Досліджено вплив попереднього бомбардування іонами <$E roman Ar sup +> на кінетику іонно-стимульованої десорбації кисню з поверхні міді та сплавів Cu - 10 % ат. Ni і Fe - Ni. Виміряно перерізи десорбції кисню для відпалених та іонно-імплантованих матеріалів залежно від іонної дози (<$E 10 sup 15~-~10 sup 18 roman см sup -2>), енергії розпилюючих іонів (0,6 - 8 кеВ) і температури мішені (20 - 200 <$E symbol Р>C). Вивчено кінетику десорбції кисню з поверхонь (100), (110) і (111) кристалів сплавів <$E roman FeNi sub 3> та <$E roman {Fe sub 3 Ni}>. Установлено, що іонне опромінення змінює характер кінетики десорбції, а переріз залежить від дози, складу сплава та щільності пакування грані.

Із використанням методу електронної оже-спектроскопїї досліджено кінетику взаємодії кисню с поверхнею сплава <$E roman FeNi sub 3 >, імплантованого іонами <$E roman Ar sup + > 5 кэВ з дозами <$E 10 sup 15 ~-~ 10 sup 17 roman см sup -2 >, для експозицій <$E roman O sub 2 > до 5000 L. На сплаві, опромінену дозою <$E 10 sup 17 roman см sup -2 >, вивчено кінетику хемосорбції за температур 20 - 300 <$E symbol Р>С. Установлено, що початкова швидкість адсорбції, кількість хемосорбованого кисню та експозиція, за якої на сплаві утворюється оксид, залежать від іонної дози та температури. Виявлено, що хемосорбція кисню в диапазоні експозицій 0 - 10 L стимулює сегрегацію нікелю в поверхневому моношарі сплаву. Оцінено коефіцієнти дифузії компонента, що сегрегує, в сплаві.

За допомогою методу спектроскопії характеристичних втрат енергії електронів досліджено вплив опромінювання іонами <$E roman Ar sup +> з енергією 600 еВ в діапазоні доз <$E 7~cdot~10 sup 16 - 4~cdot~10 sup 17> іон/<$E roman см sup 2> на склад і атомну структуру поверхні сплаву Pt80Co20(111). Запропоновано метод пошарового визначення зміни міжплощинної відстані з використанням спектрів плазмових коливань. Виявлено, що іонне бомбардування призводить до немонотонної зміни міжплощинної відстані в приповерхневій області за рахунок утворення стабільних дефектів, у даному разі найбільш верхній шар знаходиться в стані стиснення. За спектрами іонізаційних втрат проведено пошарове відновлення профілю концентрації компонентів сплаву для різних доз опромінення поверхні. Знайдено, що бомбардування сплаву іонами <$E roman Ar sup +> призводить до переважного розпилювання атомів Co і збагачення поверхні атомами Pt з формуванням зміненого шару, який характеризується немонотонним концентраційним профілем, що залежить від дози опромінення. Одержані результати розглянуто в межах моделей переважного розпилювання та радіаційно-стимульованої сегрегації.

С помощью метода рентгеновской фотоэлектронной спектроскопии исследован состав приповерхностного слоя титанового сплава ВТ6 после импульсной лазерной (Nd:YAG) обработки на воздухе. Полученные данные свидетельствуют об интенсивном окислении поверхности с образованием слоя, содержащего смесь оксидов TiO2, Ti2O3, Al2O3, VO1+x и поверхностные карбиды Ti - C, Al - С, V - С. Установлено, что лазерное облучение сплава ВТ6 на воздухе приводит к существенному изменению поверхностного электрохимического потенциала сплава в растворе искусственной слюны, обусловленному повышением коррозионной стойкости модифицированной поверхности.