Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.144

Рубрики:

Хірургія запалень м'яких тканин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати експериментального дослідження, проведеного на білих щурах лінії Вістар. У тварин вивчено вплив змін внутрішньочеревного тиску (ВЧТ) на паренхіму підшлункової залози (ПЗ). Одержані дані свідчать про несприятливий вплив підвищеного ВЧТ на ПЗ, що проявляється виникненням гострого панкреатиту.

Проаналізовано 5 випадків перипартальної кардіоміопатії. Усі жінки або були госпіталізовані до Київського обласного центру охорони здоров'я матери і дитини (2 випадки), або оглядались консультантами цього центру під час викликів до районних лікарень (3 випадки). Два випадки закінчились летально. Приведено результати патолого-анатомічного і патогістологічного досліджень цих хворих, а також результати клінічних методів дослідження. Зроблено висновки щодо ефективності лікування та рекомендації щодо ведення подібних хворих.

Представлен случай ксантоматозной кардиомиопатии у ребенка в возрасте 3,5 мес. Отмечено, что это одна из самых тяжелых форм врожденных кардиомиопатий, редко встречается и морфологически характеризуется замещением нормальных миокардиоцитов проводящей системы гистиоцитоподобными клетками, наполненными липидными включениями. В основе заболевания - патология митохондриального транспорта электронов (дефицит цитохрома b). Обычно заболевание выявляется до двухлетнего возраста и чаще наблюдается у девочек. Ведущими симптомами являются стойкая, торпидная к лечению, злокачественная аритмия и кардиомегалия.

Наведено результати морфологічного дослідження тканин долоні хворих при контрактурі Дюпюїтрена, у яких діагностований хронічний гепатит. Залежно від вираженості фіброзу печінки хворі розподілені на 3 групи. Виявлення у хворих на фіброз печінки І ступеня тривалістю до 5 років морфологічних змін у різних стадіях свідчить про можливість рецидивування контрактури Дюпюїтрена і збільшення її тяжкості. Відзначено необхідність проведення морфологічних досліджень з метою визначення ступеня фіброзу печінки під час планування хірургічного втручання з приводу контрактури Дюпюїтрена.

Надано опис, а також класифікацію кардіоміопатій. Особливу увагу приділено перипартальній кардіоміопатії. Розглянуто різні теорії етіології і патогенезу цієї патології. Наведено тактику ведення вагітних, роділей та жінок у післяпологовий період, яка рекомендується у разі цієї патології.

Мета роботи - вивчення особливостей гістологічної будови ускладненого і неускладненого дивертикулів Меккеля (ДМ) у дітей і значень одержаних результатів під час виникнення хірургічних ускладнень. В основі роботи знаходяться результати гістологічного дослідження видалених ускладнених (125 випадків) і неускладнених (16 випадків) ДМ у 141 дитини у випадку хірургічної патології. Вивчено гістологічну будову незміненого ДМ і особливості гістологічної картини за його запальних захворювань, кровотеч, різних видів непрохідності. Визначено клініко-морфологічні паралелі під час виникнення патології ДМ і зв'язок між його морфологічною будовою і хірургічною патологією. Висновки: гістологічне дослідження видалених ДМ дозволяє спрогнозувати наслідки патології і розробити профілактичні заходи щодо можливих ускладнень.

Описан случай редкостного заболевания - аденокарциномы аденогипофиза. Опухоль имела крайне малые размеры, сопровождалась деструкцией стенки турецкого седла и инвазией кровеносных сосудов, что привело к развитию тромбоза правого кавернозного синуса с характерной клинической картиной. Описанный случай представляет интерес для практических врачей, так как диагностика и терапия заболевания крайне трудна.

Наведено результати морфологічного дослідження тканин печінки у 98 хворих, у яких діагностовано контрактуру Дюпюітрена, хронічний гепатит та фіброз печінки I, II і III ступеня. Хворі оперовані з приводу калькульозного холециститу. Спроба розподілу виявлених морфологічних змін залежно від тривалості існування патологічного процесу в печінці (до 5 років, від 5 до 10 років, понад 10 років) виявилась невдалою. Виявлені зміни досить різноманітні та характерні не лише для обстежених хворих.

Исследованы факторы риска, патогенетические механизмы и особенности морфологических изменений при перфорациях желудочно-кишечного тракта (ЖКТ) у новорожденных; определены основные отличия между спонтанными перфорациями и перфорациями, обусловленными язвенно-некротическим энтероколитом (ЯНЭК); оптимизирована тактика профилактических, лечебных и хирургических мероприятий при данной патологии. Исследованы 59 новорожденных со спонтанными перфорациями ЖКТ и перфорациями на фоне ЯНЭК. Всем детям проведено полное клинико-лабораторное, инструментальное и рентгенологическое исследования. Объектом морфологического исследования служил операционный и секционный материал. Парафиновые срезы окрашивали гематоксилин-эозином и пикрофуксином по Ван-Гизону. Исследование и фотографирование гистологических препаратов проведено на световом микроскопе Axio Imager 2 from Carl Zeiss. Освещены причины и морфогенез перфораций ЖКТ у новорожденных. Обращено внимание на то, что между ЯНЭК и спонтанными перфорациями ЖКТ существуют клинические и морфологические отличия. Основными звеньями патогенеза ЯНЭК являются: повышение сосудистой резистентности кровотока в маточно-плацентарной и плодово-плацентарной системах кровообращения и снижение кишечного кровоснабжения в условиях внутриутробной пролонгированной гипоксии плода; ишемические и реперфузионные повреждения слизистой оболочки подвздошной кишки вследствие энтерального кормления. Дополнительным фактором риска являются тканевые пороки (сосудисто-мышечные дисплазии, реже эктопии), которые возникают вследствие влияния неблагоприятных факторов в эмбриональном периоде и реализуются на фоне патологии родов и раннего периода новорожденности. Выводы: морфогенез перфораций ЖКТ у новорожденных является основой для назначения правильной лечебной тактики и определения вида хирургического вмешательства.

Розглянуто актуальні питання післядипломної підготовки лікарів-патологоанатомів, які займаються патологічною анатомією дитячого віку. Обговорено теоретичні та практичні проблеми викладання спеціальності "Дитяча патологічна анатомія" в інтернатурі та на циклах спеціалізації відповідно до кваліфікаційних вимог сучасної педіатричної клініки.

Представлено морфологічні критерії сучасної класифікації неходжкинських лімфом і лімфогранулематозу. Висвітлено основні особливості перебігу та морфологічні варіанти в дітей. Показано вирішальне значення в діагностиці даних захворювань гістологічних методів дослідження.

Узагальнено результати дослідження обміну колагену у хворих при контрактурі Дюпюїтрена (КД). Хворі оперовані з приводу калькульозного холециститу та КД II - III ступеня. Виявлено зміни свідчили про більш виражений розпад колагену та ураження еластинових компонентів сполучної тканини. На тлі прогресування патологічного прогресу у долонному апоневрозі у хворих при КД вміст оксипроліну достовірно збільшувався в сечі та зменшувався - у тканині зміненого долонного апоневрозу.

Контрактура Дюпюїтрена - патологія, яку слід розглядати не як ізольоване ураження сухожильно-апоневротичних структур долонної поверхні кисті, а як захворювання, що потребує ретельного дослідження та комплексного, диференційованого підходу до лікування. Мета дослідження - вивчення функціональної активності фагоцитарної системи хворих з контрактурою Дюпюїтрена у випадку хронічного гепатиту та фіброзу печінки - ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС. Одержані під час дослідження 188 хворих віком 45 - 65 років результати показали кореляційний зв'язок даних функціональної активності фагоцитарної системи зі ступенем фіброзу печінки, що надало змогу об'єктивно оцінити стан хворих і внести відповідні корективи в діагностичні критерії, а також в лікувальну та реабілітаційну програми.

Мета роботи - визначити характерні особливості загального стану хворих на контрактуру Дюпюітрена, які в минулому веріфіковано зазнали впливу малих доз іонізуючого опромінення на різних етапах формування патологічного процесу в печінці з визначенням характерних морфологічних змін до формування патологічного процесу у тканинах долонного апоневрозу. Робота складається з діагностичної та клінічної частини. Діагностична включає морфологічне дослідження тканин печінки, інструментальні та лабораторні дослідження. Клінічна частина включає анліз даних комплексного динамічного спостереження 424-х хворих віком від 41-го до 80-ти років з контрактурою Дюпюітрена II - III ст., що проводилось динамічно з ретроспективним аналізом даних, які з'явились до появи патологічних змін у долонному апоневрозі. Під час дослідження встановлено, що у хворих на контрактуру Дюпюітрена зміни морфологічних структур печінки мають усі обстежені хворі. Аналіз частоти диспептичних проявів у обстежених хворих на КД показав також, що хоча диспептичні скарги були одними з перших, на які вказували хворі, але їх чисельність у порівнянні з іншими була незначною. Хворі з кількома диспептичними скаргами одночасно на наявність больових відчуттів вказували далеко не в усіх випадках, і навпаки. Згідно з одержаними даними фізикальні ознаки більш характерні для хворих старших вікових груп (від 51-го до 60-ти років і більше). Саме у цих хворих виявлялось одночасно кілька ознак. Висновки: результати проведеного дослідження свідчать про необхідність комплексного динамічного обстеження хворих на контрактуру Дюпюітрена з урахуванням терміну формування патологічного процесу в печінці.

Мета роботи - визначити критерії лікувальної тактики хворих на контрактуру Дюпюітрена (КД) на підставі аналізу морфологічних особливостей тканин долоні та показників гідроксипроліну у хворих, які в минулому веріфіковано зазнали впливу малих доз іонізуючого опромінення. Робота складається з діагностичної та клінічної частини. Діагностична включає морфологічне дослідження тканин долоні та визначення добової екскреції гідроксипролину. Клінічна частина включає анліз даних комплексного динамічного спостереження 98-ми хворих віком від 45-ти до 75-ти років з контрактурою Дюпюітрена II - III ст., оперованих з приводу жовчокам'яної хвороби, та яким виконано малоінвазивне паліативне оперативне втручання, спрямованє на покращання функції пальців і кисті. Під час гістологічного дослідження встановлено, що у хворих на КД зміни морфологічних структур долоні мають осередковий характер. Одержані дані добової екскреції гідроксипроліну свідчать на користь зворотності патологічного процесу долонного апоневрозу та печінки у більшості обстежених хворих, а результати лікування хворих є свідченням позитивної дії хінолонових похідних і глюкокортикоїдів, які входили до складу комплексного лікування: стабілізували структуру колагена та зменшували катаболізм, насамперед, юних форм колагена. Висновки: результати проведеного дослідження свідчать про необхідність комплексного лікування хворих на КД з урахуванням патогенетично обгрунтованого консервативного компоненту ще в доопераційному періоді.

Описаны патологические изменения, развивающиеся в мелких сосудах (паренхиматозных артериях, артериолах, капиллярах, венулах) больных облитерирующим тромбангиитом. Изучено состояние сосудов микроциркуляторного русла в головном мозгу, миокарде, легких, печени, селезенке, почках, мышцах.

Мастоцитоз относится к чрезвычайно редким заболеваниям. Приведены материалы доступной литературы о диагностике, классификации, клиническом течении и лечении мастоцитоза. Представлен также случай из практики заболевания пациентки вялотекущим (индолентным) системным мастоцитозом, диагноз которого был установлен спустя 20 лет после начала заболевания, с трансформацией в агрессивный системный мастоцитоз.

Проведены экспериментальные исследования по получению ультрадисперсных материалов в пучке электроразрядной плазмы, содержащей алюминий и бор. Пучок генерируется сильноточным импульсным ускорителем плазмы и истекает в инертную атмосферу (аргон). Согласно данным качественного рентгенофазового анализа, полученный порошковый материал состоит из алюминия и борида алюминия <$E alpha>-АlВ12.