Висвітлюються сучасні проблеми медико-демографічного та еколого-соціального стану в Україні, особливості сучасного світобачення та уявлень про сутність людини, її духовне і психічне (душевне) здоров'я. Наводяться конкретні рекомендації щодо роботи з емоціями, виходу із стресових станів, подолання депресії та досягнення життєвого успіху.

Розглянуто особливості фізіологічної надійності людини, зокрема, аналізатори (зоровий, слуховий, вестибулярний, смаковий, нюховий, шкірний, руховий, вісцеральний), і психологічної надійності (пам'ять, емоції, сенсомоторні реакції, увага, мислення, воля, характер, темперамент) та їх вплив на працездатність. Проаналізовано фактори, які знижують працездатність (конфлікти, наркоманія, алкоголізм, втома та перевтома, хворобливий стан), і шляхи її підвищення через оздоровчу фізичну культуру, медико-біологічні та психологічні засоби, профдобір та профорієнтацію.

Рассмотрены особенности физиологической надёжности человека, в частности анализаторы (зрительной, слуховой, вестибулярный, вкусовой, нюховой, кожный, двигательный, висцеральный), и психологической надёжности (память, эмоции, сенсомоторные реакции, внимание, мышление, воля, характер, темперамент) и их влияние на трудоспособность. Проанализированы факторы, снижающие трудоспособность (конфликты, наркомания, алкоголизм, усталость и переутомление, болезненное состояние), и пути повышения через оздоровительную физическую культуру, медико-биологические и психологические средства, профдобор и профориентацию.

Представлено результати досліджень щодо оптимізації системи надання первинної медико-санітарної допомоги населенню на прикладі Львівської області. На базі аналізу медико-демографічної та екологічної обстановки, ресурсів системи охорони здоров'я, стану захворюваності різних категорій населення (дорослих, дітей, підлітків) та амбулаторно-поліклінічної допомоги у Львівській області запропоновано оптимізовану модель амбулаторно-поліклінічної допомоги населенню, в основу якої покладене впровадження посад лікарів загальної практики - сімейної медицини. Показано економічну, медичну та соціальну ефективність оптимізованої моделі амбулаторно-поліклінічної допомоги населенню.

Представлены результаты анализа ресурсного обеспечения здравоохранения Львовской обл. Установлено, что Львовская область обеспечена врачами на 13,8 %, а больничными койками - на 2,5 % меньше соответствующих средних показателей по Украине. Кроме того, в области есть существенная диспропорция в уровнях обеспеченности как сельского, так и городского населения медицинской помощью: 40 % районов и 50 % городов имеют суммарный уровень обеспеченности населения медицинской помощью соответственно на 38 и 20,2 % ниже среднего показателя по области.

Висвітлено матеріали з оцінки якості та ефективності надання медичної допомоги населенню Львівської обл. Показано, що одним із напрямків оцінки якості та ефективності надання медичної допомоги населенню є аналіз організації медичного постачання. Визначено основні напрямки з удосконалення медичного постачання у заклади охорони здоров'я області. Запропоновано медико-економічні стандарти щодо обсягу медичної допомоги та його ресурсного забезпечення. Проаналізовано економічну ефективність оптимізації чисельного складу управлінського апарату та медичної служби первинного рівня медичної допомоги, використання денного стаціонару, скорочення середнього ліжко-дня, впровадження системи етапного лікування в Львівській обл. У ході соціологічного дослідження установлено, що пацієнти віддають перевагу введенню посади сімейного лікаря у порівнянні з традиційно існуючою системою дільничних терапевтів, унаслідок чого підвищилась якість медичної допомоги. Респонденти це пояснюють тим, що їх приваблює рівень і різнобічність знань сімейних лікарів, підвищилась увага до членів сім'ї, окрім того відвідини одного і того ж лікаря спричиняють менше психоемоційне напруження.

Представлены результаты исследований относительно оптимизации системы предоставления медицинской помощи населению Львовской области на экономических принципах. Впервые использованы комплекс организационных экономических форм и методов управления, система экономических рычагов и стимулов для достижения высокого уровня медицинского обеспечения. Предложена новая модель формирования бюджета, в основу которой положена его консолидация с использованием принципа многоканального финансирования (заключение договоров на предоставление медицинских услуг с организациями разных форм собственности, уплата за медицинские услуги населением, взносы в фонд поддержки и развития здравоохранения, благотворительная помощь и другие источники, не запрещенные действующим законодательством). Привлечение внебюджетных средств для финансирования учреждений здравоохранения области позволило оптимизировать статьи расходов. Особенностью внедренной модели финансирования стало пропорциональное, оптимальное по структуре и прогнозируемое по уровню и объему финансирование, что вместе с разработкой механизмов ценообразования и взаиморасчетов за предоставление медицинских услуг, организацией эффективного медицинского снабжения и расширением стандартизации деятельности медицинского персонала способствовало оптимизации предоставления медицинской помощи без снижения ее гарантированного объема.

Проведено теоретичне узагальнення з питань вирішення актуальної народногосподарської проблеми щодо обгрунтування та реалізації системи оптимізації медичної допомоги населенню на принципах лікаря загальної практики - сімейної медицини за умов реформування галузі. Встановлено особливості демографічної ситуації та стану здоров'я населення Львівщини за останні 10 років. Науково обгрунтовано заходи із оптимізації системи надання амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги населенню на міському та районному рівнях. Встановлено причини, які впливають на якість медичної допомоги й її доступність. З'ясовано думку пацієнтів щодо компетентності медичних працівників. Проведено медико-економічне обгрунтування ефективності різних форм управління регіональними суб'єктами охорони здоров'я.

Наведено результати комплексного дослідження медичних проблем паліативної та хоспісної допомоги пацієнтам з хронічними невиліковними хворобами й обмеженою тривалістю/прогнозом життя. Охарактеризовано демографічні та медико-соціальні чинники, що визначають актуальність розвитку поліативної та хоспісної медицини як новітнього напрямку клінічної медицини й охорони здоров'я. Висвітлено загальні принципи фармакотерапії основних клінічних симптомів у пацієнтів зі злоякісними пухлинами, зокремам синдрому хронічного болю, в термінальний період життя відповідно до принципів доказової медицини, розроблених ВООЗ. Подано перелік фармацевтичних препаратів, які включені до Формуляру лікарських засобів для надання паліативної та хоспісної допомоги. Наведено основні нормативно-правові документи, міжнародні декларації та угоди, що регламентують надання паліативної допомоги.

Рассмотрены вопросы исторического развития системы предоставления медико-социальной помощи лицам с ограниченными возможностями и проблемы реформирования социальной сферы, межбюджетных отношений, административное влияние на организацию медико-социальной экспертизы и реабилитации. Проблема социальной защиты инвалидов, как многофакторное общественное явление, возникшее практически с появлением человечества и продолжающее существовать и сегодня, отличается от других проблем общественного развития определенными особенностями, присущими только этому явлению, имеет чрезвычайно многогранную сущность, что позволяет в зависимости от изменения внутренней или внешней среды формулировать новые общественные запросы и, согласно этим запросам, побуждает органы власти находить новые пути решения существующих проблем. Рассмотрены пути решения проблем инвалидности и инвалидов, то есть лиц с особыми потребностями, как одно из приоритетных направлений социальной политики государства на современном этапе развития общества.

Досліджено 3009 клінічних штамів Enterococcus faecalis, виділених у 2010 р. у пацієнтів, госпіталізованих в хірургічні відділення 97 багатопрофільних стаціонарів різних регіонів України. Визначено чутливість штамів Enterococcus faecalis до 36 антибіотиків. Найбільш активними антибіотиками були: іміпенем, меропенем, ванкоміцин, лінезолід та рифампіцин. Високу частоту резистентності спостерігали відносно до цефалексину (65,4 %), цефуроксиму (58,9 %), пеніциліну (57,4 %), цефоперазону (56,8 %), норфлоксацину (55,5 %), офлоксацину (49,8 %), ципрофлоксацину (47,5 %), цефотаксиму (46,6 %) та цефтазидиму (44,7 %).

Мета роботи - вивчити антибіотикорезистентність нозокоміальних штамів Escherichia coli (E. coli), виділених від пацієнтів, госпіталізованих у хірургічні стаціонари різних регіонів України. Досліджено 8707 клінічних штамів E. coli, виділених від пацієнтів, госпіталізованих у хірургічні відділення 97 багатопрофільних стаціонарів різних регіонів України протягом 2010 р. Чутливість штамів E. coli вивчено до 37 антибіотиків відповідно до рекомендованих Національним комітетом США з клінічних лабораторних стандартів (NCCLS). Найбільш активними щодо штамів E. coli були іміпенем, меропенем, лінезолід, гатифлоксацин і амікацин. Висока резистентність спостерігалася до пеніциліну (66,1 %), кліндаміцину (65,4 %), кларитроміцину (48,5 %), ампіциліну (48,1 %), лінкоміцину (43,4 %), тетрацикліну (39,6 %), доксицикліну (38,5 %), цефуроксиму (34,7 %) та азитроміцину (34,0 %). Висновки: антибіотикорезистентність нозокоміальних штамів E. coli у досліджених стаціонарах є серйозною терапевтичною та епідеміологічною проблемою. Найбільшою активністю до нозокоміальних штамів E. coli характеризуються іміпенем, меропенем, лінезолід, гатифлоксацин та амікацин. З огляду на постійні зміни резистентності нозокоміальних штамів E. coli, що спостерігаються в регіонах України, необхідно здійснювати постійний моніторинг за резистентністю до дії антибіотиків у кожному стаціонарі й на основі одержаних локальних даних розробити лікарняний формуляр антибіотиків. Тактика застосування антибіотиків у кожному хірургічному стаціонарі має визначатися залежно від локальних даних резистентності до протимікробних препаратів.

Доцільно налагодити систему епідеміологічного нагляду за мікробною резистентністю на локальному, регіональному та національному рівнях.

Вивчено антибіотикорезистентність клінічних штамів P. aeruginosa, виділених від пацієнтів, госпіталізованих до хірургічних стаціонарів різних регіонів України. Найбільш активними щодо штамів P. aeruginosa були іміпенем та меропенем. Високі рівні резистентності спостерігалися до кларитроміцину (91,9 %), кліндаміцину (88,1 %), пеніциліну (86,9 %), цефалексину (77,9 %), лінкоміцину (74 %), амоксициліну (73,4 %), цефуроксиму (73,4 %), доксицикліну (73,1 %), азитроміцину (72,5 %), тетрацикліну (69,9 %), цефазоліну (69,4 %), еритроміцину (69 %), амоксицилін/клавуанату (67,9 %), оксациліну (63,5 %), норфлоксацину (62,7 %) та ампіциліну (62 %). З огляду на постійні зміни рівня резистентності нозокоміальних штамів P. aeruginosa в регіонах України, необхідно у кожному стаціонарі проводити постійний моніторинг за резистентністю до дії антибіотиків і на базі одержаних локальних даних розробити лікарняний формуляр антибіотиків.

В условиях современного демографического и социально-экономического кризиса возникает острая необходимость в разработке национальной стратегии и плана развития страны, здравоохранения; в финансовом планировании и управлении работой медицинских учреждений; в более четкой реализации системы первичной и вторичной медицинской помощи, управлении медицинской отраслью; в организационном и кадровом развитии, подготовке специалистов высшей квалификации. Преодоление последствий финансово-экономического кризиса обусловливает переход к инвестиционно-инновационной модели развития экономики. Последовательное повышение социальных стандартов, стандартов оказания медицинской помощи, проведение реформирования межбюджетных и межотраслевых взаимоотношений обеспечит стабильное социально-экономическое развитие регионов Украины.

Висвітлено медико-організаційні заходи щодо оптимізації амбулаторно-поліклінічної допомоги у Львівській області. На відміну від моделі амбулаторно-поліклінічної допомоги, яка існувала раніше, запропоновано якісно новий підхід надання медичної допомоги населенню на засадах лікаря загальної практики/сімейної медицини (ЛЗП/СМ). В основу роботи нової моделі покладено системні заходи: впровадження посад ЛЗП/СМ; надання медичної допомоги ЛЗП/СМ за територіальним принципом; надання спеціалізованої амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги лікарями-фахівцями лікарень; збільшення обсягу амбулаторної допомоги шляхом розширення можливостей і впровадження нових форм позастаціонарної медичної допомоги; поєднане використання лікувально-діагностичної бази лікарень і поліклінік; ефективне використання лікарського та іншого персоналу шляхом розширення їх мобільності; перерозподіл обсягу медичної допомоги між ЛЗП/СМ і лікарями-фахівцями.

Встановлено значущість різних ризиків для проведення реформ в охороні здоров'я. Обгрунтовано коло заходів щодо нейтралізації цих ризиків до розгортання реформи на загальнонаціональному рівні, що враховано під час розробки плану реалізації пілотного проекту з реформи медичного обслуговування.

Останнім часом спостерігається значний інтерес до проблеми резистентності бактерій до антисептиків та дезінфікуючих засобів, які разом із консервантами визначаються новим терміном "біоциди". Виникає враження, що ця чутливість є новим тривожним явищем, особливо коли вона поєднується з підвищеною резистентністю до антибіотиків під час лікування в лікарні, вдома або інших умовах. Про зниження чутливості до біоцидів відомо протягом тривалого часу, тому ймовірним є очікування появи штамів із високим рівнем резистентності. Такий висновок також має підгрунтя внаслідок надмірного застосування біоцидів в останні роки, особливо у складі продукції побутового призначення, властивості якої бажають кращого. Включення до складу продукту антибактеріальних речовин дуже часто є недоречним і, на жаль, підвищує ризик розвитку резистентності бактерій. Існують сумніви щодо доцільності використання четвертинних амонієвих сполук, хлоргексидину і триклозану у зв'язку з можливістю набуття бактеріями резистентності до них та до антибіотиків. Важливо усвідомлювати, що антисептики та дезінфікуючі засоби, а також консерванти, що входять до складу готової продукції, слід застосовувати лише за необхідністю та пам'ятати про фактори, які впливають на активність цих речовин. Крім того, потрібна більш докладна інформація про ефективність біоцидів щодо бактерій та інших типів мікроорганізмів, а також про механізми, що зумовлюють нечутливість бактерій до цих речовин.

Рассмотрены международные и действующие в Украине нормативно-правовые документы, регулирующие использование наркотических (опиоидных) анальгетиков в паллиативной и хосписной медицине. Сделано заключение о недостаточной доступности в Украине современных эффективных опиоидных анальгетиков для пациентов с хроническим болевым синдромом в терминальный период жизни. Рассмотрены конкретные меры МЗ Украины и предложения, направленные на усовершенствование использования анальгетических опиоидов в паллиативной медицине.

Наведено результати дослідження організації та функціонування моніторингових систем інвалідності в Україні та країнах Європи. Запропоновано інформаційну технологію аналізу динаміки інвалідності, показано чітку узгодженість послідовності її створення з формуванням якісного інформаційного фонду. Описано обчислювальне ядро інформаційної технології аналізу динаміки інвалідності, головними елементами якого є обчислювальні технології оцінювання рівнів та прогнозування первинної інвалідності на основі методів кластерного аналізу й адаптивних методів короткострокового прогнозування. За допомогою створеної інформаційної технології визначено рівні первинної інвалідності, а також проведено аналіз динаміки, оцінювання ризику та прогнозування первинної інвалідності внаслідок основних інвалідизуючих патологій, зокрема ендокринних хвороб, розладів психіки, хвороб системи кровообігу, травм.

Приведен анализ современного состояния использования природных лечебных ресурсов АР Крым и разработки нормативных документов для осуществления медицинской реабилитации.

Проанализирован 15-летний опыт санаторно-курортной реабилитации лиц, проживающих в районах антропогенного загрязнения после аварии на ЧАЭС. Показано, что комплексное использование климатических возможностей Южного Берега Крыма, преформированных физических факторов, природных биорегуляторов и адсорбентов позволяет повысить эффективность лечения, добиться стойкой ремиссии и улучшить качество жизни у данной категории населения.