Наведено ультразвукові діагностичні і прогностичні критерії оцінки стану плода, які встановлені на основі обстеження 43-х вагітних з затримкою розвитку плода (ЗРП), залежно від ступеня тяжкості цього ускладнення вагітності. Підкреслено, що комплексна ультразвукова діагностика стану матково-плацентарно-плодового кровотоку дозволяє об'єктивно оцінити стан плода, розробити диференційовані підходи до лікування, оцінити його ефективність і визначити оптимальні терміни і методи розродження вагітних з ЗРП.

Проведені дослідження 34 дітей з внутрішньоутробною затримкою росту протягом першого року життя показали високу загальну захворюваність цього контингенту. На тлі загального відставання приросту маси тіла, зниження рефлексів та м'язового тонусу у 7 дітей виявлено органічні порушення ЦНС; відмічено високу частоту анемій, значний рівень інфекційних та гнійно-запальних захворювань, дисбактеріозів та алергій. Перинатальна енцефалопатія у 1 дитини та гідроцефалія (1 дитина) призвели до інвалідизації.

В результаті ультразвукового обстеження 80 вагітних із затримкою розвитку плода різного ступеня тяжкості встановлено, що це ускладнення вагітності розвивається в результаті декомпенсованої хронічної плацентарної недостатності, на яку вказують ознаки передчасного старіння плаценти та численні патологічні включення. Виявлено також порушення гемодинаміки матково-плацентарно-плодового комплексу, в які втягуються не тільки матково-плацентарний, а й плодово-плацентарний кровообіг. Про порушений стан плода свідчать випадки нульового або реверсного кровотоку, низька оцінка біофізичного профілю плода.

Вперше проведено вивчення дисбалансу стрес-реалізуючих (симпатоадреналової та гіпофізарно-надниркової) та стрес-лімітувальних (дофамінергічних, серотонінергічної, опіоідних пептидів, перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту) систем адаптації організму залежно від форми та ступеня тяжкості затримки розвитку плода (ЗРП), а також доведно їх роль у виникненні та прогресуванні плацентарної недостатності. Визначено роль системи NO - L - аргінін у патогенезі судинних зрушень і розвитку плацентарної недостатності, хронічного психоемоційного стресу у виникненні ЗРП. На підставі одержаних результатів запропоновано нові методи прогнозування, профілактики та лікування ЗРП з включенням психологічної адаптації, дієти з підвищеним вмістом L-аргініну та фармакологічних препаратів - донорів оксиду азоту. Створено ефективну систему організаційних і лікувально-профілактичних заходів, спрямовану на корекцію виявлених нейрогуморальних і метаболічних зрушень, що дозволяє знизити частоту ускладнень з боку матері та плода протягом вагітності.

У ході дослідження доведено безпечність і високу ефективність застосування донатора оксиду азоту Тівортіну у лікуванні вагітних з артеріальною гіпертензією та ендотеліальною дисфункцією, про що свідчать нормалізація функції ендотелію, яка зберігалася протягом вагітності, кращі показники перебігу вагітності та пологів, стану плода і новонародженого.

Під час ультразвукового дослідження 104 вагітних із хронічною артеріальною гіпертензією встановлено приріст діаметра плечової артерії за реактивної гіперемії менший за 10 %, підвищення індексу периферійного опору судин (на 10,4 і 26,7 % у разі захворювання I і II стадії відповідно), потовщення комплексу інтима-медіа сонної артерії. Такі зміни вказують на наявність ендотеліальної дисфункції у вагітних з артеріальною гіпертензією, яка призводить до розвитку акушерських і перинатальних ускладнень.

Антибіотикопрофілактику в післяопераційний період проведено 60 жінкам із цукровим діабетом. В основну групу ввійшли 30 жінок, які одержували для антибіотикопрофілактики в післяопераційний період препарат Ампісид. Групу порівняння склали 30 жінок, які одержували цефтріаксон. У жінок основної групи відзначено кращу динаміку температури тіла, меншу частоту та більш швидке усунення скарг, у 4 рази нижчу частоту проявів дисбіозу кишечнику, раніше відбувалося виписування жінок зі стаціонару. Побічних реакцій Ампісиду не зареєстровано.

На основе исследования маркеров состояния эндотелиальной функции (уровень в крови оксида азота, эндотелина-1, простациклина и тромбоксана) у 104 беременных с артериальной гипертензией установлено наличие у таких женщин глубокой эндотелиальной дисфункции. Математически доказана существенная роль эндотелиальной дисфункции в возникновении перинатальных осложнений (дистресс плода, перинатальные потери, рождение ребенка в состоянии тяжелой асфиксии) при артериальной гипертензии.

Обстежено 104 вагітні з гіпертонічною хворобою: у 53 жінок встановлено захворювання I стадії (1-а група), у 51 - II стадії (2-а група). До контрольної групи увійшло 30 соматично здорових вагітних. Встановлено, що при гіпертонічній хворобі порушується гемодинаміка матково-плацентарно-плодового комплексу. Ці порушення поширюються не тільки на матково-плацентарний, але й на плодово-плацентарний кровообіг, що негативно позначається на стані плода. Про це свідчать випадки нульового або реверсного кровотоку, низька оцінка стану плода за шкалою Fisher та оцінка його біофізичного профілю, народження дітей у стані асфіксії.

Представлено клиническое описание случая тяжелой апластической анемии у женщины во время беременности, родов и в послеродовой период.