Досліджено асимптотику загального розв'язку лінійної системи диференціальних рівнянь з іррегулярною особливою точкою вигляду <$E x sup {- h} B ( x ) dy over dx~=~A ( x ) y> у випадку виродження граничної матририці при похідній. З допомогою методу діаграм Ньютона побудовано загальний розв'язок вказаної системи у випадку, коли регулярна в'язка матриць <$E L ( lambda )~=~A sub 0~-~lambda B sub 0> має кратні скінченний і нескінченний елементарні дільники.

Проанализированы экспериментальные данные о роли ряда цитокинов в регуляции овариальной функции. Цитокины являются ауто- и паракринными регуляторными факторами, которые контролируют фолликулогенез, рост и функциональную дифференцировку овариальных клеток, влияют на продукцию стероидных гормонов, осуществляют регуляторное влияние на мейотическое созревание женских гамет, а также вовлечены в овуляцию и лютеальную функцию. Оценена возможность их использования в клинической практике в программах in vitro оплодотворения, в диагностировании и лечении бесплодия у женщин.

Установлено, що фактор некрозу пухлин-<$Ealpha> (ФНП-<$Ealpha>), інтерлейкін-2 (ІЛ-2) та інтерферон-<$Ealpha> (ІФН-<$Ealpha>) in vitro дозозалежно пригнічують мейотичне дозрівання ооцитів, ізольованих від кумулюсних клітин. Вплив цитокінів на ооцити, культивовані у складі кумулюсно-ооцитарних клітинних комплексів менш виражений. Виявлено пошкоджувальну дію ФНП-<$Ealpha>, ІЛ-2 та ІФН-<$Ealpha> на життєздатність клітин фолікулярного оточення ооцитів. Установлено, що одним з механізмів супресивного впливу цитокінів на дозрівання ооцитів є порушення функціонування мітохондрій, що супроводжується пошкодженням іонотранспортних систем. Показано, що ІЛ-2 та ФНП-<$Ealpha> пригнічують мейотичне дозрівання ооцитів за умов імунного пошкодження яєчників великими дозами антиоваріальних антитіл. З'ясовано, що за присутності ІФН-<$Ealpha> відбувається стимулювання ооцитогенезу, що має важливе значення для обгрунтування доцільності використання препаратів ІФН за умов лікування безпліддя хворих з аутоімунними процесами яєчників, застосування ін'єкцій малої дози антитіл знижує пригнічувальний вплив ІФН-<$Ealpha>, ІЛ-2 та ФНП-<$Ealpha> на мейотичне дозрівання ооцитів. На підставі одержаних результатів запропоновано твердження, що антиоваріальні антитіла за малих доз здійснюють протективний ефект на ооцитогенез за патологічного впливу даних цитокінів.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*333.12

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: РА358903 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано молекулярно-клітинні механізми регуляції репродуктивної функції. Вивчено аутоімунну патологію (АІП) жіночої репродуктивної системи, зокрема яєчників, а також механізми дії антиоваріальних антитіл. Наведено результати досліджень щодо мітохондріальної дисфункції ооцитів і кумулюсних клітин як причини безпліддя у жінок з АІП яєчників під час їх репродуктивного періоду життя. Особливу увагу приділено ролі цитокінів у процесі дозрівання яйцеклітини для вдосконалення та розробки нових методів у регуляції народжуваності, фертильності та лікування безпліддя.

Наведено автоматизовану систему контролю виявлення пошкоджень магістральних трубопроводів. Показано, що автоматизована система контролю внаслідок збереження точної та достовірно одержаної інформації дозволяє проводити визначення пошкоджень трубопровідної системи порівнянням фактичного стану розрахункового робочого ресурсу. За незначного збільшення числа збережених даних та даних, що передаються на верхній рівень результатів вимірювання, засіб контролю дозволяє обробляти інформацію з меншими об'ємами пам'яті, та підвищувати ефективність роботи автоматизованої системи управління процесом.

Приведено математичну модель довговічності конструкцій магістральних трубопроводів з урахуванням діагностики їх технічного стану та умов безпеки. На сьогодні завданнями діагностування конструкцій магістральних трубопроводів є локалізація та виявлення вже наявних дефектів типу порушення суцільності матеріалу магістральних трубопроводів, контроль за утворенням та розвитком тріщин, контроль напружено-деформованого стану матеріалу, вимірювання зміни фізико-механічних характеристик металу в процесі експлуатації, що дозволить через вимірювання цих параметрів оцінити залишковий ресурс об'єктів довготривалої експлуатації та розробити принципово нові методи, способи і технології оцінки фактичного фізичного стану металоконструкцій.

На двох експериментальних моделях імунного ураження яєчників у мишей, індукованого імунізацією водно-сольового екстракту алогенного яєчника або введенням ксеногенних антиоваріальних антитіл, в оваріальному гомогенаті та сироватці крові визначено вміст імунорегуляторних цитокінів - інтерферонів (ІФН) та фактора некрозу пухлини <$E alpha> (ФНП-<$Ealpha>). Встановлено зміну продукції досліджуваних цитокінів, більш виражену при патології антитільного генезу, що свідчить про більшу інтенсивність запальної реакції організму, за якої, як відомо, порушується принцип локальності продукції цитокінів. Так, у мишей, яким вводили алогенний антиген, у гомогенаті яєчників вміст ФНП-<$Ealpha> вірогідно не змінювався, а ІФН - суттєво (в 20 разів) зменшувався. У сироватці крові мишей цієї групи більше ніж удвічі підвищувалася концентрація ФНП-<$Ealpha> на тлі незмінного вмісту ІФН. Разом з тим у гомогенаті яєчників мишей, які одержували ксеногенні оваріальні антитіла, вміст ФНП-<$Ealpha> підвищувався більше ніж у 5 разів у порівнянні як з контрольною групою, так і мишами з імунним ушкодженням яєчників. Концентрація ІФН вірогідно не змінювалась щодо контролю, але була вищою, ніж у гомогенаті яєчників мишей, які одержували алогенний антиген. Також суттєво зростала концентрація сироваткових ІФН та ФНП-<$Ealpha>, що свідчить про розвиток потужної запальної реакції. Одержані результати обгрунтовують важливість визначення вмісту прозапальних цитокінів для розкриття імунних механізмів, які лежать в основі патогенезу аутоімунних захворювань органів жіночої репродуктивної системи.

Нині активно вивчаються молекулярні механізми, задіяні у ініціації відновлення мейозу ооцитами в преовуляторному фолікулі, які можуть включати як усунення мейозпригнічувальних факторів, так і активацію ооцитарних сигналів дозрівання. Узагальнено дані літератури щодо участі циклічних монофосфатів (цАМФ і цГМФ), протеїнкіназ (мітогенактивована протеїнкіназа - МАПК, AI, AII, B, C, G), епідермальних факторів росту (ЕФР), ЕФР-подібних, мРНК ЕФР і ЕФР-подібних, стероїдних гормонів і стеролів яєчників, а також транскрипційних факторів у регуляції відновлення мейотичного дозрівання ооцитів ссавців. Обговорено схему регуляції відновлення мейозу ооцитів за участю гонадотропінів, цАМФ, МАПК, цГМФ, мережі ЕФР, стероїдів і стеролів, а також NO. Подальші дослідження потрібні для розуміння важливих механізмів, що регулюють складні аспекти мейотичного дозрівання ооцитів ссавців.

Уперше одержано залежність показника величини зміщення відбитої руди в активну зону випуску від основних впливових факторів та наведено основні формули буропідривних робіт за розрахунку відстані зміщення руди з нерухомої зони лежачого боку покладу в активну зону випуску. Визначено закономірності зміни маси випущеної руди залежно від об'ємів сформованих фігур випуску. З'ясовано залежність коефіцієнта розпушення k_p = 1,28 - 1,43 від маси чистої випущеної руди за різної щільності шару руди. Установлено лінійні залежності розмірів малої півосі еліпсоїда випуску b від висоти еліпсоїда за різної щільності відбитої руди в основі блока. Набуло подальшого розвитку дослідження залежності показника стійкості шатрової компенсаційної камери від висоти стелини над камерою за різних впливових факторів.