Розглянуто нормативно-правову базу інвестування фермерських господарств. Приділено увагу проблемам недосконалості чинного законодавства, що створює перешкоди ефективного функціонування та розвитку фермерських господарств України.

Розглянуто науково-методичні засади та практичні питання організації інвестування фермерських господарств. Розкрито економічну сутність інвестицій, визначено їх роль у розвитку фермерських господарств. Показано особливості становлення та розвитку фермерських господарств та інвестування їх діяльності за умов ринкових перетворень економіки України. Наведено оцінку фінансового забезпечення вітчизняних фермерських господарств власними ресурсами. Досліджено форми та методи залучення коштів на цілі їх розвитку. На підставі вивчення зарубіжного досвіду та узагальнення вітчизняної практики інвестування фермерских господарств з метою активізації інвестиційної діяльності у даній сфері розроблено пропозиції щодо удосконалення методів її державного регулювання, запропоновано напрями удосконалення чинного законодавства. Обгрунтовано доцільність використання фінансового лізингу як одного з перспективних шляхів забезпечення фермерських господарств сільськогосподарською технікою та створення відповідної кредитної моделі.

Результати проведених досліджень свідчать про негативний вплив генітального ендометріозу на інволютивні процеси жіночого організму, включаючи і репродуктивну функцію. Запропонований алгоритм дозволяє затримати передчасну інволюцію за одночасного зниження частоти патологічних клінічних проявів і дисгормональних порушень. Це дозволяє рекомендувати розроблений алгоритм для впровадження у практичну охорону здоров'я.

Цель работы - изучить частоту функциональных заболеваний органов пищеварения (ФЗОП) на фоне нейроциркуляторной дистонии (НЦД) среди лиц организованной студенческой популяции, установить наиболее распространенные варианты сочетания исследуемых нозологий, оценить роль основных триггерных факторов и особенности клинических проявлений. Обследовано 139 лиц (52 мужчины, 87 женщин). Средний возраст - 22 года. Пациентов распределили на две группы: I (основная группа) - лица с установленной НЦД, кардиальная форма, II (группа контроля) - практически здоровые лица. В зависимости от наличия у больных НЦД ФЗОП сформированы подгруппы: 1-я - пациенты с установленной функциональной диспепсией (НЦД + ФД), 2-я - с синдромом раздраженной кишки (НЦД + СРК), 3-я - с дискинезией желчевыводящих путей (НЦД + ДЖВП), 4-я - с "синдромом перекрещивания" (overlap syndrome), 5-я - студенты с НЦД без сопутствующей функциональной патологии органов пищеварения (группа сравнения). Выводы: более 60 % обследованных лиц организованной студенческой популяции имели признаки НЦД. У более чем половины больных НЦД выявлены сопутствующие ФЗОП. Чаще всего наблюдали сочетание НЦД + ФД. Основными триггерными факторами развития ФЗОП у лиц с НЦД являются: употребление алкогольных напитков, большие интервалы между приемами еды, недостаточное употребление чистой питьевой воды, перенесенные пищевые токсикоинфекции, наличие пищевой аллергии в анамнезе, употребление лекарственных препаратов (преимущественно нестероидных противовоспалительных средств).

Цель работы - оценить эффективность и безопасность назначения диетической добавки "ЛактоБиоЭнтеросгель" как дополнительной терапии синдрома раздраженного кишечника (СРК). Обследованы 23 (8 мужчин, 15 женщин) пациента с установленным диагнозом "СРК, смешанная форма" и "СРК недифференцированная форма" согласно Римским критериям III (2006). Средний возраст - (<$E21,1~symbol С~3,3>) года. Все больные с СРК имели проявления болевого синдрома и метеоризма (классификация WGO, 2009). Пациенты распределены на две группы. Пациентам основной группы (n = 12) назначали "ЛактоБиоЭнтеросгель" в дозе 15 г трижды в сутки. Группу сравнения (n = 11) составили больные, которые в течение следующих 2 нед получали "ЛактоБиоЭнтеросгель" вместе со стандартной терапией СРК. Выявлено снижение практически всех показателей качества жизни у больных с СРК. Тенденция к снижению интенсивности основных клинических проявлений по шкале Лайкерта в результате лечения была сходной в обеих группах. На 7-е сутки терапии интенсивность абдоминально-болевого синдрома уменьшилась практически вдвое у 75, 0 % пациентов основной группы (<$Eroman p~<<~0,05>) и 72,7 % - группы сравнения, метеоризма - соответственно у 66,7 и 63,6 % (<$Eroman~>>~0,05>), нарушение стула - у 41,7 % (<$Eroman p~<<~0,05>) и 54,6 % (<$Eroman p~>>~0,05>). К окончанию курса терапии у пациентов обеих групп достигнуты статистически значимые изменения клинической картины (<$Eroman p~<<~0,05>). Выводы: полученные результаты свидетельствуют о клинической эффективности диетической добавки "ЛактоБиоЭнтеросгель" при лечении больных с СРК с выраженным абдоминально-болевым синдромом и метеоризмом, что позволяет использовать ее в качестве дополнения стандартных схем лечения.

Изучены особенности клинической картины нейроциркуляторной дистонии (НЦД) у лиц организованной студенческой популяции и оценен суточный профиль артериального давления (АД) данной категории больных с использованием суточного мониторирования АД (СМАД). Обследованы 68 больных НЦД (54 мужчины, 14 женщин), средний возраст (<$E24,2~symbol С~0,6>) года, с использованием клиникоанамнестических, лабораторно-биохимических, инструментальных (электрокардиографии, СМАД) и статистических методов. Для мужчин характерны достоверно более высокие уровни систолического АД (САД) в течение всего периода мониторирования (среднесуточный уровень САД за период в целом у мужчин - (<$E129,9~symbol С~1,6>), у женщин - (<$E118,3~symbol С~3,5>) мм рт. ст., p = 0,002, днем - (<$E134,4~symbol С~1,6>) и (<$E122,3~symbol С~4,0>) мм рт. ст., p = 0,002, ночью - (<$E122,0~symbol С~2,0>) и (<$E111,0~symbol С~3,5>) мм рт. ст., p = 0,012, соответственно), в то время как у женщин зарегистрированы более высокие значения индекса времени гипотонической нагрузки САД (за период в целом у мужчин - (<$E1,5~symbol С~0,3>) %, у женщин - (<$E5,6~symbol С~1,6>) %, p << 0,001, днем - (<$E2,4~symbol С~0,5>) и (<$E7,9~symbol С~2,2>) %, p << 0,001, ночью - 0 и (<$E1,4~symbol С~0,1>) %, p = 0,006, соответственно). Значения ЧСС в ночное время были выше у женщин по сравнению с мужчинами ((<$E68,7~symbol С~2,2>) и (<$E65,3~symbol С~1,7>) ударов в 1 мин, p = 0,022, соответственно). Общее количество больных с выявленным повышением АД составило больше половины обследованных, среди них 57,4 % всех мужчин и 35,7 % всех женщин. Обнаружены достоверные различия для индекса времени артериальной гипотензии диастолического АД (ДАД) за все периоды мониторирования в группах моложе 23 лет и старше 27 лет, p << 0,05. У большинства обследованных больных с НЦД (55,9 % лиц) наблюдались оптимальные значения суточного индекса АД ("dipper"). Недостаточное ночное снижение САД ("non-dipper") отмечено у 33,8 % и ДАД - у 14,7 % пациентов. Чрезмерное ночное снижение ("over-dipper") ДАД выявлено у 22,1 % лиц. В группе больных с повышением АД в ночное время ("night-peaker") оказалось 8,8 % для САД и 7,3 % для ДАД. Выводы: выявленный при проведении СМАД достаточно высокий процент отклонений указывает на выраженность дисрегуляции вегетативной нервной системы у лиц молодого возраста и обуславливает особенности клинических проявлений НЦД у данной категории больных, что требует дальнейшей разработки эффективных профилактических и лечебных мероприятий.

Досліджено вплив мовленнєвої діяльності на формування усіх психічних процесів: сприймання, пам'яті, уваги, уяви, мислення. Викладено авторський досвід у розвитку мовлення дитини і зазначено, що своєчасне оволодіння мовленням є основою гармонійного розвитку дитини та запорукою її успіху в опануванні шкільної програми. Наведено приклади ігор, що сприяють збагаченню словника дітей та рекомендації батькам щодо спілкування з дітьми.

На основі досліджень доведено, що результативність моніторингу в мистецькій освіті залежить від створення оптимальної системи виявлення, відстеження та комплексного психолого-педагогічного аналізу динаміки становлення як професійних компетенцій, так і якісних особистісних утворень кожного студента, що вміщує психологічний аналіз. Зокрема, проаналізовано структурні компоненти свідомісної сфери кожного студента, динаміки прояву активності, самостійності, рефлексії, здібностей до самопізнання, саморозвитку та самоорганізації.

На основе исследований доказано, что результативность мониторинга в художественном образовании зависит от создания оптимальной системы выявления, отслеживания и комплексного психолого-педагогического анализа динамики как профессиональных компетенций, так и качественных личностных образований каждого студента, что содержит психологический анализ. В частности, проанализированы структурные компоненты сознательной сферы каждого студента, динамики проявлений активности, самостоятельности, рефлексии, способностей к самопознанию, саморазвитию и самоорганизации.

Фахівцями в усьому світі визнано той факт, що коморбідність і мультиморбідність - кардинальні проблеми сучасної медицини. Коморбідність і мультикоморбідність можуть суттєво впливати на діагностику та лікування. Мета дослідження - проведення на індивідуальному рівні рутинної оцінки кардіоваскулярного ризику та розрахунку індексу Charlson у разі цукрового діабету та коморбідності. Своєчасно проведений розрахунок Charlson index - comorbidity score з урахуванням кардіоваскулярного ризику надає змогу на практиці застосовувати інтегральний (мультидисциплінарний) терапевтичний підхід і переконливо аргументує важливість і необхідність на індивідуальному рівні обліку коморбідності в осіб підвищеного кардіоваскулярного ризику для прогнозування виживаності та визначення ефективної терапевтичної стратегії, спрямованої на модифікацію всіх потенційних факторів ризику та неприпустимість поліпрагмазії. ДУ "Інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України" приступив до початкового етапу проведення популяційного дослідження поширеності коморбідності серед стаціонарних пацієнтів високого кардіоваскулярного ризику. Планується проведення стандартизації одержаних даних відповідно до світової стандартизації досліджень коморбідних патологій.

Освещено современное состояние проблемы коморбидной патологии, этиопатогенетических факторов развития функциональных нарушений вегетативной нервной системы и органов желудочно-кишечного тракта у лиц организованной студенческой популяции. Представлены основные результаты исследования частоты встречаемости клинических вариантов сочетания нейроциркуляторной дистонии и функциональных заболеваний органов пищеварения среди молодых. Уделено внимание таким наиболее значимым триггерным факторам коморбидной функциональной патологии, как образ жизни, режим питания и психоэмоциональное состояние.

Розкрито теоретичні засади управління конкурентоспроможністю харчових підприємств (ХП). Висвітлено методологічні основи управління конкурентоспроможністю ХП. Здійснено діагностику конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості України. Проаналізовано споживчий попит населення на продовольчі товари. Оцінено сучасний стан харчової промисловості. Обгрунтовано концепцію підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства. Розглянуто напрями нарощення рівня конкурентоспроможності ХП. Розроблено інноваційний підхід до підвищення конкурентоспроможності ХП. Викладено та визначено стратегічні аспекти підвищення конкурентоспроможності ХП.

Представлены современные данные о частоте и особенностях сочетания функциональных заболеваний разных отделов системы органов пищеварения. "Синдром перекреста" рассматривают в качестве мультифакторного заболевания со множеством патогенетических механизмов и феноменом "взаимного отягощения". Разнообразие клинических форм и вариантов их коморбидности затрудняет диагностику и повышает требования к назначаемой терапии. Приведены основные группы лекарственных препаратов для коррекции функциональных заболеваний органов пищеварения, а также новые терапевтические подходы.

Використано системний підхід до комплексного дослідження зовнішніх факторів, що впливають на деформації металевих баштових і щоглових споруд. Розроблено методику оперативного геодезичного контролю металевих баштових і щоглових споруд з відтяжками, визначення їх деформацій з використанням оптичних приладів та електронних тахеометрів. Досліджено вплив зовнішніх умов, осідання та рельєфу проммайданчика на деформації та переміщення Краматорської телещогли з відтяжками в процесі експлуатації, а також опор мобільного зв'язку різної конструкції (металевих комбінованих, залізобетонних). Досліджено автоматичний кренометр, що дозволяє визначити крен баштової споруди або будинку.

Увагу приділено зниженню темпів інволюції репродуктивної системи у жінок з генітальним ендометріозом на основі вивчення основних анамнестичних, клінічних і лабораторних змін, а також розробки алгоритму лікувально-профілактичних заходів. Вивчено роль генітального ендометріозу в генезі передчасної інволюції репродуктивної системи у жінок. Вивчено порівняльні аспекти впливу різних методів лікування генітального ендометріозу на динаміку інволюції репродуктивної системи пацієнток. Проведено порівняння частоти та структури основних анамнестичних даних і клінічних симптомів у пацієнток з генітальним ендометріозом до та в динаміці різних методів лікування. Показано необхідність вивчення основних чинників ризику, а також динамічного вивчення функціональних і лабораторних показників за різних методів консервативної терапії і різного об'єму оперативного втручання. Встановлено взаємозв'язок між анамнестичними, клінічними, функціональними та лабораторними змінами у пацієнток з генітальним ендометріозом до та в динаміці різних методів лікування. Розширено наявні дані про патогенез передчасної інволюції репродуктивної системи у разі генітального ендометріозу. Науково обгрунтовано необхідність удосконалення алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, що дозволило своєчасно запобігти передчасній інволюції репродуктивної системи на основі використання поетапного комплексного підходу.

Висвітлено сучасний стан проблеми вивчення механізмів розвитку функціональної диспепсії, синдрому подразненої кишки та їх поєднання. Розглянуто такі чинники патогенезу функціональних захворювань органів травлення, як генетичні чинники, вісцеральна гіперчутливість, розлади моторної функції шлунково-кишкового тракту, інфекційні агенти, нервово-психічний стан, імунні і гуморальні порушення. Представлено основні групи лікарських засобів, які застосовують для корекції зазначених функціональних захворювань. Детально описано терапевтичні властивості препарату рослинного походження "Іберогаст" (Bionorica, Німеччина), наведено дані зарубіжних клінічних досліджень щодо його ефективності. Представлено результати відкритого неконтрольованого клінічного дослідження, проведеного у ДУ "Інститут терапії ім. Л. Т. Малої НАМН України", які свідчать про добру переносність і ефективність монотерапії фітокомплексом "Іберогаст", порівнянну з ефективністю лікування стандартними схемами у комбінації з "Іберогастом" хворих на функціональну диспепсію в поєднанні із синдромом подразненої кишки.

Проаналізовано дані щодо впливу дисбіотичних розладів на функціонування кишечнику. Висвітлено патогенетичні аспекти розвитку "постінфекційного" синдрому подразненої кишки і порушень складу кишкової мікрофлори на тлі моторної дисфункції та вісцеральної гіперчутливості. Розглянуто медикаментозні ефекти основних компонентів комбінованого засобу "Еліміналь гель" - лактулози і високодисперсного діоксиду кремнію. Представлено результати відкритого неконтрольованого клінічного дослідження, проведеного на базі ДУ "Інститут терапії ім. Л. Т. Малої НАМН України", які свідчать про добру переносність монотерапії "Еліміналь гелем" і ефективність, порівнянну з такою комбінованого лікування стандартними схемами та "Еліміналь гелем", у хворих із синдромом подразненої кишки.

Мета роботи - підвищити ефективність лікування функціональної диспепсії (ФД) в осіб молодого віку з виявами нейроциркуляторної дистонії шляхом призначення комбінованої терапії (модифікація способу життя і режиму харчування, стандартні медикаментозні схеми, призначення рослинного препарату "Іберогаст"). Обстежено 305 осіб організованої студентської популяції (41 % чоловіків і 59 % жінок). Середній вік - (<$E20,8~symbol С~0,1>) року. Проводили збір скарг, анамнезу, об'єктивне (фізикальне) та лабораторно-інструментальні дослідження. Для оцінки вираженості клінічних виявів ФД використовували шкалу Gastrointestinal Symptom profile (GIS). Комплексне лікування протягом 8 тиж сприяло зменшенню основних клінічних виявів ФД у всіх пацієнтів. Результати опитування щодо вираженості скарг на 28-му добу лікування свідчили про достовірно більший ступінь зниження інтенсивності позивів до блювання (p << 0,001), втрати апетиту (p = 0,043) і ретростернального дискомфорту (p = 0,047) у пацієнтів, які одержували комбіновану терапію з використанням "Іберогасту". На 56-ту добу у цих пацієнтів спостерігали кращі показники за шкалою GIS для таких клінічних виявів, як відчуття тяжкості в епігастрії (p = 0,043), спазматичний біль в епігастрії (p = 0,003), відчуття раннього насичення (p = 0,032) і втрата апетиту (p = 0,045). Середній бал за шкалою GIS у них був на 2,21 бала меншим, ніж у групі стандартного лікування без призначення препарату "Іберогаст" (p << 0,001). Проведення кластерного аналізу підтвердило кращу ефективність терапії з застосуванням цього препарату. Висновки: для підвищення ефективності лікування ФД на тлі нейроциркуляторної дистонії в осіб молодого віку доцільно застосовувати комплексну терапію з модифікацією способу життя і режиму харчування додатковим призначенням до стандартних медикаментозних схем рослинного препарату "Іберогаст" у дозі 20 крапель тричі на добу, що надає змогу прискорити настання позитивного ефекту.

Увагу зосереджено на підвищенні ефективності прогнозування виникнення і лікування поєднання нейроциркуляторної дистонії та функціональних захворювань органів травлення. Для цього обстежено 305 осіб, середній вік яких 20,8 ± 0,1 року. Вивчено можливі клінічні варіанти поєднання нейроциркуляторної дистонії та функціональних захворювань органів травлення, їх частоту виявлення в студентській популяції. Наведено результати клініко-анамнестичного обстеження й анкетування студентів щодо способу їх життя та харчування, якості життя. Оцінено ефективність комплексного лікування хворих на функціональну диспепсію або синдром подразненої кишки, яке включало модифікацію тригерних факторів способу життя та додаткове призначення фітопрепарату з багатофакторною дією на органи травлення.

Основними напрямами превентивної медицини є встановлення факторів ризику хронічних неінфекційних соціально значущих захворювань, вивчення конституціонально-типологічних особливостей різних популяцій (соматотипів), оцінка функціонально-адаптаційних резервів організму неінвазивними методами та своєчасна корекція виявлених донозологічних відхилень. Актуальним є питання здоров'я осіб молодого віку. Підвищення ефективності профілактики розвитку функціональної патології серед осіб організованої студентської популяції шляхом оцінки ролі основних тригерних факторів способу життя в осіб молодого віку. Обстежено 305 осіб (125 чоловіків, 180 жінок), середній вік 20,3 років. Усі обстежені були поділені на дві групи: I - особи з встановленою нейроциркуляторною дистонією (НЦД), кардіальної форми (основна група) та II - практично здорові (група контролю). Залежно від наявності у хворих НЦЦ функціональних захворювань органів травлення (ФЗОТ) були сформовані підгрупи: НЦД у поєднанні з функціональною диспепсією (n = 68); НЦД у поєднанні з синдромом подразненої кишки (n = 36); НЦД у поєднанні з дискінезією жовчовивідних шляхів (n = 11). Особи, які не мали функціональної патології органів травлення на тлі НЦД, склали групу порівняння (n = 82). Близько 60 % респондентів основними причинами свого захворювання вважали нераціональне харчування і 1/3 опитаних вказували на хронічний психоемоційний стрес. Було встановлено достовірний взаємозв'язок між розвитком ФЗОТ і наступними тригерними факторами: наявність хронічного психоемоційного стресу (71,9 %, p = 0,012), нераціональне харчування (78,1 %, p = 0,031), недостатнє вживання питної води (50 %, p << 0,001), свіжих овочів та фруктів (30,2 %, p = 0,014), наявність харчової токсикоінфекції в анамнезі (51 %, p = 0,004) і харчової алергії (25 %, p = 0,008), вживання лікарських препаратів (переважно нестерощних протизапальних засобів) (43,8 %, p = 0,002). Висновки: майже 60 % обстежених осіб організованої студентської популяції мали ознаки НЦД. У більшої половини хворих НЦД були виявлені супутні ФЗОТ. Найчастіша зустрічальність характерна для поєднання (НЦД + функціональна диспепсія). Згідно з результатами проведеного дослідження основними тригерними факторами розвитку ФЗОТ у осіб з НЦД є психоемоційні стреси, нераціональне харчування, тривалі проміжки між прийомами їжі, недостатнє вживання питної води, перенесені харчові токсикоінфекції та наявність харчової алергії в анамнезі, вживання лікарських препаратів (переважно нестероїдних протизапальних засобів). Лише близько 40 % обстежених осіб організованої студентської популяції не мали ніяких скарг і будь-яких клінічно значущих відхилень у стані здоров'я і були визнані практично здоровими.

Мета роботи - підвищити ефективність діагностики коморбідної патології серед осіб високого кардіоваскулярного ризику (КВР) шляхом оцінки частоти виявлення хронічних неінфекційних захворювань із визначенням індексів коморбідності. Обстежено ретроспективно історії хвороб 900 хворих на артеріальну гіпертензію з коморбідною патологією, що проходили стаціонарне лікування в ДУ "Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України". За гендерними ознаками хворі були розподілені на 377 (41,9 %) чоловіків та 523 (58,1 %) жінки, середній вік яких становив 57 років. Серед хворих переважали пацієнти з надмірною масою тіла, про що свідчив середній індекс маси тіла (<$E30,6~symbol С~0,2>) кг/м<^>2. Для верифікації осіб підвищеного КВР застосовано Європейські рекомендації (ESC/EAS, 2011) та рекомендації Української асоціації кардіологів (2012) щодо профілактики і лікування серцево-судинних захворювань. Розрахунок КВР проведено з використанням Riskcalculator (CV-Risk and Prevention); розрахунок індексу коморбідності Charlson проведено за методикою (М.Е. Charlson та співавт., 2012). Висновки: встановлення коморбідності хронічних неінфекційних захворювань та оцінка ступеня впливу поєднаної патології на виживаність пацієнтів високого КВР з визначенням індексу Charlson дозволяє індивідуалізувати прогноз захворювання та надає змогу ретельніше оцінити внесок коморбідної патології у хворобливий стан.