Проведено иммуногистохимическое исследование содержания и распределения вторичного продукта липопероксидации 4-гидрокси-2,3-транс-ноненаля (4-ГН) в слизистой оболочке желудка больных пептической язвой двенадцатиперстной кишки (ПЯДПК) и условно здоровых волонтеров. Показано более высокое накопление 4-ГН по сравнению с контрольной группой и особенно присутствие его в ядрах гландулоцитов у больных. После эрадикации H. pylori уровень накопления 4-ГН не уменьшался, в том числе и в ядрах гландулоцитов, что свидетельствует о персистенции окислительного стресса в слизистой оболочке желудка и требует использования эффективных средств коррекции окислительного метаболизма при комплексном лечении ПЯДПК.

Досліджено мовні засоби вираження концепту "Воля" в український мовній картині світу. Проведено комплексний аналіз імені концепту в парадигматичному, синтагматичному й епідигматичному аспектах, виявлено структурно-семантичні особливості й образно-асоціативний потенціал імені в текстах художньої літератури XVIII - XXI ст., фольклору та в мовленні сучасних носіїв. Представлено смислову структуру концепту "Воля" у вигляді концептуальної моделі. Виявлено метафоричні та метонімічні моделі як способи концептуалізації абстрактної сутності етносвідомістю. Удосконалено методику аналізу концепту з абстрактним іменем, враховуючи особливості семантики абстрактного імені, характер впливу внутрішньо- й позамовних чинників на її формування.

Исследована эффективность включения масла из семян амаранта в комплекс лечения больных Helicobacter pylori-ассоциированной пептической язвой двенадцатиперстной кишки (ПЯДПК). Проведено полное клинико-инструментальное исследование, дополненное регистрацией вариабельности сердечного ритма, у больных до лечения и после стандартной терапии (1-я группа) и с использованием масла из семян амаранта (2-я группа). Показано отсутствие достоверной разницы между группами после лечения, по результатам клинических и эндоскопических исследований. Масло из семян амаранта обеспечило снижение моноцитарной инфильтрации во 2-й группе при гистологическом исследовании слизистой оболочки желудка в сравнении с 1-й группой. Несмотря на снижение параметров вариабельности сердечного ритма в группе со стандартным лечением, использование масла из семян амаранта позволило повысить основные параметры вариабельности сердечного ритма, особенно HF-волны, что свидетельствует о позитивных метаболических эффектах такого лечения.

Досліджено лексико-фразеологічні засоби вираження одного з найбільш значущих для української мовної картини світу складників - концепту "Воля". Основну увагу приділено аналізу смислового наповнення концепту як трикомпонентної моделі з пропозиційною зоною, інтерпретаційним полем і асоціативно-термінальною частиною. Здійснено спробу розв'язати декі суперечливі питання лінгвоконцептології та семантики, серед яких співвідношення концепту й мовного знака (слова-полісеманта як імені концепту), специфіка дослідження концепту абстрактного імені, взаємодія наукової й мовної картин світу, співвідношення наукового, художнього, побутового й металінгвістичного світоглядів у концептуалізації волі в українській мовній картині світу.

Мета роботи - з'ясувати особливості клінічних виявів, анамнезу, ендо- та мікроскопічного стану слизової оболонки (CO) гастродуоденальної зони (ГДЗ) в осіб, що потерпіли внаслідок аварії (ПВА) на ЧАЕС, хворих на пептичну виразку (ПВ) ГДЗ, поєднану з гіпертонічною хворобою (ГХ), на основі порівняння з відповідними показниками у непостраждалих пацієнтів загальної популяції. Обстежено 84 чоловіків, з них 57 ПВА на ЧАЕС з ПВ ГДЗ, поєднаною з ГХ II стадії (дослідна група). У контрольну групу ввійшли 27 пацієнтів, які не зазнали шкідливого впливу чинників Чорнобильської катастрофи. Проведено загальні клініко-лабораторні й інструментальні обстеження, зокрема, езофагогастродуоденоскопію з біопсією для гістологічної оцінки стану CO шлунка. Установлено, що пацієнтам-чорнобильцям із коморбідними ПВ та ГХ у віддалені терміни після аварії на ЧАЕС притаманні множинні скарги, які мають певні особливості: суттєво рідше турбують інтенсивні болі в ГДЗ, переважає безбольовий перебіг виразки, ознаки шлункової та кишкової диспепсії, астеноневротичного синдрому, а також дисциркуляторної судинної енцефалопатії трапляються достовірно частіше. На основі вивчення анамнезу встановлено, що у дослідній групі спадковість відіграє достовірно меншу роль, ніж у пацієнтів контрольної групи, із чинників ризику ПВ та ГХ актуальними є куріння і вживання нестероїдних протизапальних препаратів. Ендоскопічне обстеження виявило, що ПВ діаметром від 1,1 до 2,0 см, супутні ерозивні ураження CO шлунка та дванадцятипалої кишки частіше трапляються у пацієнтів-чорнобильців. У дослідній групі достовірно частіше виявлено рефлюксні стани, дифузний хронічний гастрит з атрофічними змінами CO шлунка, більш вираженими в антральному відділі.

Мета роботи - дослідити особливості метаболічного гомеостазу зі з'ясуванням стану пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та активності антиоксидантної системи (АОС) у хворих, потерпілих внаслідок аварії (ПВА) на ЧАЕС, із коморбідними пептичною виразкою гастродуоденальної зони (ГДЗ) та гіпертонічною хворбою (ГХ). Обстежено 61 хворого з пептичною виразкою ГДЗ у фазі загострення, поєднаною з ГХ II стадії. З них 31 хворий - ПВА на ЧАЕС (дослідна група). Контрольна група - 30 пацієнтів. Визначали показники ПОЛ та АОС з одночасною інформацією про вуглеводневий, ліпідний та білковий обміни. Вміст кінцевих продуктів ПОЛ визначали за реакцією із тіобарбітуровою кислотою - активні продукти (ТБК-АП); стан активності АОС оцінювали за показниками активності каталази. Вуглеводневий обмін вивчали дослідженням концентрації в крові лактату й пірувату; ліпідний обмін за показниками неетерифікованих жирних кислот та вмісту <$E beta>-ліпопротеїдів; білоксинтезувальну функцію печінки оцінювали за допомогою визначення активності псевдохолінестерази. Як індикатор дестабілізувального впливу надмірної пероксидації фосфоліпідів мембрани вивчали кислу фосфатазу. Результати всіх хворих порівнювали з нормальними показниками. Результати опрацьовано за допомогою програмного забезпечення Statistica 6.0 (StatSoft, США). Для аналізу результатів використовували параметричні (t-тест) та непараметричні (U-тест Манна - Уїтні) статистичні методи. Висновки: у хворих, ПВА на ЧАЕС, із коморбідними пептичною виразкою ГДЗ та ГХ метаболічний гомеостаз має свої особливості. Вони полягають у порушенні всіх видів обмінів, зокрема ПОЛ та ААОС, мають різновекторний характер і в їх основі лежить дисбаланс між аеробним та анаеробним гліколізом, значна дискоординація між мобілізацією та утилізацією ліпідів, порушення інтенсивності та ефективності енергетичного обміну, що необхідно враховувати під час лікування цих пацієнтів. Зміни ПОЛ та ААОС у них більш виражені у порівнянні з пацієнтами, які не зазнавали дії чинників Чорнобильської катастрофи. Призначення антиоксидантів доцільне лише 41,9 % пацієнтів, ПВА на ЧАЕС, із коморбідними пептичною виразкою та ГХ, у яких є посилене ПОЛ та ослаблена ААОС.

Вперше проведено комплексний аналіз особливостей патогенезу, клініко-функціональних ознак і лікування пептичної виразки (ПВ) гастродуоденальної зони (ГДЗ), поєднаної з гіпертонічною хворобою (ГХ), у осіб, що постраждали від Чорнобильської катастрофи. Обгрунтовано доцільність вивчення стану пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та активності антиоксидантної системи (ААОС), цитопротективних і пептично-агресивних чинників шлункового вмісту, варіабельності серцевого ритму з метою виявлення функціонально-метаболічних порушень та удосконалення диференційованого вибору схеми комплексного лікування. Вперше виявлено, що серед таких пацієнтів поширеність ПВ ГДЗ та ГХ достовірно більша, ніж у хворих загальної популяції. У пацієнтів-чорнобильців із коморбідними ПВ ГДЗ та ГХ метаболічний гомеостаз має певні особливості, що полягають у порушенні всіх видів обмінів, у тому числі ПОЛ та ААОС, а також мають різновекторний характер і в їх основі є дисбаланс між аеробним та анаеробним Гліколізом, значна дискоординація між мобілізацією та утилізацією ліпідів, порушення інтенсивності та ефективності енергетичного обміну, що слід брати до уваги під час лікування. Зміни ПОЛ та ААОС у них більше виражені у порівнянні з пацієнтами загальної популяції. Проте призначати антиоксиданти доцільно лише тим (41,9 %) пацієнтам-чорнобильцям, у яких виявлено посилене ПОЛ та ослаблену ААОС. Вперше з'ясовано, що у хворих, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, окрім зниження абсолютних значень параметрів варіабельності серцевого ритму спостерігається їх внутрішній перерозподіл із відносним переважанням активності центральних і гуморально-метаболічних впливів на ритм серця та зниженням амплітуди хвиль, особливо тих, які виявляють під впливом парасимпатичної активності.

Мета роботи - з'ясувати особливості ульцерогенезу в ПВА на ЧАЕС із коморбідними пептичними виразками гастродуоденальної зони (ПВ ГДЗ) та гіпертонічною хворобою (ГХ) на основі дослідження стану пептично-агресивних та цитопротективних компонентів шлункового вмісту. У дослідження залучено 91 особу. З них 61 хворий, ПВА на ЧАЕС (вік від 40 до 68 років), із ПВ ГДЗ у фазі загострення, поєднаною з ГХ II стадії (дослідна група - ДГ). У контрольну групу увійшли 30 пацієнтів, які не зазнавали шкідливого впливу Чорнобильської катастрофи. Дані всіх хворих порівнювали з нормальними показниками. Проведено езофагогастродуоденофіброскопію з біопсією для подальшого визначення Hp і гістологічної оцінки стану слизової оболонки шлунка, а також аспірації шлункового вмісту. Визначено кислотність шлункового соку, дебіт H<^>+-іонів, пепсин (як чинники агресії), N-ацетилнейрамінові кислоти (NANA). Висновки: у хворих, ПВА на ЧАЕС, із коморбідними ПВ ГДЗ та ГХ є особливості ульцерогенезу, які не залежать від локалізації виразки й полягають у тому, що одним з патогенетичних компонентів виразкування виступає не так активація пептично-агресивних чинників, як ослаблення цитопротекції, що вимагає врахування необхідності включення в лікувальний комплекс лікарських засобів з вираженими цитопротективними властивостями.

У хворих з пептичною виразкою гастродеуденальної зони окрім зниження абсолютних значень параметрів варіабельності серцевого ритму спостерігається їх внутрішній перерозподіл із відносним переважанням активності центральних та гуморально-метаболічних впливів на ритм серця і зниженням амплітуди хвиль, особливо тих, які виникають під впливом парасимпатичної активності.

У больных с пептической язвой гастродеуденальной зоны кроме снижения абсолютных значений параметров вариабельности сердечного ритма наблюдается их внутреннее перераспределение с относительным преобладанием активности центральных и гуморально-метаболических влияний на ритм сердца и снижением амплитуды волн, особенно тех, которые возникают под воздействием парасимпатической активности.

Пошук лікарських засобів, які б відповідали вимогам ефективного впливу на основні патогенетичні механізми перебігу періоду після операції з приводу плосковальгусної деформації стопи, наслідки оперативного травматичного втручання, з урахуванням потреби забезпечення процесів регенерації тканин, привів до використання медикаментів зі знеболювальними та протизапальними властивостями, серед яких чільне місце належить нестероїдним протизапальним препаратам. Мета роботи - з'ясувати ефективність застосування мелоксикаму ("Мовалісу") у хворих після операції з приводу плосковальгусної деформації стопи. Досліджували ефективність протизапального лікування препаратом мелоксикам ("Моваліс") у післяопераційному періоді у 107 хворих, прооперованих з приводу плосковальгусної деформації стоп. Вивчено динаміку болю, набряку стопи, перебіг ранового процесу та переносимість препарату пацієнтами. Систематичне застосування "Мовалісу" має добрий і стабільний знеболювальний ефект, який є стійким, значно поліпшує комфорт пацієнта і стан оперованого сегмента в післяопераційному періоді. Уже впродовж перших днів лікування "Мовалісом" вдалося не тільки уникнути наростання синдрому запалення (на відміну від пацієнтів контрольної групи), а й зменшити його на 44,7 % порівняно з контролем. Рекомендована схема лікування позитивно впливає на компоненти синдрому запалення, зокрема, найбільше виражений протинабряковий ефект. Післяопераційне протизапальне лікування із застосуванням препарату "Моваліс" сприяло зниженню частоти ранових ускладнень у 2,9 рази - з 14,8 до 5,1 %. Місцева переносимість "Мовалісу" оцінена як дуже добра у 66 (61,8 %) і як добра - у 41 (38,2 %) хворого. Висновки: застосування мелоксикаму ("Мовалісу") у хворих після операції з приводу плосковальгусної деформації стопи є ефективним, надає змогу досягнути доброго анальгетичного ефекту, а також забезпечує виражену протизапальну дію.