Розглянуто зміст понять нерухомого майна, ринку нерухомості в Україні, його структури, суб'єктного складу, перспектив розвитку. Розкрито аспекти правового регулювання правовідносин, пов'язаних з нерухомим майном, наведено загальну характеристику цивільно-правових договорів щодо нерухомості, а також послуг, що надаються на ринку нерухомості його учасниками.

Рассмотрено содержание понятий недвижимого имущества, рынка недвижимости в Украине, его структуры, субъектного состава, перспектив развития. Раскрыты аспекты правового регулирования правоотношений, связанных с недвижимым имуществом, приведена общая характеристика гражданско-правовых договоров и недвижимости, а также услуг, предоставляемых на рынке недвижимости его участниками.

Розглянуто проблему методологічних основ дослідження концепції сумлінності. Сучасна концепція сумлінності бере свій початок з максим і інших правових правил римського права. Увагу приділено проблемі тлумачення змісту концепції сумлінності і її основних категорій.

Проаналізовано рецепцію римсько-правового принципу добросовісності в сучасне цивільне законодавство України. У римському приватному праві цей принцип одержав назву bona fides. Визначено, що природно-правовий принцип bona fides - це ефективний засіб протидії зловживанню суб'єктивними цивільними правами. Зазначено, як у часи Стародавнього Рима, так і на сучасному етапі існують два універсальні критерії добросовісності: справедлива ціна та здоровий глузд. Досліджено процес рецепції принципу добросовісності в сучасне цивільне законодавство. Зроблено висновок, що подальший розвиток цивільного законодавства України повинен грунтуватися на класичній концепції добросовісності ( bona fides).

Вперше розглянуто добросовісність в двох аспектах: нормотвірному - як загальний природно-правовий принцип, який виступає граничною засадою реалізації цивільних прав і праворегулювальному - як сукупність спеціальних цивілістичних принципів і норм, які застосовуються в ситуаціях зловживання правом навіть усупереч приписам чинного законодавства. З'ясовано особливий морально-правовий характер ідеї добросовісності як загальнолюдського правового імперативу. Виявлено генетичний за'язок добросовісності з вірністю у римському приватному праві та водночас істотні функціональні розбіжності між ними. Вдосконалено систематизацію матеріальних норм римського приватного права, що випливають з морально-правової концепції добросовісності. Уточнено критерії добросовісного суб'єкта права та презумпції добросовісності, розкрито зміст римсько-правових понять недобросовісності та злого умислу.