Наведено дані щодо захворюваності свиней лептоспірозом на території України за останні чотири роки (2001 - 2004). Проілюстровано етіологічну структуру збудника. Вивчено питання територіальної приуроченості спалахів лептоспірозу. На підставі цих даних складено дві карти: карту етіологічної структури лептоспірозу свиней, а також карту щільності випадків захворюваності.

Вивчено епізоотичну ситуацію й етіологічну структуру лептоспірозу свиней на території України, удосконалено системи діагностики та профілактики даного захворювання. Вперше складено карти напруженості епізоотичної ситуації й етіологічної структури лептоспірозу свиней для всіх областей України. Розроблено вакцину проти лептоспірозу свиней (варіант suis), визначено її оптимальну імунізуючу дозу та рівень антитіл до серогруп лептоспір у сироватці крові щеплених тварин. Проведено дослідження імуногенності створеної вакцини за лабораторних і виробничих умов, проведено її комісійні випробування та розроблено нормативну документацію. Розраховано економічну ефективність проведення профілактичних заходів з використанням нового імунобіологічного препарата.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П873.218-925

Рубрики:

Лептоспіроз тварин

Шифр НБУВ: РА362149 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проілюстровано дані щодо захворюваності великої рогатої (ВРХ) худоби лептоспірозом на території України за останні три роки (2007 - 2009) та етіологічну структуру збудника. Вивчено питання територіальної приуроченості спалахів лептоспірозу. На базі цих даних складено дві карти: етіологічної структури лептоспірозу ВРХ і щільності випадків захворюваності.

Розглянуто питання, пов'язані з фізико-хімічними методами концентрування лептоспірозного антигену. Вказано на можливість концентрування останнього за допомогою методів діалізу та за допомогою поліетиленгліколю (ПЕГ). У разі концентрування інактивованої культури лептоспір за допомогою методу діалізу рекомендується витримувати експозицію п'ять годин. У разі концентрування за допомогою ПЕГ оптимальною є концентрація 10 % за експозиції 4 доби. Зроблено висновок, що у виробництві біопрепаратів доцільно використовувати антиген, концентрований за допомогою методу діалізу, адже він дозволяє провести концентрування 15 разів за об'ємом (у ПЕГ 10 разів за об'ємом), концентрат практично не містить баластних речовин, які можуть мати негативний вплив на антигенні та імуногенні властивості одержаного антигену.

Наведено результати дослідження показників еритроцитопоезу периферичної крові кролів (кількість еритроцитів, концентрація гемоглобіну, середній об'єм еритроцита, середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті, гематокритна величина), яких імунізували інактивованою полівалентною вакциною проти лептоспірозу тварин "варіант bovis". Матеріал для дослідження - кролі, підібрані за принципом аналогів (9 - дослідна, 5 - контрольна група). Тварин дослідної групи імунізували вітчизняною інактивованою вакциною проти лептоспірозу ВРХ "Вакцина проти лептоспірозу тварин полівалентна (варіант bovis)", виробник Інститут ветеринарної медицини НААН, що містить у своєму складі суспензію клітин штамів Leptospira interrogans серогруп Grippotyphosa (штам ВГНКИ-1), Icterohaemorrhagiae (штам ВГНКИ-2), Tarassovi (штам ВГНКИ-4), Hebdomadis (штам Kabura), Sejroe (штам 493 Poland та Hardjoprajtno), інактиватор (формалін), сорбент та адьювант (поліетиленгліколь) і воду. Вакцину вводили внутрішньом'язово в дозі 0,75 см<^>3, на одну тварину. Тваринам контрольної групи вакцину не вводили. Результати досліджень вказують на зміну показників еритроцитопоезу у разі застосування інактивованої вакцин, що проявляється у вигляді короткотривалої олігохромної еритроцитопенії. Концентрація гемоглобіну периферичної крові кролів після введення протилептоспірозної вакцини знижується на 7 % (з <$E114~symbol С~2,9> до <$E105~symbol С~3,1> г/л; p << 0,05; 7-а доба), а кількість еритроцитів - на 7,7 % (p << 0,05) у порівнянні з початком досліду. Це пояснюється впливом ендотоксинів лептоспір, які містяться у вакцині і спричиняють гемоліз еритроцитів. Підтвердженням є результати визначення гематокритної величини, яка на 7-му добу експерименту знизилася на 8,1 % (p << 0,05). Подальші дослідження (на 14-ту та 21-шу добу) вказували на зворотну тенденцію. Вищевказані показники не тільки відновлювались до початкових а, навіть, перевищували їх значення: концентрація гемоглобіну - на 8 (p << 0,05) і 18 % (p << 0,001), відповідно; еритроцити - на 10 (p << 0,05) і 23 % (p << 0,001); величина гематокриту - на 5 і 16 % (p << 0,05). Проте, дані, одержані на 28-му добу вказували на поступове зниження цих показників, що вказувало на відновлення фізіологічного еритроцитопоезу. Розрахунок середнього об'єму еритроцитів периферичної крові кролів надав змогу підтвердити інтенсифікацію процесів обміну речовин в організмі тварин, під дією вакцини, що спричиняє передчасне старіння червоних клітин крові, які мають менший об'єм у порівнянні з "молодими" еритроцитами. Цей показник у дослідній групі упродовж 28-ми діб знизився на 10 % (p << 0,001). Середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті протягом усього експерименту (28 діб) суттєво не змінювався і вірогідно не відрізнявся як між дослідною і контрольною групами тварин, так і зі значеннями на початок досліду (<$E1,30~symbol С~0,016~-~1,42~symbol С~0,015> фмоль, що не виходить за межі фізіологічних коливань). У результаті проведених досліджень встановлено, що введення кролям полівалентної вакцини проти лептоспірозу тварин (варіант bovis) не спричиняє негативного впливу на показники еритроцитопоезу тварин, а ті зміни, що відбулися, є наслідком фізіологічних реакцій організму тварин.

Дисертаційна робота присвячена вивченню епізоотичної ситуації щодо лептоспірозу великої рогатої худоби (ВРХ) в Україні, розробленню та вдосконаленню системи засобів діагностики і специфічної профілактики захворювання. На основі проведених досліджень визначено рівень поширення лептоспірозної інфекції серед поголів'я ВРХ і встановлено етіологічну структуру збудників захворювання. Вперше проведено епізоотологічне районування території України та складено карту напруженості епізоотичної ситуації лептоспірозу ВРХ. Встановлено, що епізоотична ситуація з лептоспірозу ВРХ в різних областях України не одноманітна та має свої особливості як за кількістю випадків зараження, так і за кількістю збудників лептоспірозу. За результатами епізоотологічного моніторингу шести областей України встановлено циркуляцію лептоспір серовару hardjo серед поголів'я ВРХ. Встановлено, що у корів під час лептоспірозу внаслідок дії токсинів збудника хвороби виникають виразні деструктивні зміни в нирках, печінці, легенях і головному мозку, а також системне ураження клітин ендотелію кровоносних судин. Смерть тварин настає в результаті розвитку синдрому токсичного шоку, який виникає як внаслідок дії токсинів лептоспір, так і внаслідок розвитку ниркової недостатності. Уперше в Україні розроблено дві полімеразні ланцюгові реакції (ПЛР)-тест-системи: тест-система для індикації ДНК патогенних лептоспір методом ПЛР з електрофоретичною детекцією результатів досліджень і тест-система для індикації ДНК патогенних лептоспір методом ПЛР у режимі реального часу. Теоретично обгрунтовано необхідність розроблення вітчизняної вакцини проти лептоспірозу ВРХ з урахуванням етіологічної структури захворювання, яка склалась останнім часом і розроблено "Вакцину проти лептоспірозу тварин полівалентну (варіант bovis)". Вивчено вплив інактивованої вакцини проти лептоспірозу на показники еритропоезу та лейкопоезу периферійної крові кролів. Визначено оптимальну імунізуючу дозу вакцини та рівень антитіл до серогруп лептоспір у сироватці крові щеплених тварин. Проведено дослідження щодо імуногенності створеної вакцини за лабораторних і виробничих умов. Розроблено нормативну документацію на вакцину та проведено її комісійні випробування.