Визначено природні умови території національного природного парку (НПП) "Сколівські Бескиди", проаналізовано стан лісового фонду й об'єктів природничо-заповідного фонду, що існували на території, яка включена до складу НПП. Розглянуто історію ботанічних досліджень у регіоні. Уперше, на принципах еколого-флористичної класифікації Браун-Бланке, охарактеризовано виявлені в НПП класи, союзи та асоціації рослинності, наведено перший повний список флори судинних рослин.

Определены природные условия территории национального природного парка (НПП) "Сколовские Бескиды", проанализировано состояние лесного фонда и объектов природо-заповедного фонда, существовавших на территории, включенной в состав НПП. Рассмотрена история ботанических исследований в регионе. Впервые, с учетом принципов эколого-флористической классификации Браун-Бланке, охарактеризованы выявленные в НПП классы, союзы и ассоциации растительности, приведен первый полный список флоры сосудистых растений.

Охарактеризовано природні умови території національного природного парку "Вижницький" і розглянуто історію ботанічних досліджень у регіоні. Вперше на засадах еколого-флористичної класифікації проаналізовано виявлені на території парку синтаксони рослинності. Подано повний список флори судинних та безсудинних рослин. Висвітлено сучасний стан, особливості поширення та охорони рослинних угруповань. Наведено созологічну характеристику рослинного покриву та розглянуто ресурсний потенціал парку.

Охарактеризованы природные условия территории национального природного парка "Вижницкий" и рассмотрена история ботанических исследований в регионе. Впервые на основе эколого-флористической классификации проанализированы выявленные на территории парка синтаксоны растительности. Приведен полный список флоры сосудистых и безсосудистых растений. Освещены современное состояние, особенности распространения и охраны растительных групп. Дана созологическая характеристика растительного покрова и рассмотрен ресурсный потенциал парка.

Охарактеризовано рослинний покрив природного заповідника "Горгани". Вперше наведено конспект флори судинних і безсудинних рослин і виконано її аналіз. На підставі еколого-флористичної класифікації викладено синтаксономічну схему рослинного покриву. Уперше наведено список раритетних видів, їх поширення та фенологічні спостереження над деякими з них. Висвітлено питання созологічної характеристики рослинного покриву та ресурсного потенціалу корисних видів. Розглянуто специфіку природних комплексів екотопів, а також особливості формування рослинного покриву на даних субстратах.

Охарактеризован растительный покров природного заповедника "Горгани". Впервые приведен конспект флоры без- и сосудистых растений и выполнен ее анализ. На основе эколого-флористической классификации изложена синтаксономическая схема растительного покрова. Впервые предложены список раритетных видов, их распространение и фенологические наблюдения над некоторыми из них. Освещены вопросы созологической характеристики растительного покрова и ресурсного потенциала полезных видов. Рассмотрены специфика природных комплексов экотопов, а также особенности формирования растительного покрова на данных субстратах.

Наведено відомості про рослинний покрив території Коростишівського національного природного парку (НПП). Розглянуто природні умови, флористичне різноманіття даної території. Виділено раритетні компоненти та складено анотований конспект її флори. Розроблено синтаксономічну схему рослинності, охарактеризовано виділені синтаксони та проаналізовано фітоценофонд парку. Подано рекомендації щодо охорони рослинності та функціонального зонування Коростишівського НПП. Розглянуто напрями антропогенної трансформації рослинного покриву регіону.

Приведены данные о растительном покрове территории Коростышевского национального природного парка (НПП). Рассмотрены условия, флористическое разнообразие данной территории. Выделены раритетные компоненты и составлен аннотированный конспект ее флоры. Разработана синтаксонимическая схема растительности, охарактеризованы выделенные синтаксоны и проанализирован фитоценофонд парка. Даны рекомендации по охране растительности и функциональному зонированию Коростышевского НПП. Рассмотрены направления антропогенной трансформации растительного покрова региона.

Описаны своеобразные высокотравно-кустарниковые сообщества лесного пояса Горган (Восточные Карпаты), формирующиеся при заростании нарушенных сильнощебенистых песчанниковых каменистых субстратов среди еловых лесов. Такие сообщества отнесены к ранее не приводившейся для Украинских Карпат ассоциации Calamagrostio-Spireetum chamaedryfoliae Resmerita et Csuros 1966 союза Calamagrostion arundinaceae (Luquet 1926) Jenik 1961 порядка Calamagrostietalia villosae Pawl. in Pawl., Sokol. et Wal. 1928 класса Mulgedio-Aconitetea Hadac et Klika in Klika 1948. С высоким постоянством в сообществах ассоциации встречаются Spiraea chamaedryfolia, Calamagrostis arundinacea, Galium intermedium, Rosa pendulina, Sedum carpaticum, Rubus idaeus, Athyrium filix-femina, Hypericum maculatum Dryopteris filix-mas, а также подрост Sorbus aucuparia и Picea abies. Значительную роль в них играют виды класса Mulgedio-Aconitetea. Описанные сообщества являются мезофитно-гигромезофитными субацидофильно-ацидофильными мезотрофно-семиэвтрофными геминитрофильными гемикарбонатофобными ценозами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*805.8(4УКР)

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Впервые для территории Украины приведены 6 ассоциаций класса Charetea fragilis Fukarek ex Krausch 1964. В юго-западном секторе оз. Свитязь на мелководье, на глубинах 0,1 - 3,0 м, массово распространены сообщества ассоциации Charetum asperae, обнаружена ассоциация Nitelletum syncarpae. На глубинах 1 - 7 м отмечены сообщества ассоциаций Charetum contrariae, Charetum delicatulae, Charetum fragilis, на глубине 7 - 10 м - Lychnothamnetum barbati. Впервые в Украине выявлен редкий вид Lychnothamnus barbatus (Meyen) Leonh. Предложено включить ассоциации Charetum delicatulae, Lychnothamnetum barbati и Nitelletum syncarpae в новое издание "Зеленой книги".

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.286*805(4УКР-4ВОЛ)

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Рассмотрены флористический состав, ценотическая структура, синтаксономическое положение и особенности распространения флористически богатых опушечных сообществ в Восточном Полесье. Они отнесены к ассоциации Geranio-Trifolietum alpestris Th. Muller 1962 класса Trifolio-Geranietea Th. Muller 1962. В этих сообществах отмечен ряд видов, требующих охраны на национальном и региональном уровнях.

Створено класифікацію біогеоценотичних екосистем Житомирського Полісся. Досліджено типологічну різноманітність рослинних угруповань регіону, їх диференціацію у градієнті провідних едафо-гідрологічних факторів та оцінено територіальну диференціацію ландшафтних екосистем. Уперше створено детальну ієрархічну класифікацію екосистем великого регіону України, різноманітність яких складає 213 одиниць VI рівня, 129 одиниць V рівня, 99 одиниць IV рівня, 55 - III рівня, 20 - II рівня і 8 класів екосистем. Наведено синтаксономічну схему рослинності, що налічує 200 асоціацій і 37 угруповань відповідного рівня, 81 союз, 50 порядків, 31 клас. Описано 3 нові для науки асоціації, уперше для території України наведено 45 асоціацій. Здійснено оцінку едафо-гідрологічних факторів диференціації екосистем, установлено, що фоновими для регіону є гігромезофітні субацидофільні семіевтрофні гемінітрофільні гемікарбонатофобні умови. Проведено детальне геоботанічне районування Житомирського Полісся, виділено 15 ландшафтних екосистем (екохорів) рівня геоботанічних районів. Проведено созологічний аналіз рослинниості та складено перелік рідкісних екосистем Житомирського Полісся, розроблено схему регіональної екомережі.

Приведена информация о морфологических, хорологических и эколого-ценотических особенностях нового для флоры Украины вида - Lemna turionifera Landolt. Кратко обсужден его статус во флоре страны. Впервые для изученной территории отмечены сообщества ассоциации Lemnetum minori-turioniferae.

Установлено сучасне поширення Iris sibirica L. в заплаві р. Сейм. Виявлено три нових локалітети виду. Вивчено еколого-ценотичну приуроченість виду. Запропоновано заходи щодо оптимізації охорони Iris sibirica в регіоні досліджень.

Представлены результаты исследования видового состава Charales оз. Свитязь (Шацкий НПП, Волынское Полесье, Украина), проведенного в 2006 г. В настоящее время в оз. Свитязь произрастает 7 видов харовых водорослей: Chara aculeolata Kutz. in Rchb., Ch. aspera Dethard. ex Willd., Ch. contraria A. Braun ex Kutz., Ch. delicatula C. Agardh, Ch. fragilis Desv. in Loisel., Nitella syncarpa (Thuill.) Chev. и Nitellopsis obtusa (Desv. in Loisel.) J. Groves. Приведены некоторые сведения об их экологии и биологии. Анализ оригинальных и литературных данных выявил изменение видового состава Charales оз. Свитязь по сравнению с 1950-ми гг. Общее количество видов увеличилось. При этом во флоре озера появилось 5 новых видов и исчез 1 - редкий для Украины Ch. polyacantha A. Braun in A. Braun, Rabenh. et Stitzenb. Значительно сократилась площадь произрастания ранее доминирующего Ch. delicatula (занесенного в Красную книгу Украины). Вместо него массово стали развиваться Ch. aspera - на песчаных и N. obtusa - на илистых и торфянисто-илистых донных отложениях. Увеличение видового разнообразия Charales оз. Свитязь рассмотрено как реакция данной группы водорослей на антропогенную трансформацию, связанную с хозяйственной деятельностью и рекреацией.

Наведено класифікацію біотопів і їх характеристику відповідно до загальноєвропейських принципів EUNIS. Класифікацію розроблено на основі структури рослинного покриву, який є чутливим індикатором стану навколишнього середовища. Вона включає природні та штучні біотопи рівнинної частини лісової та лісостепової зон України, відображає їх різноманітність, багатство та специфіку. Подано інформацію про біотопи континентальних водойм, перезволожені біотопи трав'яного типу, біотопи, сформовані господарською діяльністю людини. Увагу приділено рідкісним біотопам, що потребують охорони та використовуються для створення заповідних об'єктів, а також екомережам як екологічній основі забезпечення переходу України на засади сталого розвитку. Кожен біотоп ілюстровано кольоровими знімками, що дозволяє проводити їх візуальну ідентифікацію в практичній діяльності.

Впервые для территории Украины приведено местонахождение харовой водоросли Chara rudis, которая обнаружена в пресноводном водоеме в окрестностях с. Княждвор Коломыйского р-на Ивано-Франковской обл. (Украинские Карпаты). На глубине от 0,3 - 0,5 до 1 м она формирует ценозы ассоциации Charetum rudis с проективным покрытием 75 - 95 %. Представлены ее описание, информация об особенностях экологии и географического распространения, а также комментарии о таксономическом статусе в свете последней ревизии вида на основе морфологических и генетических данных.

Детально наведено хорологію Asplіnium ruta-muraria, A. scolopendrium, A. septentrionale, A. <$Etimes> alternifolium, Polypodium vulgare, Woodsia ilvensis у Житомирському Поліссі, складено картосхеми їх поширення. Підтверджено, що Woodsia alpina, Cystopteris montana, Polypodium interjectum, Oreopteris limbosperma для регіону досліджень наводилися помилково. Проаналізовано головні причини зникнення популяцій Asplіnium ruta-muraria, A. scolopendrium та зменшення чисельності популяцій Woodsia ilvensis, Asplіnium <$Etimes> alternifolium - будівництво високих гребель на річках Тетерів, Гнилоп'ять, видобуток граніту, рекреація. Показано, що у регіоні в об'єктах природно-заповідного фонду забезпечена охорона лише Asplіnium septentrionale та Polypodium vulgare; не забезпечена охорона Asplіnium <$Etimes> alternifolium. Зникаючим видом у регіоні та Україні є Woodsia ilvensis. Зроблено узагальнюючий висновок, що охорона популяцій скельних папоротей можлива лише на основі біотопічного підходу.