Досліджено процеси сорбції Pt(IV) з кислих розчинів на кремнеземах з ковалентно закріпленими молекулами N-пропіл-N-бензоїл(феніл,алліл)тіосечовини, N-пропіл-N'-(1-діетилтіокарбамід-2,2,2-трихлоретил)сечовини та N-пропіл-N'-[1-(2-тіобензтіазол)-2',2',2',-хлоретил]сечовини. Показано, що найкращі експлуатаційні характеристики стосовно Pt(IV) серед усіх синтезованих ХМК мають кремнеземи з іммобілізованими на поверхні молекулами N-пропіл-N'-аллілтіосечовини (АПТСС). Вивчено вплив ультразвуку та присутності тіосечовини у вихідних розчинах на процеси вилучення мікрокількостей платини на АПТСС. Виявлені особливості комплексоутворення на поверхні дозволяють розширити аналітичні можливості хімічно модифікованих кремнеземів.

Викладено теоретичні засади екологічної радіогеохімії - науки про радіаційне забруднення довкілля. Розкрито закономірності виникнення, розповсюдження, міграції та накопичення в ландшафтах та екосистемах радіоактивних ізотопів хімічних елементів техногенного походження. Розглянуто питання екологічної небезпеки радіонуклідів, охарактеризовано джерела радіаційного забруднення навколишнього середовища. Наведено детальні еколого-радіогеохімічні характеристики радіонуклідів, що відіграють важливу роль у радіаційному забрудненні довкілля. Проаналізовано біологічні ефекти та кількісні параметри іонізуючого випромінювання. Показано вплив іонізуючої радіації на живі організми, розглянуто їх еволюційну пристосованість до радіонуклідів. Представлено стислі теоретичні відомості з ядерної фізики, дозиметрії, радіобіології. Наведено загальну характеристику ядерних та радіаційних інцидентів, проаналізовано наслідки найвідоміших техногенних аварій (Киштимської, 1957 р., у бухтах Чажма та Павловського, 1985 р., Чорнобильської катастрофи, 1986 р., а також аварій на Сибірському хімічному комбінаті, 1993 р. і Київському та Харківському міжобласних пунктах поховання радіоактивних відходів).

Изложены теоретические основы экологической радиогеохимии - науки о радиационном загрязнении окружающей среды. Раскрыты закономерности возникновения, распространения, миграции и накопления в ландшафтах и экосистемах радиоактивных изотопов химических элементов техногенного происхождения. Рассмотрены вопросы экологической опасности радионуклидов, охарактеризованы источники радиационного загрязнения окружающей среды. Приведены детальные эколого-радиогеохимические характеристики радионуклидов, имеющих важное значение в радиационном загрязнении окружающей среды. Проанализированы биологические эффекты и количественные параметры ионизирующего излучения. Показано влияние ионизирующей радиации на живые организмы, рассмотрена их эволюционная приспосабливаемость к радионуклидам. Представлены краткие теоретические сведения по ядерной физике, дозиметрии, радиобиологии. Приведена общая характеристика ядерных и радиационных инцендентов, проанализированы последствия наиболее известных техногенных аварий (Киштымской, 1957 г., в бухтах Чажма и Павловского, 1985 г., Чернобыльской катастрофы, 1986 г., а также аварий на Сибирском химическом комбинате, 1993 г., Киевском и Харьковском межобластных пунктах захоронения радиоактивных отходов).

Досліджено стан металу в гетерогенізованих <$E gamma>-амінопропілкремнеземах Pt та їх каталітичну активність у реакції окиснення водню. Виявлено, що температури стрибкоподібного збільшення швидкості реакції для металокомплексів відповідають температурам часткової деструкції іммобілізованих сполук. Застосування <$E gamma>-амінопропілкремнеземів Pt як прекурсорів дає змогу одержати високоактивні каталізатори окиснення H2 у порівнянні з традиційними нанесеними каталізаторами. Згідно з електронними спектрами дифузійного відбиття в гетерогенізованих комплексах платини за умов попередньої обробки та в ході каталітичної реакції змінюється електронний стан Pt і склад координаційної сфери іонів Pt шляхом заміщення азотвмісних лігандів на кисневмісні. Проведення каталітичної реакції призводить до утворення на поверхні кремнезему сполук Pt (II) та Pt (IV) з різною просторовою будовою та лігандним оточенням.

За допомогою методів полум'яної фотометрії та рентгенфлуоресцентного аналізу досліджено іонообмінні властивості Сокирницького кліноптілоліту та сапонітової глини за умов хімічного моделювання середовища шлунка (0,1 М HCl) і кишечника (розчин NaHCO3 з pH 8,5) людини. Показано, що порошкова фракція кліноптілоліту виявляє кращі за гранульовану іонообмінні властивості. За умов, що хімічно моделюють середовище шлункового соку, вивчено адсорбційні властивості цих мінералів щодо плюмбуму (II), цинку (II), мангану (II), купруму (II), феруму (III) і кадмію (II) на рівні їх <$E (0,2~-~20)~cdot~roman ГДК> для питної води. Виявлено, що Сокирницький кліноптілоліт є здатним вилучати за цих умов до 85 % Pb (II), частково адсорбувати Zn (II) і Mn (II), але індиферентний до Cd (II), а сапоніт може адсорбувати до 88 % Cu (II), частково вилучати Zn (II) і Mn (II), залишаючись неактивним до адсорбції Pb (II), Cd (II) та Fe (III).

Здійснено ковалентне зв'язування полігексаметиленгуанідинхлориду з поверхнею аміносилікагелю, активованого ціанурхлоридом. Вивчено адсорбційні властивості кремнезему з прищепленим полімером щодо катіонів Zn(II), Cd(II), Pb(II), Cu(II), Mn(II), Ni(II), Fe(III), Co(II). Досліджено процеси комплексоутворення цих іонів з 2-(4-піридилазо)резорцином і 1-(2-піридилазо)-2-нафтолом на поверхні силікагелю з хімічно закріпленим полігексаметиленгуанідинхлоридом.

З використанням атомно-абсорбційного та рентгенфлуоресцентного аналізу досліджено адсорбційні властивості Сокирницького кліноптілоліту щодо сумішей Pb (II), Zn (II), Cd (II), Mn (II), Fe (III) та Cu(II) на рівні 1 - 10 ГДК для стічних вод по кожному з іонів у статичному режимі та процеси десорбції цих сумішей з поверхні кліноптілоліту розчинами з pH = 4,5 - 5,1, що містили аніони <$E roman CO sub 3 sup 2- ,~roman SO sub 4 sup 2-> та <$E roman NO sub 3 sup ->. Одержані дані свідчать, що Сокирницький кліноптілоліт можна рекомендувати для очищення стічних вод, які надходять на споруди біологічної очистки після обробки фізичними та хімічними методами, з подальшим застосуванням як складової твердого покриття доріг або у технічному будівництві.

Шляхом одностадійного модифікування за реакцією Манніха здійснено хімічне закріплення 1-(2-піридилазо)-2-нафтолом на поверхні силікагелю. Досліджено адсорбційні та кінетичні характеристики; визначено сорбційну ємність одержаного хімічно модифікованого кремнезему щодо іонів Zn(II), Pb(II), Cu(II), Cd(II), Ni(II) і Fe(III). За допомогою методу ЕПР-спектроскопії доведено утворення на поверхні плоскоквадратних комплексів за адсорбації іонів Cu(II). За даними електронної спектроскопії спосіб координації досліджених іонів металів із поверхневими групами є аналогічним до структури подібних комплексів у розчинах.

Здійснено хімічне закріплення карбоксиметильованого полігексаметиленгуанідину на поверхні модифікованого кремнезему та охарактеризовано синтезований композит. Досліджено адсорбційні властивості модифікованого кремнезему щодо металовмісних аніонів V(V), Cr(VI), Mo(VI) і W(VI). Показано можливість кількісного вилучення аніонів Cr(VI) і W(VI) відповідно у кислому та слабколужному середовищі.

Здійснено ковалентне зв'язування полігексаметиленгуанідин гідрохлориду з поверхнею аміносилікагелю, активованого ціанурхлоридом. Вивчено адсорбційні властивості кремнезему з прищепленим полімером щодо катіонів Zn(II), Cd(II), Pb(II), Cu(II), Mn(II), Ni(II), Fе(III), Co(II) та аніонів Мо(VI), W(VI), Cr(VI), V(V), As(V) та P(V). Досліджено процеси подальшого комплексоутворення одержаних адсорбційних комплексів цих іонів з бромпірогалоловим червоним, 2-(4-піридилазо)резорцином і 1-(2-піридилазо)-2-нафтолом.

Охарактеризовано ядерні сили та елементарні частинки, висвітлено теорію суперструн. Розглянуто ізотопні ефекти, методи концентрування та розподілення стабільних ізотопів. Надано поняття радіоактивності, наведено типи радіоактивного розпаду та характеристику іонізуючого випромінювання за різних типів радіоактивного розпаду. Увагу приділено природним радіонуклідам та їх застосуванню у прикладних наукових дослідженнях, ядерним реакціям, штучним ізотопам, синтезу нових хімічних елементів шляхом ядерних реакцій. Розглянуто специфічні методи виділення штучних радіонуклідів. Надано відомості про ядерні реактори, енергетичні ядерні установки українських АЕС. Визначено перспективи розвитку вітчизняної атомної енергетики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г582

Рубрики:

Поверхневі шари та їх властивості

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

The complexes of Au and Pd with different ligands are obtained during the processing of the metals sorbed on a silica surface modified with trimethylenedisulfide groups. This processing is made with the aqueous alcohol solution of Michler's thioketone. The structure of these complexes is explored with the methods of diffuse reflection electron spectroscopy. The comparison with Michler's thioketone complexes of these metals in organic solutants is performed. The possibility to use the synthesized complexes with different ligands for the determination of microamotmts of Au and Pd in the presence of different transition metals is discussed.

Ion-exchange properties of the granular and powder fractions of Sokyrnytskij clinoptilolite as for calcium and potassium under the chemical modeling of human stomach (0,1 M HCl) and intestine (solution of NaHCO3 pH 8,5) are analyzed by flame-photometric and X-ray fluorescent methods. It is shown that the powder fraction has better ion-exchange properties than the granular fraction. Adsorption of lead (II), zinc (II), manganese (II) and cadmium (II) is studied under the chemical modeling of human stomach. The powder fraction has better adsorptive properties than the granular fraction. In 0,1 M HCl, it removes 85 % of Pb(II), ions of Zn(II) and Mn(II) on the level 0,2 - 0,6 of their maximum allowed concentration in drinking water, and does not remove cadmium (II).

Ion-exchange properties of shungit (Kareliya, Russia) and saponit clay (Khmelnytskii region, Ukraine) under conditions of the chemical modeling of human stomach (0,1 M HCl) and intestine (solution of NaHCO3, pH 8,5) are analyzed by IR-spectroscopy and X-ray fluorescence methods. Adsorption of lead (II), zinc (II), manganese (II), iron (III), copper (II), and cadmium (II) is studied by flame-adsorption and X-ray fluorescence methods under selected conditions. It is proved that these minerals are safe and useful as the filling agents of alimentary components and medicinal preparations from the chemical point of view.

Onium polymerization has been executed in a silica surface layer for the first time. Adsorption properties of silicas with adsorbed and in situ immobilized polyionene towards <$E [ roman AuCl sub 4 ] sup -> are studied using atomic absorption and X-ray fluorescence analyses. A method of quantitative sorption-X-ray fluorescence determination of Au(III) anionic form has been developed. The state of gold on the adsorbent surface is investigated by diffuse reflectance spectroscopy.

Досліджено адсорбційні властивості сокирницького кліноптилоліту, модифікованого шляхом проведення in situ окиснювальної полімеризації аніліну на поверхні частинок мінералу, щодо аніонів Cr(VI), Mo(VI), W(VI), P(V), As(V) і V(V). Показано перспективність використання синтезованого композита для вилучення та передконцентрування фосфат-іонів у нейтральному, полімолібдат- і дихромат-іонів у кислому, арсенат-іонів у лужному середовищі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г583.252.2

Рубрики:

Властивості адсорбентів

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Здійснено хімічне закріплення аміду полігексаметиленгуанідину та малеїнової кислоти на поверхні аміновмісного силікагелю, попердньо активованого хлористим ціануром. Досліджено характеристики синтезованого адсорбенту в процесах вилучення та передконцентрування аніонних форм V(V), Mo(VI), W(VI) і Cr(VI) у нейтральному та слабкокислому середовищі. Показано можливість кількісного визначення мікрокількостей досліджених металів у фазі сорбенту за допомогою рентгенофлуоресцентного методу після вилучення аніонів з розчину.

Шляхом in situ окиснювальної полімеризації аніліну за присутності частинок силікагелю синтезовано композит силікагель-поліанілін. Встановлено, що модифікований поліаніліном кремнезем виявляє адсорбційну активність щодо мікрокількостей іонів Pb(II), Cu(II), Mn(II), Ni(II), Co(II) і Fe(III) у нейтральному та лужному середовищах.

Проаналізовано фізико-хімічні характеристики та адсорбційні властивості природного полімеру хітозану та його модифікованих форм щодо іонів металів. Розглянуто механізми адсорбційної взаємодії та іонного обміну за участю функціональних груп хітозану та його похідних з метою створення на їх основі ефективних адсорбентів для вилучення металів з водних розчинів.

Шляхом окиснювальної полімеризації аніліну пероксодисульфатом амонію у кислому середовищі здійснено іn-situ іммобілізацію поліаніліну на поверхні бентоніту, вермикуліту, кліноптилоліту та сапоніту. За допомогою термогравіметричного аналізу, обробки ізотерм адсорбції-десорбції азоту, кривих розподілу пор та скануючої електронної мікроскопії встановлено факт рівномірного розташування полімеру на поверхні усіх досліджених мінералів. Показано, що усі досліджені мінерали після модифікації поліаніліном виявляють високу адсорбційну здатність щодо оксоаніонів Cr(VI), Mo(VI) та W(VI), при цьому найвищу зафіксовано у модифікованого сапоніту. Виявлено високу адсорбційну здатність у модифікованих поліаніліном кліноптилоліту та сапоніту щодо оксоаніонів P(V) та As(V).