Результаты исследования свидетельствуют о том, что нарушения сна и вегетативная дисфункция являются одними из значимых клинических последствий у лиц, перенесших черепно-мозговую травму. Выраженность нарушений сна не зависит от давности и степени тяжести полученной черепно-мозговой травмы.

Результаты исследования свидетельствуют о том, что концентрация гормонов снижается у большинства пациентов с перенесенной черепно-мозговой травмой. Выраженность нарушений сна и вегетативная дисфункция не всегда зависят от степени тяжести полученной черепно-мозговой травмы.

У хворих з наслідками черепно-мозкової травми (ЧМТ) спостерігається значуще зниження якості життя (ЯЖ). Рівень ЯЖ залежить від ступеня тяжкості перенесеної ЧМТ. Одними із частих наслідків ЧМТ є порушення сну й вегетативна дисфункція, які стають значущими чинниками, що впливають на ЯЖ. Мета роботи - визначити основні клінічні детермінанти зміни ЯЖ в пацієнтів, які перенесли ЧМТ, з порушеннями сну й вегетативною дисфункцією. Обстежено 100 пацієнтів, які перенесли ЧМТ, з порушеннями сну й вегетативною дисфункцією. Середній вік 35 років. Пацієнтів розподілили на 3 групи відповідно до ступеня тяжкості перенесеної ЧМТ. У всіх пацієнтів досліджували ЯЖ методом інтерв'ю за опитувальником Sf-36. Розрахунок показників здійснювали за парним t-критерієм Стьюдента. Достовірність вважали статистично значущою при p << 0,05, p << 0,001. ЯЖ у хворих значно нижча за всіма показниками опитувальника Sf-36, ніж у здорових осіб. У пацієнтів різко знижувалася фізична й соціальна активність, емоційний статус, значно знижувалася суб'єктивна оцінка емоційного стану, настрою і в цілому загального стану здоров'я. Це зумовлено наявністю захворювання, яке супроводжувалося фізичним нездужанням і негативними психотравмівними чинниками. У пацієнтів з вираженими порушеннями сну спостерігалося зниження емоційної адаптації та рольового функціонування в довкіллі. У пацієнтів з вираженою вегетативною дисфункцією у порівнянні з пацієнтами з помірно вираженою вегетативною дисфункцією спостерігали достовірне зниження загального стану здоров'я, що негативно впливало на емоційний стан і психічне здоров'я. Чим більше виражена ступінь порушень сну й вегетативної дисфункції, тим нижчий рівень ЯЖ визначається в пацієнтів. Висновки: ЧМТ та її наслідки негативно впливають на оцінку хворими свого загального стану, а також значно обмежують повсякденну фізичну діяльність і призводять до зниження життєвої активності.

Теоретично обгрунтовано та описано нове рішення актуального наукового завдання - визначення ролі та характеру порушень сну та вегетативних порушень у хворих з наслідками черепно-мозкової травми (ЧМТ). Виявлено, що ступінь тяжкості перенесеної ЧМТ впливає на всі стадії сну, крім І стадії, на пробудження всередині сну, в меншій мірі на кратність циклів. Зазначено, що за цього найсильніший вплив ступінь тяжкості травми надає на стадію швидкого сну та більш виражена у пацієнтів І групи. Виявлено слабкий зворотній кореляційний зв'язок у пацієнтів І групи між суб'єктивними та об'єктивними оцінювання сну. Сполучена зі сном вегетативна нервова система, так само зазнає більш виражені зміни у пацієнтів І групи з переважанням симпатичного тонусу. Рівень вмісту мелагоніну та пов'язаного з ним серотоніну за результатами дослідження нижче у пацієнтів з легкої ЧМТ. Встановлено, що основними факторами, які впливають на якість життя пацієнтів є ступінь тяжкості ЧМТ, порушення сну та вегетативна дистонія. На підставі багатофакторного аналізу визначено основні клінічні прояви та на підставі чого був побудован алгоритм порушень сну.