Наведено загальний огляд регіональних особливостей дотримання прав людини й основних свобод в Україні на підставі інформації, що зібрана Українською Гельсінською спілкою з прав людини і місцевими правозахисними організаціями в 2004 - 2006 рр. Особливу увагу приділено дотриманню прав і свобод на Луганщині, Харківщині, Донеччині та Херсонщині.

Приведен общий обзор региональных особенностей соблюдения прав человека и основных свобод в Украине на основе информации, собранной Украинским Хельсинским союзом по правам человека и местными правозащитными организациями с 2004 - 2006 гг. Особое внимание уделено соблюдению прав и свобод в Харьковской, Луганской, Донецкой и Херсонской областях.

Проанализированы результаты анатомических исследований возникновения интеркалярной меристемы и клеточной дифференциации в стеблях растений с интеркалярным типом роста. Обсуждены данные о физиологических особенностях клеток и тканей растущих междоузлий. Отмечено большое значение гормональной системы в регуляции интеркалярного роста стебля.

Исследована интенсивность выделения этилена растущими междоузлиями стебля кукурузы. Установлено, что наиболее интенсивно биосинтез этилена проходит в междоузлиях кукурузы в начальные фазы ее развития (5 листьев), а наименее интенсивно - на более поздних этапах онтогенеза (цветение метелки). Показано, что в процессе онтогенеза кукурузы высокий уровень накопления этилена характерен для верхних, быстро растущих междоузлий, а более низкий - для нижних.

Зазначено, що однією з проблем є засолення поверхневих і підземних водних джерел. Запобігання цьому можна досягти за комплексної переробки мінералізованих стічних вод. Із відомих методів опріснення-концентрування: випарювання, электродіаліз, зворотній осмос, найбільше екологічно й економічно вигідним є зворотний осмос. Досліджено та вивчено опріснення-концентрування розчинів, які імітують оброблені реагентами стічні шахтні води, на стендовій зворотноосмотичній установці.

Досліджено клітинну структуру ростучого міжвузля та вузла кукурудзи (Zea mays L.). Представлено дані про зони інтеркалярного росту та зміну в осьовій площині розмірів клітин основної паренхіми міжвузля. Для міжвузлів характерна наявність інтеркалярної меристеми, верхніх ростових зон, а також підмеристемних зон, які утворені клітинами в стадії розтягування та диференціації. Встановлено, що розміри меристематичних та диференційованих клітин досить стабільні. У свою чергу, клітини зон розтягування відзначаються значним коливанням розмірів. Обговорено критерії, за якими можливо диференціювати ростові зони міжвузлів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.2-275.6

Рубрики:

Кукурудза

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Визначено особливості ультраструктурної організації клітин палісадної та губчастої тканин мезофілу, обгортки провідних пучків та епідермісу листків 25-добових рослин суріпиці озимої Brassica саmpestris var. Olifera та щириці хвостатої Amaranthus caudathus L., що належать до рослин з С3 і С4 типом фотосинтезу, за умов низької позитивної температури. Короткочасна (2 год) експозиція рослин за температури 4 <$E symbol Р>C наприкінці темнової фази фотоперіоду не відбивалася на анатомо-морфологічній будові листків. Водночас зміни ультраструктурної організації фотосинтетичного апарату й мітохондріому в клітинах мезофілу більшою мірою виявлялися у щириці хвостатої, ніж у суріпиці озимої. Зокрема, відзначено зниження реутилізації транзиторного крохмалю в стромі хлоропластів щириці хвостатої та тенденцію до зниження його реутилізації у суріпиці озимої. Також виявлено тенденцію до зниження електронної щільності матриксу мітохондрій в рослинах обох дослідних видів. В хлоропластах щириці хвостатої спостерігалася тенденція до зниження у розвитку периферійного пластидного ретикулуму.

Індекс рубрикатора НБУВ: П146.7

Рубрики:

Бур'яни та боротьба з ними. Гербологія

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Вивчено анатомічні та цитологічні особливості міжвузлів, які ростуть із зонами меристеми, розтягування та зрілих клітин. Виявлено, що розміри клітин міжвузлів у процесі росту збільшуються у понад шість разів завдяки росту розтягуванням, що чітко відображається на ультраструктурі клітин. Доведено, що послідовне включення ростових процесів у міжвузлях стебла зумовлюється зміною фітогормонального балансу у їх тканинах. Для міжвузлів, які активно ростуть, і зон розтягування зафіксовано найвищі концентраційні рівні вільних форм фітогормонів на всіх досліджуваних етапах. Порівняння ростових зон міжвузля, яке росте, підтвердило відмінність за вмістом фітогормонів, що свідчить про наявність градієнта фітогормонів у межах окремого міжвузля. Перехід клітин міжвузля до активного росту розтягуванням спричиняється високими концентраціями гормонів стимулювальної дії у тканинах над меристемою на фоні доволі значного вмісту абсцизової кислоти. Встановлено, що інтенсивність виділення етилену найвища у верхніх міжвузлях у періоди активного росту стебла. Виявлені закономірності ростових процесів і структурних перебудов у клітинах і тканинах міжвузлів стебла кукурудзи обумовлені зміною їх фітогормонального статусу.

Досліджено особливості ультраструктурної організації клітин палісадної і губчастої тканин мезофілу, обгортки провідних пучків та епідермісу листків 25-добових рослин суріпиці озимої Brassica саmpestris var. olifera та щириці хвостатої Amaranthus caudatus L., що належать до рослин, відповідно, з С-3 і С-4 типами фотосинтезу, за умов високої температури. Короткочасна (2 год) експозиція рослин за 40 <$E symbol Р>C не позначалася на загальній анатомо-морфологічній будові листків. Водночас спектр перебудови субклітинної організації клітин у суріпиці озимої був більш помітним, ніж щириці хвостатої. Зокрема, виявлено зниження вмісту крохмалю у стромі хлоропластів, появу електронно-щільних глобул, асоційованих з мембранами ендоплазматичного ретикулюму й цитоплазматичної мембрани, збільшення кількості ліпідних глобул в гіалоплазмі клітин суріпиці озимої. В клітинах мезофілу щириці хвостатої виявлено збільшення кількості ліпідних глобул в гіалоплазмі, тенденцію до підвищення розвитку периферійного пластидного ретикулюму.

Проаналізовано дані літератури стосовно фітогормональної регуляції ростових процесів стебла. Досліджено вміст вільних і зв'язаних форм індолілоцтової й абсцизової кислот у міжвузлях ростучого стебла кукурудзи на стадії 5, 7 (активний ріст) і 11 листків (припинення росту стебла, цвітіння). Встановлено, що для стебла кукурудзи є характерним високий вміст вільної форми індолілоцтової кислоти у середніх активноростучих міжвузлях і верхніх, утворених фізіологічно наймолодшими тканинами. Значну концентрацію зв'язаної форми відмічено у нижніх міжвузлях і зоні диференціації окремого міжвузля, однак активноростучі теж містять відносно високу кількість кон'югованої індолілоцтової кислоти. Значну концентрацію вільної та зв'язаної форми абсцизової кислоти встановлено для нижніх міжвузлів. Верхні, однак, містять мінімальну кількість вільної форми і досить значні кількості зв'язаної. Показано чітку різницю у фітогормональному балансі ростових зон окремого міжвузля. Тканини зони розтягування є найбільш багатими на ауксин, для них також показано значний вміст вільної форми абсцизової кислоти.

The intensity of ethylene emission in growing maize stem internodes is studied. The most intensive ethylene biosynthesis in maize internodes is ascertained for the early stages of development (5 leaves), and the least intensive one - for older stages (a flowering of panicle). So, during the maize development, the high and low levels of ethylene accumulation are typical of, respectively, rapidly growing top internodes and lower internodes.

Проведено електронно-мікроскопічне дослідження ультраструктури клітин міжвузля хвоща польового. Встановлено, що клітини різних зон інтеркалярного росту відрізняються за ультраструктурними особливостями. Для клітин інтеркалярної меристеми є характерною електронно-щільна цитоплазма. З переходом до активного росту розтягуванням збільшується осмотично активний компартмент клітини - вакуоля, яка у повністю диференційованій клітині досягає 80 % об'єму протопласта. Хлоропласти клітин міжвузля, що росте, мають щільну мембранну систему, що свідчить про їх високу фотосинтетичну активність.

Досліджено характер змін активності ліпоксигенази та ультраструктуру тканин кореневища хвоща польового (Equisetum arvense L.) у період фізіологічного спокою і під час виходу з нього. Встановлено, що вихід зі стану спокою відбувається на тлі зростання активності ліпоксигенази. Виявлено специфічні зміни, що відбувалися в ультраструктурі тканин кореневища хвоща під час виходу зі стану спокою, серед яких зменшення числа крохмальних зерен в амілопластах і збільшення кількості ліпідних крапель, які формують розташований поруч із плазмолемою ліпідний шар.

Досліджено характер змін активності ліпоксигенази (ЛОГ) та ультраструктуру клітин кореневища хвоща польового (Equisetum arvense L.) в онтогенезі. Проаналізовано активність ЛОГ в онтогенезі у кореневищ спороносного і вегетативного пагонів. Встановлено, що вихід зі стану спокою відбувається на тлі зростання активності 9-ЛОГ. У кореневищах вегетативних пагонів ідентифіковано активність 9-ЛОГ, тоді як у кореневищах генеративних пагонів виявлено 9-ЛОГ і 13-ЛОГ активності. З'ясовано, що зміни в активності ліпоксигенази в цілому узгоджуються з динамікою метаболізації ліпідів у кореневищі E. arvense упродовж онтогенезу. У диференційованому кореневищі E. аrvense, на відміну від наземного стебла, немає валекулярних каналів і порожнини всередині. Практично весь простір між покривною тканиною та провідними пучками заповнений крупними клітинами основної паренхіми, яка виконує запасаючу функцію. Клітини паренхіми вакуолізовані, містять численні амілопласти, заповнені крохмальними зернами. Виявлено специфічні зміни, що відбувалися в ультраструктурі клітин кореневища хвоща під час виходу зі стану спокою, а саме: зменшення числа крохмальних зерен в амілопластах і збільшення кількості ліпідних крапель, які формують розташовані поруч з плазмолемою характерні скупчення. У клітинах епідерми (ризодерми) та поверхневих шарах клітин паренхіми, що залягають ближче до ризодерми, ідентифіковано численні осмієфільні пігментні гранули значної електронної густини, які зумовлюють темний колір кореневища.

Досліджено біологічні показники насіннєвого розмноження семи дикорослих видів орхідей флори України. Виявлено значну гетерогенність насіння. Показано, що зміни коефіцієнта плодоутворення за 2012 - 2014 рр. корелювали з екологічними умовами місць зростання видів. Морфологічний аналіз встановив, що на момент дисемінації більша частина насіння досліджених видів орхідей була нежиттєздатною. Види орхідей D. incarnata, C. longifolia та N. nidus-avis, які мають найбільшу частку життєздатного насіння з великими зародками, розглянуто як перспективні реінтродуценти.

На прикладі ультраструктурної будови хлоропластів, характеристики фотосинтетичних пігментів і ефективності використання світлової енергії проаналізовано особливості фотосинтетичного апарату плаваючих і занурених вай однорічної різноспорової папороті-гідрофіта Salvinia natans (L.) All. в онтогенезі. Встановлено, що на стадії інтенсивного росту хлоропласти плаваючих вай мали добре розвинену систему тилакоїдних мембран із численними гранами і містили багато крохмальних зерен. Занурені ваї формували менші за розміром хлоропласти із незначним вмістом крохмалю у стромі. На стадії формування спорокарпіїв відмічені деструктивні зміни у фотосинтетичних мембранах хлоропластів обох типів вай. Зафіксовано руйнування мембран гранальних тилакоїдів, порушення міжгранальних з'єднань, зменшення кількості крохмальних зерен. У стромі хлоропластів плаваючих вай були наявні численні пластоглобули. У хлоропластах занурених вай відмічено утворення меншого числа пластоглобул. Поряд із цим, певна частина популяції хлоропластів в обох типах вай зберігає цілком інтактну структуру. Встановлено, що вміст фотосинтетичних пігментів у плаваючих ваях удвічі, а на окремих стадіях онтогенезу втричі перевищував такий у занурених. На стадії формування спорокарпіїв відбувалося зниження вмісту хлорофілів і каротиноїдів у ваях обох типів. Плаваючі ваї відзначались ефективною роботою фотосинтетичного електрон-транспортного ланцюга хлоропластів і були адаптовані до інтенсивного природного освітлення на поверхні водойм. У занурених ваях при дії світла, інтенсивність якого відповідала максимальному рівню природних показників, відмічено стресовий стан, на що вказують зниження ефективного квантового виходу ФСІІ (фPSII) та підвищення дисипації надлишкової світлової енергії у вигляді тепла - збільшення рівня нефотохімічного гасіння флуоресценції хлорофілу (NPQ).

Проаналізовано та узагальнено літературні відомості про ацилгомосеринлактони (АГЛ) - новий клас молекул-медіаторів бактеріального походження, задіяних у дистанційній трансдукції сигналів. Обговорено їх участь в ауторецепції кількісних параметрів бактеріальної популяції, що одержала назву "quorum sensing" (QS). Наголошено, що явище QS і задіяні в ньому компоненти причетні до регуляції фізіологічних процесів у рослин і бактерій, серед яких формування біоплівок, синтез фітогормонів, плазмідний трансфер, продукція факторів вірулентності тощо. Особливу увагу приділено участі АГЛ у регуляції росту й розвитку рослин, перспективам їх використання у біотехнології праймування аграрних культур, моделюванню захисних реакцій та індукції генетичної стійкості у нестійких видів.

Проаналізовано й узагальнено результати власних досліджень і літературні відомості про структурно-функціональні особливості одного з найближчих існуючих попередників сучасних насіннєвих рослин вищої спорової рослини Equisetum arvense L. на різних етапах онтогенезу. Особливу увагу приділено дослідженню спорофіту. Розглянуто питання життєвого циклу і феноритму, анатомії і морфології. Представлено узагальнені відомості про будову кореневища, бруньок, весняних спороносних і літніх вегетативних пагонів, стробіла, спор і гаметофіту. Наведено морфометричну характеристику репродуктивних і асиміляційних пагонів і стробіла на різних фенологічних фазах розвитку. Детально проаналізовано будову стебла, анатомічні й ультраструктурні характеристики апексу та ростових зон міжвузлів. Розглянуто стратегію репродуктивного і вегетативного розмноження. Обговорено роль кремнезему у забезпеченні міцності стебел і гілок, наведені відомості про його локалізацію в органах, тканинах і клітинах рослини. Наголошено, що результати власних досліджень структурно-функціональних особливостей E. аrvense в онтогенезі і літературні відомості свідчать про доцільність подальшого вивчення адаптаційних змін, що забезпечили існування цього древнього виду за складних мінливих умов довкілля впродовж тривалого часу.

Досліджено морфологію та характер проростання спор та особливості розвитку гаметофіта дикорослої папороті Polystichum aculeatum (L.) Roth в культурі in vitro. Встановлено, що проростання спор залежало від тривалості їх зберігання. В культурі in vitro проростали 80 - 95 % свіжозібраних спор. Після 4 - 6 міс зберігання за лабораторних умов схожість спор P. aculeatum коливалася від 68 до 95 %, після 1,5 року-? не перевищувала 20 %. Виокремлено та встановлено часові межі чотирьох етапів морфогенезу гаметофіта. Показано, що проростання спор і формування протонеми у P. aculeatum відбувалося за Vittaria-типом, розвиток проталія - за Aspidium-типом.