Проведено першу в українському літературознавстві спробу цілісного дослідження художнього світу роману Л. Мосендза "Останній пророк". Предмет роботи оцінено в контексті сучасної української та загальноєвропейської літературознавчої рецепції. У науковий обіг уведено нові ідеї та концепції дослідження цього художнього твору, здійснено їх систематизацію й аналіз, визначено їх місце в загальнолітературному та літературно-науковому дискурсі.