Звернено увагу на проблеми порушення репаративної регенерації у хворих з переломами довгих кісток після використанням різних методів лікування за умов дефіциту йоду гірських районів Закарпаття. Проаналізовано лікування 120 хворих. Виявлено низькі показники кальцію та тиреоїдних гормонів (Т3, Т4) у крові хворих гірських районів в порівнянні з хворими низинних районів. Найвищий відсоток несправжніх суглобів виявлено у хворих після накісткового остеосинтезу. Доведено необхідність врахування гормонального статусу, недостатності кальцію та йоду під час лікування хворих жіночої статі гірських районів з переломами довгих кісток.

Виконано ретроспективний аналіз лікування хворих, що дозволив поглибити знання про причини незадовільних результатів і з'ясувати ефективність паліативних оперативних втручань - парціальної та субтотальної апоневректомії, знайти закономірності ускладнених післяопераційних станів. Вперше виявлено нові фактори, які впливають на розвиток рецидиву контрактури, а саме: вид оперативного втручання, вік, стать, розповсюдженість патологічного процесу, тривалість хвороби, вік початку захворювання. Поглиблено знання про характер змін показників обміну сполучної тканини у хворих з контрактурою Дюпюітрена за різних ступенів контрактури. Простежено динаміку активності гіалуронідази та рівня глікозаміногліканів у тканинах апоневрозу та рівень колагенази, глікозаміногліканів, гіалуронідази та фракцій оксипролінів у сироватці крові за різних ступенів контрактури. Поглиблено знання про структурні зміни апоневрозу за різних ступенів контрактури та залежність структурних змін від тяжкості захворювання. Визначено такі фази патоморфологічного процесу: осередкова клітинна інфільтрація, в якій переважають мононуклеарні макрофаги та лімфоцити, осередкова проліферація фібробластичних клітинних елементів, у результаті якої формуються фібробластичні вузли, дегенеративно-дистрофічне та некротичне переродження фіброзної тканини з розвитком склерозу долонного апоневрозу та згинальної контрактури пальців кисті. Вперше виявлено значний вплив фіброзування власних м'язів кисті на формування контрактури та розвиток рецидиву контрактури у разі хвороби Дюпюітрена. На основі аналізу й обробки одержаних даних розроблено новий метод оперативного втручання, який полягає в виконанні мобілізації власних м'язів кисті за типової апоневректомії. Вперше розроблено диференційний підхід до тактики оперативного лікування залежно від віку хворих, тривалості хвороби, розповсюдженості патологічного процесу, ступеня контрактури та тяжкості перебігу захворювання.

На основі аналізу результатів оперативного лікування 227 пацієнтів із контрактурою Дюпюїтрена, яким виконували парціальну й субтотальну апоневректомію, виявлено фактори, що впливають на розвиток рецидиву контрактури, й проведено ROC-аналіз залежності частоти незадовільних результатів лікування - розвитку контрактури від віку хворого, тривалості хвороби, віку початку захворювання, поширеності патологічного процесу і тривалості хвороби, що надало змогу прогнозувати розвиток рецидиву захворювання й оптимізувати вибір типу оперативного втручання.