Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)39 + У9(4УКР)261.733

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж23985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні напрямки підготовки лікаря загальної практики на до- та післядипломному етапі, вказано на сучасні методичні підходи щодо покращання навчання студентів 6-го курсу, лікарів-інтернів і лікарів-курсантів із різним стажем роботи.

Розкрито поняття диспансеризації, основну мету та завдання лікаря щодо здійснення етапів диспансеризації. Увагу приділено особливостям роботи сімейного лікаря. Розглянуто функції медичного персоналу, що стосуються диспансерного спостереження, планування медичних оглядів населення тощо. Висвітлено питання профілактики хронічних захворювань, розвитку здорової дитини, організації надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги. Акцентовано на особливостях заповнення медичних облікових документів, а також на розрахунку показників якості організації диспансеризації та критеріях її ефективності.

Показано позитивні зрушення у системі охорони здоров'я м. Вінниця у результаті проведених реформ. Доведено сприятливий вплив поетапних змін в організації медичного обслуговування населення. Обгрунтовано необхідність оптимізації ліжкового фонду, закриття нерентабельних закладів, розвитку стаціонарозамінних форм, впровадження сімейної медицини тощо. Вивчено думку населення стосовно якості надання медичних послуг у центрах первинної медико-санітарної допомоги. Висвітлено проблеми галузі, проведено аналіз роботи за останні 20 років. Надано пропозиції щодо подальших кроків на шляху до покращання діяльності медичної галузі.

Мета роботи - оцінка медико-соціальної ефективності реформи кардіологічної допомоги у Вінницькій області. Дані організовані за когортним дизайном. Контрольна когорта охоплювала 400 пацієнтів з уперше в житті встановленим ГКС, які лікувались у кардіологічному відділенні м. Вінниця до впровадження моделі, а саме у 2005 - 2006 рр. Основна когорта включала 400 пацієнтів, які лікувались у новоствореному кардіологічному центрі у 2008 - 2009 рр. на момент початку реформи і створення обласного кардіологічного центру. Проспективно вивчались випадки летальності протягом перших п'яти років з моменту госпіталізації. За простежений період померло 270 з 800 пацієнтів, тобто 33,75 %. Для вивчення виживаності і тестування гіпотези обраний гнучкий семи-параметричний підхід на основі фрейлті моделі виживання (Frailty Survival Model). Ефект реформи щодо покращення виживаності виявився достовірним (p = -0,179, р = 0,029). Як свідчить коефіцієнт відносного ризику (ВР = 0,836), базовий ризик летального наслідку при ГКС унаслідок впровадження зменшувався на 19,6 % ([1/ВР-1]x100 %). З'ясувалося, що саме вчасність допомоги являється вирішальним моментом зменшення базового ризику летального наслідку. А саме, якщо пацієнтів госпіталізували після 10 год., базовий ризик летального наслідку при ГІМ на 26,6 % ([1/ВР-1]x100 %), а вчасне виконання стентування на 31,1 %. Висновки: впровадження елементів реформи організації медичної допомоги за цими принципами забезпечило додатково 0,8788 місяців життя пацієнту з ГКС протягом перших 5 років від початку хвороби. Ефект впровадження оцінюється як 1757,6 додаткових місяців життя щорічно протягом перших 5 років від початку хвороби в масштабах Вінницької області. Основний ефект, а саме 84,2 % ефекту впровадження пов'язано саме з покращенням вчасності медичної допомоги. 15,8 % від ефекту впровадження пов'язано з покращенням якості лікування пацієнтів.