Створено гетероконтакт (ГК) CdS/білок електрохімічно осадженої плівки CdS із природним білком (ПБ) і досліджено його електрофізичні (вольт-амперні та вольт-фарадні характеристики) властивості. Як анод-підкладку для осадження CdS використано металургійний Cd, кадмійовану фольгу металів Cu, Ni. В порівняльному плані створено та досліджено ГК Cd-CdS/білок, Ni-Cd-CdS/H2O і Cd/білок. Показано, що ГК електрохімічно синтезованих плівок CdS із ПБ можна використовувати як експрес-метод контролю параметрів цих плівок.

З використанням прищеплювальної (ко-)полімеризації гідрофільних (акрилова, метакрилова кислота) та/або гідрофобних (стирол, бутилакрилат) мономерів, ініційованої з планарної поверхні, попередньо модифікованої гетерофункціональними поліпероксидами, сформовано полімерні шари з різним ступенем насичення іонами <$E roman Сd sup 2+>. У подальшому в результаті іонообмінних реакцій формувалися впорядковані кластери CdS, сегреговані полімерною матрицею. Досліджено поверхні синтезованих плівок за допомогою растрового електронного мікроскопа. Визначено елементний склад шарів. Знято оптичні спектри пропускання та оцінено розміри кластерів CdS в полімері.

Вперше в неперервному режимі зміни температури та з використанням монокристалів потрійної напівпровідникової сполуки Ag8GeSe6 групи <$E roman {A sup I B sup IV C sup VI}> досліджено особливості теплового розширення вздовж кристалографічного напрямку [111] <$E gamma>-фази. Виявлено існування на температурній залежності термічного коефіцієнта лінійного розширення двох різко виражених і добре відтворюваних екстремумів з величезними значеннями, які локалізовані в області температур -0,5 і 48,2 <$E symbol Р>C та суттєво слабшого екстремуму при 72,7 <$E symbol Р>C. Уточнені температури фазових переходів становлять -0,5, 48,2 і 72,7 <$E symbol Р>C. Показано, що перші два екстремуми зумовлені фазовими переходами першого роду.

Із використанням методу диференціального термічного аналізу (ДТА) вперше комплексно досліджено процеси фазових перетворень (ФП), що супроводжують нагрівання шихти Ag-Sn-Se, а також шихти селену (Se) і шихти бінарних складів Ag-Se, Sn-Se у стехіометричних співвідношеннях, що відповідають сполукам аргіродиту (Ag8SnSe6), Ag2Se, SnSe2. Ідентифіковано основні типи ФП і хімічних реакцій утворення сполук Ag8SnSe6, Ag2Se, SnSe2 і визначено їх характерну теплоту, температурні діапазони протікання реакцій. Дослідженням ДТА у процесі охолодження експериментально продемонстровано утворення сполук Ag8SnSe6, Ag2Se.

Із використанням методу диференціального термічного аналізу (ДТА) вперше комплексно досліджено процеси фазових перетворень (ФП) і перебіг хімічних реакцій, що супроводжують нагрівання шихти Ag - Si - Se і Si - Se у стехіометричних співвідношеннях, що відповідають сполукам аргіродиту (Ag8SiSe6) і SiSe2. Ідентифіковано основні типи ФП і хімічних реакцій утворення сполук Ag8SiSe6, SiSe2 і визначено їх характерні теплоту та температурні діапазони перебігу реакцій. Дослідженням ДТА під час охолодження експериментально продемонстровано утворення сполуки Ag8SiSe6.

Досліджено хімічне поверхневе осадження плівок CdS із розчину солі CdSO4 на скляні та покриті In2O3 + SnO2 (ІТО) скляні підкладки. Одержано достатньо однорідні плівки CdSхім із товщинами 30 - 100 нм, які можна застосувати як вікна у процесі створення сонячних комірок. Порівняно якості плівок CdSхім від особливостей модифікації способу їх осадження. Досліджено морфологію, структурні та оптичні властивості плівок CdSхім.

У кримінально-правовому аспекті досліджено актуальну проблему встановлення відповідальності за створення злочинної організації. Проведено порівняльний аналіз законодавства окремих країн далекого та близького зарубіжжя щодо встановлення відповідальності за даний вид злочину. Визначено соціальні передумови введення до кримінального законодавства України поняття "злочинна організація" як найбільш небезпечної форми співучасті та встановлення відповідальності за її створення. Із використанням системного підходу сформульовано визначення поняття "злочинна організація". Проаналізовано склад злочину, передбачений ст. 255 КК України, встановлено критерії його відмежування від суміжних. Розроблено рекомендації щодо кваліфікації досліджуваного злочинного діяння за сукупністю злочинів. Наведено характеристику засобів покарання, висвітлено особливості заохочувальної норми, передбаченої ч. 2 ст. 255 КК України. Розглянуто основні ознаки злочинної організації (стійкість, згуртованість, ієрархічність, виконання тяжких та особливо тяжких злочинів). Розроблено пропозиції щодо удосконалення редакції ч. 4 ст. 28 та ст. 255 КК України.

Одержано новий мутант гороху з багаторазово непарнопірчастим типом листків (БРНПТЛ). Складний лист мутанта відрізняється від листя у раніше відомих зразків із БРНПТЛ тим, що листові пластинки мутанта є дуже вузькими та видовженими і схильними до сплітання. Встановлено, що поява нової форми багаторазово непарнопірчастих листків зумовлена мутацією в локусі Tl (хромосома 7). Ця мутація не є аналогічною алелям у ліній "акація Вайта" <$E tl sup w> чи "акація Ламма" <$E tl sup pet>. Виявлено рецесивну природу нового мутантного гена до алеля <$E tl sup w>. Для нового мутантного гена запропоновано позначення <$E tl sup UL>. Одержано генотипи з новим типом акацієвидних листків (генотип <$E tl sup UL~tl sup UL~Af~-~>).

Наведено особливості проектів весняно-польових робіт. Означено головні завдання та моделі, що дозволяють кількісно оцінити ефективність управління роботами з удобрення, підготовки грунту та сівби сільськогосподарських культур у цих проектах.

Означено особливості виробничо-технологічного ризику у проектах обробітку грунту та сівби сільськогосподарських культур. Наведено науково-методичні підстави щодо управління ризиком цих проектів. Узагальнено роль проектного середовища та предметних умов у формуванні виробничо-технологічного ризику у проектах обробітку грунту та сівби культур.

Означено складові проектного середовища програм сівби озимих культур. Наведено причини технологічного ризику цих проектів.

З використанням методу диференціального термічного аналізу (ДТА) вперше комплексно досліджено процеси фазових перетворень (ФП) та протікання хімічних реакцій (ХР), що супроводжують нагрівання шихти Ag - Ge - Se та Ge - Se, взятої у стехіометричних співвідношеннях, що відповідають сполукам аргіродиту (Ag8GeSe6) та GeSe2. Ідентифіковано основні типи ФП і ХР утворення сполук Ag8GeSe6, GeSe2 та визначено температурні діапазони протікання ХР і характерні теплоти. Дослідженнями ДТА під час охолодження та рентгенофазового аналізу синтезованих речовин продемонстровано утворення сполук Ag8GeSe6 та GeSe2.

За допомогою методу диференціального термічного аналізу досліджено фазові перетворення (ФП) і хімічні реакції (ХР), що супроводжують нагрівання шихти стехіометричних складів у процесі синтезу сполук сімейства аргіродитів Ag8XSe6 (X = Si, Ge, Sn). Для ідентифікації цих ФП і ХР досліджено також шихту елементарного селену та шихту бінарних складів Ag-Se, Si-Se, Ge-Se, Sn-Se, що використовується для синтезу бінарних халькогенідів Ag2Se, SiSe2, GeSe2, SnSe2, споріднених аргіродитам. Ідентифіковано основні типи ФП і ХР. Визначено температурні інтервали протікання ХР, температури ФП і числове значення ентальпії утворення сполук сімейства аргіродитів Ag8XSe6 (X = Si, Ge, Sn). Розроблено фізико-хімічні засади технології синтезу аргіродитів Ag8XSe6 (X = Si, Ge, Sn).

Розвинуто фізико-хімічні основи технології хімічного осадження напівпровідникових плівок твердих розчинів системи Сu - In - S - Sе. Досліджено морфологію поверхні, елементний склад, структурні та оптичні властивості осаджених плівок і ідентифіковано утворення твердого розчину CuInSe2xS2(1-x). Проведено оцінку складу плівок за залежністю ширини забороненої зони від вмісту селену у монокристалічному твердому розчині CuInSe2xS2(1-x).

Розкрито методологію поточного оцінення вірогідності несвоєчасного виконання грунтообробно-посівних робіт у проектах вирощування сільськогосподарських культур. Означено вагомість технологічної системи у формуванні показників ефективності реалізації проектів вирощування сільськогосподарських культур. Розкрито сутність часових обмежень на виконання робіт та особливостей застосування методів проактивного управління змістом і часом проектів обробітку грунту та сівби озимих культур.

Одержано наночастинки CdxSy (НЧ), які вбудовані в тонку полімерну плівку, поєднанням кількох підходів: спін-нанесення пероксидного олігомеру на тверду поверхню; затверднення шару пероксидного олігомеру; формування полімерних щіток на модифікованій поверхні за допомогою методу прищепленої полімеризації акрилової кислоти або почергової прищепленої полімеризації стирену та акрилової кислоти; насичення прищепленого полімерного шару іонами <$E roman Cd sup 2+>; обробка таких шарів H2S для формування НЧ CdxSy. Одержані НЧ охарактеризовано із використанням методів ультрафіолетової видимої спектроскопії, сканувальної електронної мікроскопії, енергодисперсійного рентгенівського мікроаналізу та атомної силової мікроскопії. Показано визначальний вплив структури прищеплених полімерних шарів на розмір і розподіл утворених у них НЧ.