Вивчено вплив засобів фізичної реабілітації на дітей, у яких порушення постави поєднується з захворюванням на хронічний холецистит. Обстежено дітей, які проходили лікування на курорті Поляна з приводу захворювань органів травлення. Обстежено 40 дітей віком 12 - 15 років. Установлено доцільність сукупних реабілітаційних заходів, спрямованих одночасно на корекцію порушень постави та лікування хронічного холециститу.

Актуальність роботи зумовлена тим, що порушення постави (кругло-увігнута спина) - важлива причина, яка призводить до порушення функцій цілого організму. Часто таке порушення постави поєднується з дискінезією жовчовивідних шляхів через неправильне положення органів черевної порожнини. Завдання роботи - установити особливості фізичного розвитку дітей, які мають порушення постави та дискінезію жовчовивідних шляхів, у порівнянні зі здоровими дітьми. У ході обстеження використано соматоскопічні методи та індекси: коефіцієнт пропорційності, плечовий, Ерісмана, Кетле, Піньє, Гарвардський степ-тест тощо. Встановлено, що діти, у яких кругло-увігнута спина поєднується з дискінезією жовчовивідних шляхів, мають високий зріст, збільшену масу тіла, плечовий індекс нижче 90 % (сутулість і кіфотична будова), обмежену екскурсію грудної клітини, занижені показники дихальної системи, що свідчить про синергічну дію поєднаних функціональних порушень на організм дитини.

Вперше науково обгрунтовано та доведено ефективність комплексної програми фізичної реабілітації дітей з порушеннями постави в поєднанні з дискінезією жовчовивідних шляхів, одночасно спрямованої на покращання стану хребта та моторної функції жовчного міхура. Вперше обгрунтовано послідовність, інтенсивність і співвідношення засобів фізичної реабілітації за умов санаторію за поєднання патологій, залежно від типу порушень постави та функціонального стану жовчовивідних шляхів. Уточнено та доповнено дані про взаємозв'язок порушень постави та функціонального стану жовчного міхура на підставі комплексного оцінювання фізичного здоров'я, фізичної працездатності дітей, які проходили реабілітацію на курорті "Поляна", до та після проведеного курсу реабілітаційних заходів. Доповнено способи оцінювання ефективності диференційованих комплексних реабілітаційних програм шляхом застосування авторського приладу Сколіозометр.

Обстежено 30 учнів 7 - 8 класів школи інтернатного типу, у яких діагностовано сколіотичну поставу. Розроблено програму профілактичних заходів, спрямовану на корекцію стану постави та загальне оздоровлення. На підставі об'єктивних показників доведено ефективність програми. Практику профілактичних заходів, що попереджають розвиток порушень постави, доцільно впроваджувати в середніх класах школи та продовжувати до завершення шкільного навчання. Профілактика порушень постави передбачає дотримання загальних гігієнічних умов організації праці учнів, упровадження фізкультхвилинок на кожному уроці та додаткових занять фізичним вихованням. Оцінюючи динаміку показників постави за час виконання профілактичної програми, можна стверджувати, що найкраще піддаються корекції показники, що залежать від асиметрично підвищеного тонусу м'язів, а саме: відхилення рівнів плечових відростків по горизонталі в градусах, бокові викривлення хребта в грудному відділі.

Обстежено 30 дітей віком 9 - 10 років із кіфотичним порушенням постави. Ці вади потребують особливої уваги, оскільки за швидкого темпі їх розвитку існує загроза порушення функціонування внутрішніх органів, систем організму. Під час дослідження карт медичного обстеження у всіх дітей, які були під наглядом, визначали кіфотичні зміни постави. Всі діти скаржилися на дискомфорт у грудному відділі хребта, що й відзначали 60 % пацієнтів, у попереку - 50,0 %, утруднення рухів хребта - 40,0 % дітей. Порушення постави зумовлені, насамперед, нераціональним режимом рухової активності, відсутністю регулярних навантажень, спрямованих на розвиток і зміцнення опорно-рухового апарату. У ході проведення комплексу профілактичних і реабілітаційних заходів застосовано антропометричні методи: визначення ростових показників, показників сили та силової витривалості м'язів-розгиначів спини; тестове дослідження постави здійснено за допомогою соматоскопічного методу. У комплекс реабілітаційних і профілактичних заходів дітей молодшого шкільного віку входили лікувальна гімнастика, класичний і сегментарний масаж, аквагімнастика, плавання. У процесі виховання постави поставлено завдання загальмувати старі та встановити нові зв'язки в корі головного мозку, з побудовою нових рухових шляхів. Процес формування правильної постави передбачав формування в дитини уявлення про правильну поставу, виховання рефлексу правильної постави, загальний розвиток і створення м'язового корсета в дітей, вправи на посилення м'язово-суглобового відчуття. Під впливом проведення реабілітаційних і профілактичних заходів поряд із покращанням клінічних показників у дітей молодшого шкільного віку силова витривалість м'язів тулуба вірогідно підвищилася й оцінюється як середній показник, що свідчить про зміцнення м'язів спини та відновлення нормальної постави.

Наведено теоретичний матеріал про застосування протезування й ортезування у фізичній терапії, вказівки щодо практичних завдань, які виникають у процесі відновного лікування. Вміщено ілюстрації, схеми, фотографії, які полегшують сприйняття навчального матеріалу. Подано інформацію про види протезів, способи протезування верхніх кінцівок, ендопротезування суглобів, системні ортези на нижні кінцівки.