Цє перша в українському літературознавстві спроба комплексного аналізу жанрово-структурних особливостей та стильових домінант творів Ю. Гудзя в контексті розвитку літературного процесу кінця XX - початку XXI ст. Вперше у світлі поетики трансавангарду здійснено спробу системного декодування багатозначної образної та текстової структури експериментальної прози та поезії Ю. Гудзя; уведено в літературний обіг архівні матеріали, листування, що зберігаються у фонді Житомирського обласного літературного музею. Рукописні записи розшифровано та залучено до додатків дисертації. Подальшого розвитку набуло вивчення індивідуальних рис поетики та філософської наповненості художніх творів письменника. Результати дослідження поглиблюють і уточнюють наукову рецепцію української поезії та прози кінця XX - початку XXI ст., дають можливість висвітлити у подальших історико- та теоретико-літературних студіях нові грані їх функціонування, зокрема формування сучасних методів вивчення та прочитання творчості Ю. Гудзя.

Мета роботи - визначити особливості діагностики і перебігу, проаналізувати результати лікування дітей із сторонніми тілами в дихальних шляхах (СТДШ). З 2008 по 2013 рр. в хірургічному відділенні КЛПЗ "Чернігівська обласна дитяча лікарня" перебувало на лікуванні 97 дітей із СТДШ. Для виявлення СТДШ, окрім загальноклінічних обстежень, проведено рентгенологічне дослідження органів грудної клітки в прямій проекції. Бронхоскопію виконували під загальним знеболенням. Застосовували ригідні тубуси апарата Фріделя та фіброволокнисті бронхоскопи. У 92 (94,8 %) дітей із СТДШ проведено бронхоскопію. Стороннє тіло з гортаноглотки видалили у 5 (5,4 %) пацієнтів, із трахеї - у 15 (16,3 %), із правого головного бронха - у 37 (40,2 %), з лівого - у 33 (35,9 %), одночасно з кількох відділів дихальних шляхів - у 2 (2,2 %) дітей. У 94 (96,9 %) хворих встановлено добрий ефект лікування. Цих дітей виписали зі стаціонару в задовільному стані, у подальшому вони не відрізнялися від однолітків. Задовільний ефект лікування спостерігали у 2 (2,1 %) пацієнтів із застарілими сторонніми тілами в бронхах. Летальний кінець був в 1 (1,0 %) литини з множинними СТДШ. Висновки: основні скарги в дітей зі СТДШ були такі: кашель - у 80,5 % випадків, залишка - у 45,6, осиплість голосу - у 5,8 %, ціаноз - у 5,0 %, шумне дихання - у 4,0 %. У пацієнтів із підозрою на потрапляння стороннього тіла в дихальні шляхи та у хворих з атиповим затяжним перебігом запальних захворювань дихальної системи (пневмонія, бронхіти) необхідно проводити діагностичну бронхоскопію. Діти з подрібненими сторонніми тілами в дихальних шляхах потребують повторної планової бронхосанації.