Досліджено субклітинну локалізацію S6K1 та S6K2 у тиреоцитах за різних умов культивування та визначено можливий зв'язок процесів проліферації, міграції та зміни функціональної активності клітин з реолокалізацією зазначених форм S6K. Розроблено умови для одержання дво- та тривимірних культур без збереження (моношарових і сфероїдних культур) та зі збереженням фолікулярної організації (агрегати фолікулів) тиреоцитів. Визначено вміст тиреоглобуліну та виявлено різке зниження функціональної активності тиреоцитів людини та щурів у моношарових і сфероїдних культурах у порівнянні з агрегатами фолікулів. На моделі моношарової культури тиреоцитів виявлено внутрішньоклітинну релокалізацію S6K 1/2, важливої ланки PI3K сигнального шляху, що опосередковує регуляторний вплив гіпофізарного тиреотропного гормону на клітини щитовидної залози. На відміну від нормальної тканини, за умов моношару поряд з цитоплазматичною виявлено ядерну локалізацію S6K 1/2, яка спостерігається у процесі культивування та супроводжується зниженням вмісту тиреоглобуліну, який відображає функціональний стан тиреоцитів. Кореляції між появою S6K 1/2-позитивних ядер тиреоцитів та локалізацією проліферувальних клітин не виявлено. Відзначено підвищення вмісту S6K 1/2 у Ki-67 позитивних клітинах. Не виявлено зв'язок між процесом міграції тиреоцитів і зміною субклітинної локалізації S6K 1/2. Виявлено кореляцію між вмістом тиреоглобуліну у тиреоцитах агрегатів фолікулів та цитоплазматичною локалізацією S6K 1/2. Показано наявність зв'язку між субклітинною локалізацією S6K 1/2 і рівнем функціональної активності тиреоцитів, культивованих за умов дво- та тривимірної культури.

Цель работы - оптимизировать условия культивирования злокачественных клеток в мягком агаре для последующего иммуногистохимического анализа образованных трехмерных колоний клеток. Культивированы клетки линии MCF-7 карциномы молочной железы в мягком агаре. Иммуногистохимически и иммунофлюоресцентно выявлены эпителиальные антигены и киназы mTOR в культивированных клетках. Описан методический подход к культивированию клеток в мягком агаре, позволяющий проводить морфологический, морфометрический и иммунохимический анализ исследуемых клеток. Предложенный метод предоставляет дополнительную характеристику клеток, растущих в мягком агаре, что может быть полезным как для базовых исследований, так при оценке эффективности противоопухолевых препаратов.

Культивирование клеток млекопитающих в трехмерных условиях становится приоритетным в многочисленных биомедицинских приложениях. В области токсикологии и разработки противоопухолевых препаратов это связано со значительной разницей ответа клеток, культивируемых в двух- или трехмерных условиях, на проапоптотичные факторы. Кроме того, выявлены существенные отличия в поляризации клеток, структуре цитоскелета, распределении рецепторов к широкому спектру гормонов, ростовых факторов и т. д. в клетках млекопитающих в зависимости от условий культивирования. В конечном итоге, это проявляется в различной реакции культивируемых клеток на внеклеточные стимулы. Наиболее адекватной моделью роста солидных опухолей in vitro сейчас принято считать многоклеточные сфероиды. Культивирование фолликулов щитовидной железы, ацинусов молочной железы и других структурно-функциональных единиц, сохраняющих исходную организацию ткани, позволяет изучать поведение, биохимические особенности и генетический профиль дифференцированных клеток. С другой стороны, трехмерные культуры имеют ряд ограничений по сравнению с широко используемыми монослойными культурами. Недостатки и преимущества каждого типа культур, а также их применение в биологических и медицинских исследованиях являются предметом этого обзора.

Зазначено, що за умов моношарової культури тиреоцитів щура відбувається внутрішньоклітинний перерозподіл S6K1/2, які поряд із цитоплазмою детектуються у ядрах клітин. Досліджено зв'язок між активацією процесів міграції, проліферації, втрати фолікулярної організації тиреоцитів за різних умов культивування та субклітинною локалізацією S6K1/2. Виявлено загальне зростання вмісту S6K1/2 у проліферуючих клітинах. У тиреоцитах, культивованих у вигляді фолікулів, внутрішньоклітинна локалізація S6K1/2 не змінюється відносно нормальної тканини. Субклітинну релокалізацію S6K1/2 відзначено лише для окремої популяції клітин, що за певних причин втратили фолікулярну організацію та відповідно функціональну активність. Отже, зміна субклітинної локалізації S6K1/2 у культивованих тиреоцитах безпосередньо пов'язана зі зміною рівня диференціації на відміну від проліферації та міграції цих клітин.

Мета дослідження - вивчення клінічних та цитологічних факторів, що впливають на ефективність лікування торпідних уражень рогівки. Запропоновано математичну модель прогнозування досягнення повної епітелізації поверхні рогівки у пацієнтів з торпідним ураженням рогівки, за допомогою якої в 74,5 % випадків можливе проведення вірної діагностики (чутливість моделі 72,2 %, специфічність — 78,8 %).

Цель исследования - изучение клинических и цитологических факторов, влияющих на эффективность лечения торпидных поражений роговицы. Предложена математическая модель прогнозирования достижения полной эпителизации поверхности роговицы у пациентов с торпидным поражением роговицы, с помощью которой в 74,5 % случаев возможно проведение верной диагностики (чувствительность модели 72,2 %, специфичность - 78,8 %).