Многие исследователи пытаются связать развитие воспалительных заболеваний пародонта с определенными видами микроорганизмов. На сегодня установлено, что пусковыми механизмами воспалительного процесса в околозубных тканях являются микроорганизмы зубной бляшки, зубного налета и твердых тканей зубов. Представлены и подробно изложены основные виды микрофлоры зубного налета и спектр представителей микромира, которые вызывают заболевания пародонта.

Наведено концепцію ролі систем гомеостазу в патогенезі генералізованого пародонтиту (ГП) з визначенням дизбіотичних і дизрегуляторних порушень в тканинах пародонта та розробкою методів коригувального лікування. Визначено видовий склад мікробних асоціацій пародонтальних кишень та встановлено його вплив на клінічний перебіг ГП. Виявлено взаємозв'язок змін видового складу мікрофлори пародонтальних кишень із системою цитокинів, що в цілому визначає інтенсивність дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонта. За результатами комплексної оцінки мікробних факторів і систем регуляції імунної системи (цитокінів, простагландинів і системи NО) визначено наявність дизбіотичних явищ, порушення метаболізму та регуляції специфічної та неспецифічної імунної відповіді у порожнині рота, що вказує на їх роль в патогенезі ГП. Визначено дінаміку перебудови кісткового дефекту щелепи під впливом різних остеопластичних матеріалів. Встановлено, що матеріал Easy-Graft сприяє більш швидкому утворенню нової кісткової тканини, ніж матеріал Bio-Oss з біорезорбуємою мембраною Bio-Gide. Патогенетично обгрунтовано схему комплексного лікування хворих на ГП з індивідуальним застосуванням цитокінкоригувальних препаратів, інгібіторів продуктів метаболізму арахідонової кислоти і коригувальних NO-медикаментозних засобів. Доведено високу терапевтичну ефективність розробленої схеми комплексного індивідуального лікування хворих, що підтверджено тривалою стабілізацією патологічного процесу в тканинах пародонта.

Розкрито сутність інтелектуального капіталу (ІК) як економічної категорії та його структуру. Визначено особливості процесу формування та управління ним на підприємстві. Удосконалено структурну схему механізму управління ІК підприємства, який враховує додану вартість, що створюється як на рівні працівника, так і на рівні підприємства. Проаналізовано невирішені питання в економіко-математичних моделях управління ІК підприємства та розроблено комплексну модель управління ним, яка дозволяє оптимізувати управління ІК шляхом досягнення необхідних економічних результатів діяльності підприємства за рахунок відповідної зміни значень показників інтелектуального капіталу. Систематизовано показники ІК підприємства та покращено науково-методичний підхід до комплексного оцінювання ІК підприємства із застосуванням апарату нечіткої логіки. Створено комплекс економіко-математичних моделей трансформації ІК у вартісні показники діяльності підприємства, відмінністю якого є врахування комплексного показника рівня сформованості ІК та показника ефективності його використання. Розвинено науково-методичний підхід до визначення раціональної структури ІК. За допомогою реалізації комплексної моделі управління ІК підприємства сформульовано практичні рекомендації з організації управління ІК промислових підприємств у вигляді вектора управлінського рішення.

розв'язано актуальну наукову задачу управління інтелектуальним капіталом (ІК) підприємства шляхом розроблення та реалізації комплексу моделей, які дозволяють дослідити та оптимізувати процеси управління ІК та надати пропозиції у вигляді вектора управлінського рішення. Уперше розроблено комплексну модель управління ІК промислових підприємств, яка включає нечітку модель комплексного оцінювання ІК, моделі його трансформації у вартісні показники діяльності підприємства, модель визначення вектора необхідних значень показників ІК. Удосконалено науково-методичний підхід до комплексного оцінювання ІК підприємства із застосуванням апарату нечіткої логіки, який враховує вплив рівня інвестицій та синергетичний ефект складових ІК. Покращано структурну схему механізму управління ІК підприємства, який передбачає додану вартість, яка створюється як на рівні працівника, так і на рівні підприємства. Розвинено науково-методичний підхід оптимізації структури ІК, який враховує критичний рівень проміжних комплексних показників ІК та шкалу пріоритетності змін показників ІК, що дозволяє різнобічно управляти ним та визначати мінімальний рівень необхідного інвестування.

Побудовано статистичні рівняння залежностей для рівня сформованості інтелектуального капіталу та показника загальної рентабельності підприємства. Обране найкраще рівняння дозволяє визначити кількісний взаємозв'язок між комплексним показником рівня інтелектуального капіталу й економічним показником.