З метою удосконалення якості діагностики дифузного нетоксичного зоба у 30-ти дітей вивчено анамнез і показники соматичного статусу. Увагу акцентовано на наявності у дітей обтяженого анамнезу, в клінічному обстеженні - сукупних змін внутрішніх органів, напруження адаптаційно-компенсаторних можливостей організму, що може обтяжувати перебіг захворювання.

С целью совершенствования качества диагностики диффузного нетоксического зоба у 30-ти детей изучены анамнез и данные соматического статуса. Внимание акцентировано на наличии у детей отягощенного анамнеза, в клиническом обследовании - сочетанных изменений внутренних органов, напряжение адаптационно-компенсаторных возможностей организма, что может усугублять тяжесть течения заболевания.

Визначено чинники ризику формування важкого перебігу та повторних епізодів обструктивного бронхіту (ОБ) у дітей. Встановлено наявність змін імунної системи, функції щитовидної залози залежно від періоду захворювання. Вивчено зміст селену у волоссі та медіану йодурії в дітей у гострий період ОБ і в динаміці через три місяці. Зазначено, що з метою запобігання повторним епізодом захворювання в дітей у разі важкої форми ОБ доцільно визначити функцію щитовидної залози, стан системи імунітету та вміст йоду і селену в організмі.

Наведено результати дослідження стану імунної системи за обструктивного бронхіту (ОБ) у дітей. У ході дослідження показано, що в період загострення ОБ спостерігалося зниження показників клітинної ланки та напруження регуляторного компоненту гуморальної ланки імунітету. Під час обстеження в динаміці не відмічалося повного відновлення показників імунітету, що може призводити до повторних епізодів захворювання.

Наведено результати дослідження стану імунної системи, вмісту селену в організмі за обструктивного бронхіту (ОБ) у дітей. У ході дослідження показано, що в періоді загострення ОБ спостережено зниження показників клітинної ланки та напруження регуляторного компоненту гуморальної ланки імунітету. На момент клінічного одужання у обстежених дітей відмічено майже повне відновлення показників гуморального, але залишався дисбаланс клітинного імунітету. Знижений рівень селену спостерігався у 92,6 % дітей у гострому періоді та залишався зниженим у 50 % обстежених пацієнтів в періоді ремісії захворювання.

Наведено результати дослідження стану імунної системи, вмісту селену в організмі у випадку обструктивного бронхіту у дітей. Дослідження показало, що в період загострення даного захворювання спостерігалося зниження показників клітинної ланки і напруження регуляторного компоненту гуморальної ланки імунітету. На момент клінічного одужання в обстежених дітей відмічалося майже повне відновлення показників гуморального, але залишався дисбаланс клітинного імунітету. Знижений рівень селену зафіксовано в 92,6 % дітей у гострий період та лишався таким у 50 % обстежених пацієнтів у період ремісії хвороби.

Висвітлено особливості анамнезу, стану імунної, ендокринної систем при обструктивному бронхіті (ОБ) у дітей. Наведено дані вмісту йоду та селену в організмі обстежених дітей. Проведено спробу доповнення терапії ОБ на етапі реконвалесценції препаратом селену. На тлі застосування препарату, що містить селен, поліпшилися суб'єктивні та об'єктивні показники, що свідчить про покращання процесів адаптації організму дітей, які перенесли ОБ.

Наведено результати дослідження стану гіпофізарно-тиреоїдної системи, вмісту йоду та селену в організмі за обструктивного бронхіту (ОБ) у дітей. У процесі дослідження показано, що в періоді загострення ОБ спостерігається зниження рівня Т4 вільного, ТЗ та селену у порівнянні з ремісією захворювання (<$E p~<<~0,001>). Медіана йодурії в періоді загострення характеризувалась різноманітністю даних із тенденцією до підвищення у порівнянні з ремісією та контрольною групою. Відзначено виснаження адаптивних можливостей тиреоїдної системи дітей у разі важкого перебігу ОБ.

Сформульовано такі поняття, як "виробництво, переробка та реалізація (збут) продукції тваринного походження", "сільськогосподарська продукція тваринного походження", уточнено поняття "багатогалузеве тваринництво" тощо. Здійснено періодизацію розвитку аграрного законодавства у сфері виробництва (вирощування), переробки та реалізації (збуту) сільськогосподарської продукції (СГП) тваринного походження як об'єкта правових відносин, а також правового регулювання виробництва СГП тваринництва в особистих селянських господарствах. На основі аналізу правовідносин, що виникають у сфері тваринництва, визначено перелік юридичних ознак виробництва продукції тваринного походження. Визначено суб'єктно-об'єктний склад відносин у тваринництві та організаційно-правові форми виробництва СГП тваринництва. Проаналізовано сучасний стан правового регулювання виробництва СГП тваринного походження в Україні та міжнародного законодавства, визначено недоліки в українському законодавстві та сформульовано пропозиції щодо їх усунення.

Мета роботи - дослідити особливості психологічного статусу у дітей із бронхолегеневою патологією. Порівняно рівень психічної напруги (за результатами анкетування Beck Youth) у дітей із гострими бронхолегеневими захворюваннями (1 група) та з бронхіальною астмою (БА) (2 група). Більшість дітей у 2-й групі (84,0 +- 5,0 %) характеризувалися психосоматичною дезорієнтацією та нестійкістю до стресу; водночас у 1-й групі виявлено 28,5 +- 3,8 % пацієнтів із порушенням психоемоційного стану. Середній рівень тривожності спостерігався у 40,0 +- 3,0 % пацієнтів 2-ї групи та у 14,3 +- 2,7 % хворих 1-ї групи. Високий рівень тривожності спостерігався у 32,0 +- 4,5 % дітей 2-ї групи та у 9,5 +- 2,6 % 1-ї групи. Занижену самооцінку виявлено у 64,0 +- 5,5 % дітей 2-ї групи, у 1-й групі дітей із заниженою самооцінкою не було; нормальну самооцінку виявлено у 28,0 +- 2,5 і 71,4 +- 3,1 % відповідно, високу - у 8,0 +- 1,5 та у 28,6 +- 4,2 % відповідно. У 12 +- 1,5 % дітей 2-ї групи спостерігалися ознаки депресії. Зроблено висновки, що психоемоційний стан у пацієнтів, хворих на БА, характеризувався підвищенням рівня тривожності та переважно заниженою самооцінкою у порівнянні з групою дітей із гострою бронхолегеневою патологією. Виявлені особливості обгрунтовують доцільність проведення оцінки психологічного стану на всіх етапах роботи з дітьми, які мають хронічні захворювання органів дихання.

Мета роботи - вдосконалити діагностику інтерстиційного захворювання легень у дітей із трисомією по 21 хромосомі шляхом визначення та кластеризації факторів ризику захворювання. Обстежено 37 дітей із трисомією по 21 хромосомі, серед яких 14 із chILD (основна група) та 23, що не сформували chILD (група порівняння). Середній вік обстежених основної групи склав 11 міс, групи порівняння - 14 місяців. Обстеження дітей проводилось з 2007 по 2016 рік на кафедрі педіатрії N 1 і неонатології Харківського національного медичного університету. У ході аналізу акушерського анамнезу захворювання дихальної системи у матерів дітей основної групи складали 7 %. У II триместрі вагітності гостре респіраторне захворювання (ГРЗ) спостерігалось у 85,7 % матерів основної групи, що було достовірно частіше. Доведено вплив ГРЗ у II триместрі вагітності на формування chILD. Другий триместр вагітності - період, коли утворюються канали в мезенхімі легенів, закінчується розвиток термінальних бронхіол та ацинусів. Зроблено висновки, що найбільшу вагу у формуванні chILD у дітей із трисомією по 21 хромосомі мають наявність у дитини комбінованої вади серця або вродженої вади зі збагаченням малого кола кровообігу, використання апарату штучного кровообігу та тривалої штучної вентиляції легень (>> 7 діб) під час кардіохірургічної операції. Меншу кластерну силу у формуванні chILD у дітей із трисомією по 21 хромосомі має несприятливий перинатальний анамнез (ГРЗ у матері в II триместрі вагітності, внутрішньоутробна пневмонія у новонародженого) та цитомегаловірусна інфекція в анамнезі дитини.