Із застосуванням оригінальної методики досліджено механізми впливу самофотостимуляції на емоційну поведінку інтактних і стресованих щурів. Суть методу полягає у вільному виборі тваринами параметрів фотостимуляції в частотному діапазоні, близькому до частот потенціалів ЕЕГ (4, 6 та 9 с^-1). Після серії сеансів самофотостимуляції у щурів з експериментальною емоційною гіпертонією знижувались артеріальний тиск, частота серцевих скорочень та напруженість серцевого ритму. На ЕЕГ у цих тварин реєструвалися пригнічення судорожної активності, формування повільнохвильової активності в неокортексі та синхронізація альфа-ритму в структурах лімбічної системи. Обговорюються можливості вирівнювання емоційного гомеостазу за допомогою самофотостимуляції, що супроводжується нормалізацією електрогенезу серця та судинної реактивності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177.52*715.3в73

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Экспериментально исследовано конкурентное поведение с использованием модели сенсорного контакта и теста "перегородка". Изучены динамика этологических показателей и вегетативные реакции у крыс с подчиненным поведением, которое формировалось при агонистических столкновениях между животными. Вследствие конфликтных взаимодействий у этих крыс закреплялся опыт "социальных" поражений, что приводило к развитию эмоционального стресса и изменению стереотипа поведения.

Проведено экспериментальное исследование агрессивного поведения, которое формировалось при агонистических столкновениях с использованием модели сенсорного контакта и теста "перегородка", у крыс с каннабиноидной зависимостью. Сравнительный анализ этологических показателей позволяет сделать вывод о механизмах влияния каннабиса на формирование и проявления агрессивного поведения у крыс.

З використанням оригінальної методики вперше досліджено реакцію самофотостимуляції ритмічним світлом у щурів. Проведено порівняльний аналіз ефектів впливу ритмічної фотостимуляції та самофотостимуляції, а також особливостей реакції самофотостимуляції в інтактних щурів та щурів з емоційною гіпертензією. Вперше показано, що вплив ритмічного світлового імпульсу у діапазоні біопотенціалів мозку спрямовано змінює функціональну активність структур лімбіко-неокортикальної системи мозку та гемодинаміку щурів. Вперше описано характер електрогенезу неокортексу, гіпоталамусу, гіпокампу, мигдалеподібного комплексу мозку щурів між примусовим і саморегульованим імпульсним фотовпливом у ритмі біопотенціалів мозку (4,6 і 9 Гц). Вперше виявлено вплив ритмічної фотостимуляції на формування позитивних і негативних емоційних реакцій, а також рівень артеріального тиску та електрокардіографічні показання. Показано, що диференційовані ефекти даних впливів залежать від методу фотодії (ритмічної фотостимуляціії та фотостимуляції), частоти, ритмічного світла й вихідного стану емоціогенних структур мозку контрольних щурів та щурів з емоційною гіпертензією. Експериментально доведено, що в процесі самофотостимуляції відбувається регулювальна активація структурно-функціональних резервів мозку, спрямована на подолання стійкого патологічного стану, що призводить до відновлення фізіологічної активності з нормалізацією гемодинаміки.

Проведено порівняльний аналіз агресивних реакцій інтактних щурів і щурів зі сформованою канабіноїдною залежністю, що виявляють підпорядковану поведінку (високий рівень соціальних фобій) за моделювання сенсорного контакту. Показано, що наявність канабіноїдної залежності підвищує рівень агресивної мотивації у щурів підпорядкованого типу поведінки у стані абстиненції.

Проведено порівняльний аналіз рухової активності у самок і самців інтактних щурів з модельним розсіяним склерозом. Протягом дослідження за показниками Суок-тесту інтактні самки були більш активними за самців, а в групі імунізованих щурів статевих відмінностей у поведінці тварин не відзначалося. Показано, що провісниками клінічних ознак захворювання на розсіяний склероз у тварин були мотосенсорні та вестибулярні дисфункції, а також порушення в емоційній сфері.

Проведен сравнительный анализ двигательной активности у самок и самцов интактных крыс с модельным рассеянным склерозом. На протяжении всего исследования по показателям Суок-теста интактные самки были активнее самцов, а в группе иммунизированных крыс половых различий в поведении не отмечалось. Показано, что предвестниками клинических признаков заболевания рассеянным склерозом у животных являются мотосенсорные и вестибулярные дисфункции, а также нарушения в эмоциональной сфере.

Цель работы - исследовать влияние беременности и родов на этологические, эмоциональные показатели и двигательную активность крыс в условиях моделирования рассеянного склероза. Исследования проведены на 20 самках нелинейных белых крыс. Животные, иммунизированные энцефалитогенной смесью, были распределены на две равные экспериментальные группы. Во 2-ю группу вошли самки после родов. Поведение в Суок-тесте, латентный период иммобильности, степень выраженности неврологических расстройств и воспаления задних конечностей регистрировали в исходном состоянии, через 7, 14, 21 и 28 суток после моделирования рассеянного склероза. У самок 2-й группы исследования проводили также через 2 суток после родов. У самок 1-й группы в течение эксперимента снижались уровень тревожности и двигательная активность, что свидетельствует об эмоциональных нарушениях, связанных с развитием болезни, и их трансформации в тревожно-депрессивное состояние. У самок 2-й группы к окончанию эксперимента уровень активности приближался к исходным значениям на фоне сохраняющегося относительно высокого показателя тревожности. Это свидетельствует о более быстром восстановлении физического состояния и сохраняющейся напряженности эмоциональной сферы у крыс после родов, что, возможно, связано с реализацией материнского инстинкта, направленного на сохранение здорового потомства и, соответственно, на продление рода. Выводы: исследование двигательной активности, уровня тревожности, эмоционального состояния, неврологических нарушений показало, что предшествующая беременность и роды не усугубляют течение экспериментального рассеянного склероза у крыс.

В експерименті на 55-ти лабораторних щурах з моделюванням поведінки гедонії (у 30-ти - потяг до канабіноїдів, у 25-ти - потяг до алкоголю) та 16-ти щурах з умовно-рефлекторним стереотипом уникнення і перемиканням на нові екзальтовані реалії у сферу дистантних енергоінформаційних взаємодій за умов їх обмеження (в камері Райха) досліджено значення енергоінформаційного простору у відновленні нейродинамічних процесів мозку. Вивчено нейроетологічні, нейрофізіологічні, когнітивні, електрофізіологічні механізми відновлення порушених функцій. За канабіноїдної залежності використано надмалі дози імплантації ембріональної тканини п'явки, що містить анандамід - ліганд канабіноїдних рецепторів. Можна припустити, що ці дози анандаміду мали, згідно з теорією О.І. Епштейна, хвильову інформаційну форму, що впливає позитивно на тваринний об'єкт. Надмалі дози білка S-100 та пептиду дельта-сон також, мабуть, мають хвильову інформаційну форму дії, знаходячись у світовому енергоінформаційному просторі, відновлюють нейродинамічні процеси за експериментальної гедонії у щурів. Обмеження впливів енергоінформаційних дій простору за умови поміщення щурів у камеру Райха за ауторезонансними механізмами через G-рецептори мембран клітин відновлюють їх нейродинамічний гомеостаз.

В эксперименте на 55-ти лабораторных крысах с моделированием гедонического поведения (у 30-ти - влечение к каннабиноидам, у 25-ти - влечение к алкоголю) и 16-ти крысах с условно-рефлекторным стереотипом избегания и переключением на новые экзальтированные реалии в сферу дистантных энергоинформационных взаимодействий в условиях их ограничения (в камере Райха) исследовано значение энергоинформационного пространства в восстановлении нейродинамических процессов мозга. Изучены нейроэтологические, нейрофизиологические, когнитивные, электрофизиологические механизмы восстановления нарушенных функций. При каннабиноидной зависимости использованы сверхмалые дозы имплантации эмбриональной ткани пиявки, содержащей анандамид - лиганд каннабиноидных рецепторов. Можно допустить, что эти дозы анандамида имели, согласно теории О.И. Эпштейна, волновую информационную форму, влияющую позитивно на животный объект. Сверхмалые дозы белка S-100 и пептида дельта-сна также, по-видимому, имеют волновую информационную форму воздействия, находясь в мировом энергоинформационном пространстве, восстанавливают нейродинамические процессы при экспериментальной гедонии у крыс. Ограничение влияний энергоинформационных воздействий пространства в условиях помещения крыс в камеру Райха по ауторезонансным механизмам через G-рецепторы мембран клеток восстанавливает их нейродинамический гомеостаз.

Цель исследования - изучить влияние дистантной имплантации эмбриональных тканей (ДИЭТ) передних отделов пиявки на изменение гемодинамических показателей и эмоциональных реакций у животных с артериальной гипертензией (АГ). Исследования проведены на 30 беспородных белых крысах-самцах. После формирования АГ с помощью метода создания зооконфликтной ситуации крысам проведена ДИЭТ передних отделов пиявки подкожно в область проекции третьего шейного позвонка. Измерение систолического артериального давления и латентного периода иммобильности, регистрацию ЭКГ осуществили у интактных животных после формирования АГ и после ДИЭТ передних отделов пиявки. Полученные результаты статистического и корреляционного анализа вариабельности сердечного ритма, латентного периода иммобильности в тесте "подвешивание за хвост" свидетельствуют об активном участии симпатической вегетативной нервной системы в регуляции сердечно-сосудистой деятельности у крыс с АГ. После дистантной имплантации передних сегментов эмбриональной пиявки отмечено усиление парасимпатических влияний вегетативной нервной системы по сравнению с показателями после стресс-воздействия. ДИЭТ передних отделов пиявки - малоинвазивна по сравнению с внутримозговой трансплантацией и создает более долгосрочный эффект в отличие от традиционной гирудотерапии. Выводы: установлен положительный терапевтический эффект ДИЭТ передних отделов пиявки у крыс с АГ, о чем свидетельствует нормализация систолического артериального давления на фоне активации адаптивных систем организма животных.

Досліджено вплив канабіноїдів на формування агресивного та підлеглого типів поведінки та електрогенез лімбіко-неокортикальних структур і медіальної нюхової ділянки мозку щурів. Виявлено порушення просторово-часового стереотипу поведінки, зміну агресивного типу поведінки на пасивний на тлі збагачення електрогенезу структур мозку щурів, що досліджувалися, генералізованими пароксизмами складної структури з ініціацією розвитку в гіпокампі.

Проведено исследование влияния каннабиноидов на формирование агрессивного и подчинительного типов поведения и электрогенез лимбико-неокортикальных структур и медиальной обонятельной области мозга крыс. Выявлены нарушения пространственно-временного стереотипа поведения, смена агрессивного типа поведения на пассивный на фоне обогащения электрогенеза исследуемых структур мозга крыс генерализованными пароксизмами сложной структуры с инициацией развития в гиппокампе.

Мета роботи - дослідити вплив дистантної імплантації ембріональних тканин передніх відділів медичної п'явки на динаміку неврологічного стану, м'язового тонусу та рухових функцій у щурів при моделюванні геморагічного інсульту. Дослідження здійснено на 10-ти нелінійних білих щурах-самцях. Проведено візуальний огляд тварин і тестування для визначення динаміки розвитку неврологічних порушень і стану м'язового тонусу, оцінку больових та емоційних реакцій на початку експерименту та у динаміці після моделювання геморагічного інсульту і виконання дистантної імплантації ембріональних тканин передніх відділів медичної п'явки. Експериментальна модель геморагічного інсульту в першу добу після операції характеризувалася розвитком тяжких неврологічних порушень: зниженням м'язового тонусу, порушенням рухової активності, наявністю птозу або екзофтальму. Дистантна імплантація ембріональних тканин передніх відділів медичної п'явки, починаючи з третьої доби після моделювання інсульту, сприяє зниженню ступеня тяжкості неврологічного стану, регресу неврологічного дефіциту та запобігає летальності тварин. Очевидно, це зумовлено модулювальним впливом анандаміду, який міститься у гангліях передніх сегментів п'явки, на ендоканабіноїдну систему щурів. Анандамід має нейропротекторний потенціал та захищає нейрони від цитотоксичної дії глутамату, який спричиняє їх загибель за гострих порушень мозкового кровообігу. Висновки: дистантна імплантація ембріональних тканин медичної п'явки щурам з моделлю геморагічного інсульту в ділянці проекції capsula interna має багатовекторний позитивний вплив на патологічні процеси, про що свідчить зниження ступеня тяжкості неврологічного стану та подальший регрес неврологічного дефіциту, відновлення м'язового тонусу та рухових функцій, а також запобігає загибелі тварин.

У хронічному експерименті на щурах з виробленою залежністю від алкоголю показано, що хронічна алкоголізація призводить до зниження рівнів кортизолу і тестостерону в гіпоталамусі, мигдалеподібному комплексі та сироватці крові. Виявлено провідну роль функціональних змін у гіпокампі та nucl. accumbens у формуванні синдрому, пов'язаного з відміною алкоголю. За даних умов рівень метаболітів NO в цих структурах знижувався на тлі підвищення концентрації BDNF у сироватці крові.