільнення біоактивних речовин в середовище може бути суттєво загальмовано, що відкриває шляхи для створення препаратів із програмованим вивільненням активної речовини в певній ділянці шлунково-кишкового тракту. У разі введення замісників певного типу або зміни їх положення можна регулювати антирадикальні властивості синтезованих нових похідних тіазолу та передбачати їх біологічну активність, що надає змогу створювати біоактивні композитні матеріали за участю наноструктурованих мінеральних матриць, зокрема нанокремнезему.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г262.5-2 + Е521.551.1 Sac*723-64

Рубрики:

Тіазол

Endomycetales

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Присвячено розробці зручних способів одержання ди- та трифункціональ-нозаміщених похідних 1,3-тіазолу на основі 1-тозил-2,2-дихлороенамідів та 1-тозил-2,2-ди-хлороетенілізотіоціанату з метою пошуку серед них речовин з біорегуляторними властивостями. Здійснено препаративні методи синтезу ряду електрофільних субстратів тіазольної природи, ЩО містять у положенні С5 рухливий атом хлору, який здатний за м'яких умов заміщатися на О-, N- та S-нуклеофіли. На основі 1-тозил-2,2-дихлороетенілізотіоціанату синтезовано 2,4,5-тритозилтіазол та інші триарилсульфонілтіазоли. Досліджено заміну у вищезазначених субстратах однієї або двох арилсульфонільних груп на О-, N-, С- та S-нуклеофіли. Експериментально встановлено, що деякі із синтезованих гетероциклів є перспективними сполуками для створення біорегуляторів різної дії, зокрема антиоксидантів, а також протиракових препаратів.