Досліджено спектри поглинання, рентгенівську та фотолюмінесценцію, збудження світіння та спектри комбінаційного розсіяння кристалів вольфрамату свинцю, вирощених із добавкою до шихти оксиду <$E roman MoO sub 3>. Показано, що додаткова зелена люмінесценція зумовлена центрами, утвореними на основі молекулярних аніонів <$E roman MoO sub 4 sup 2->, розташованих на місці вольфраматних груп кристала. Зроблено висновок, що зелене свічення "чистих" кристалів вольфрамату свинцю не пов'язане з наявністю неконтрольованих домішок молібдатних молекулярних груп.

Досліджено природу процесів поглинання, відбивання та люмінесценції, що відбуваються в оксидних кристалах типу <$Eroman {A sub n XO sub 4 }> (A = Pb, K; n = 1,2; X = S, Cr, W) з застосуванням теоретичних (розрахунків енергетичної електронної структури кристалів, кластерного моделювання) та експериментальних (вимірювання спектрів люмінесценції, збудження люмінесценції, поглинання та комбінаційного розсіювання) методів дослідження. За допомогою напівемпіричного методу МО ЛКАО розраховано енергетичну зонну структуру, енергетичні залежності парціальних густин електронних станів та уявну частину комплексної діелектричної проникності кристалів вольфрамату свинцю <$Eroman PbWO sub 4> сульфату <$Eroman {K sub 2 SO sub 4 }> та хромату калію <$Eroman {K sub 2 CrO sub 4 }>. На підставі розрахунків електронної структури кластерів кристала <$Eroman PbWO sub 4>, яких проведено "з перших принципів" за обмеженим методом Хартрі - Фока, визначено основні особливості електронної структури центрів люмінесценції вольфрамату свинцю та розраховано зміщення електронних рівнів енергії центрів люмінесценції кристалів <$Eroman PbWO sub 4> внаслідок дії точкових дефектів - кисневих вакансій, домішок молібдену та празеодиму. За результатами теоретичних розрахунків електронної структури побудовано схеми процесів люмінесценції (канали збудження та люмінесценції), які можуть відбуватися в ідеальних за будовою та дефектних кристалах <$Eroman PbWO sub 4>. На підставі аналізу одержаних результатів пояснено деякі особливості експериментальних даних щодо спектрів поглинання, люмінесценції та збудження люмінесценції вольфрамату свинцю.

За допомогою теоретичного моделювання проаналізовано застосування вуглецевих нанотрубок (ВНТ) як матеріалів для резистивних сенсорів хроматного аніону <$Eroman CrO sub 4 sup 2->, молекулярних комплексів K2CrO4 та MCrO4 (M = Ca, Zn, Pb). Проведено розрахунки електронної структури нелегованих, легованих бором або азотом ВНТ(5,5) з адсорбованими молекулами <$Eroman CrO sub 4 sup 2->, K2CrO4 та MCrO4 (M = Ca, Zn, Pb) в наближенні молекулярного кластеру із застосуванням теорії функціоналу електронної густини (ТФГ). Розраховані енергії зв'язку та зміни зарядів адсорбентів проаналізовано в контексті застосування ВНТ як матеріалів для резистивних сенсорів. В розрахунках змодельовано вплив найбільш розповсюджених молекул атмосферного середовища (H2O, N2 та O2) на адсорбцію аніонів <$Eroman CrO sub 4 sup 2-> на поверхні ВНТ. З'ясовано, що матеріали на основі легованих бором вуглецевих нанотрубок є перспективними для розробки резистивних сенсорів хроматного аніону <$Eroman CrO sub 4 sup 2-> і молекулярних комплексів K2CrO4 та MCrO4 (M = Ca, Zn, Pb). Для нелегованих та легованих азотом вуглецевих нанотрубок розрахунки передбачають, що матеріали на їх основі будуть придатними для детектування сполук <$Eroman CrO sub 4 sup 2-> та ZnCrO4.