Проаналізовано проблеми й охарактеризовані сучасні підходи до побудови навчально-виховного процесу у ВНЗ економічного профілю. Виявлено стан сформованості комунікативної культури студентів, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування комунікативної культури студентів, висвітлено зміст, організацію навчального процесу та виховної діяльності з формування у студентів комунікативної культури, проведено аналіз результатів дослідження. Уточнено поняття "комунікативна культура", визначено структурні компоненти, критерії, показники вимірювання та рівні її сформованості у студентів ВНЗ економічного профілю. Теоретично обгрунтовано й апробовано експериментальну модель формування комунікативної культури у студентів. Розроблено педагогічні умови, що забезпечили ефективність формування комунікативної культури студентів в навчально-виховному процесі ВНЗ економічного профілю і виступали дієвим способом перевірки доцільності та необхідності змісту, форм та методів дослідження. Експериментально доведено, що обгрунтовані педагогічні умови сприяють формуванню комунікативної культури студентів в навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів економічного профілю.

Виокремлено основні шляхи створення спеціального освітнього середовища, яке забезпечувало б вирішення таких завдань: соціальне замовлення у ВНЗ економічного профілю, запровадження особистісно орієнтованих технологій у вищій школі, які поєднували б професійний й особистісний розвиток фахівців, ставлення до суб'єктів НВП як до рівнозначних учасників педагогічної взаємодії, прогнозування організаційних форм технологій через відповідні концепції, формування психологічної культури тощо. Визначено завдання та особливості змістового наповнення технологій педагогічного проектування у ВНЗ економічного профілю, в основі яких - створення емоційно збагачених ситуацій, особистісно-розвивального спілкування, використання співпереживання як психологічного механізму, аналізу власних і чужих вчинків. Наголошено на актуальності проблеми внесення суттєвих змін у зміст, форми, методи навчання і виховання студентів.

Выделены основные пути создания специальной образовательной среды, которая обеспечивала бы решение следующих задач: социальный заказ в ВУЗ экономического профиля, внедрение личностно ориентированных технологий в высшей школе, которые сочетали бы профессиональный и личностный рост специалистов; отношение к субъектам УВП как к равнозначным участникам педагогического взаимодействия. Определены задачи и особенности содержательного наполнения технологий педагогического проектирования, в основу которых положено создание эмоционально обогащенных ситуаций, личностно-развивающего общения, использование сопереживания как психологического механизма, анализа собственных и чужих поступков. Отмечена актуальность проблемы внесения существенных изменений в содержание, формы, методы обучения и воспитания студентов.

The necessity of the new pedagogical technology of forming of higher economic education is brought about by the problems of humanization of the existing economic education, by socio-economic transformations and by transformations in informational communication in the society.

Обгрунтовано сутність і специфіку комунікативної культури особистості. На цьому підґрунті здійснено теоретичний аналіз її структурних компонентів, а також наукові розвідки щодо ефективного впровадження у навчально-виховний процес ВНЗ. Зазначено, що сучасні вимоги, які поставлені перед вищою школою, а також дослідницькі зусилля у сфері виховання, передбачають наповнення ціннісним змістом окреслених компонентів комунікативної культури як сфери духовної діяльності людини.

Обоснованы сущность и специфика коммуникативной культуры личности. На этой основе осуществлены теоретический анализ ее основных структурных компонентов, а также научные исследования по эффективному внедрению в учебно-воспитательный процесс ВУЗ. Отмечено, что современные требования, выдвигаемые перед высшей школой, а также исследования в сфере воспитания, предполагают наполнение ценностным смыслом основных структурных компонентов коммуникативной культуры как сферы духовной жизни человека.

The article deals with the essence and specifications of communicative structure of personality. The author accomplished theoretical analysis of its constituent parts as well as scientific insight into efficient implementation of tuition process at higher educational establishments. The modern requirements alongside with scholarly efforts in educational sphere assume contribution of mentioned-above constituents into communicative structure of personal spiritual development.

Проведено структурний аналіз освітнього моніторингу в контексті дотримання вимог щодо ефективної діяльності педагогічних кадрів, що забезпечують процедуру проведення моніторингу в системі вищої освіти у теоретичній та практичній площинах. Виділено термінологічні особливості поняття “освітній моніторинг”, яке містить у собі складові педагогічного, психологічного, соціологічного, виховного, валеологічного та управлінського моніторингу. Викладено завдання для педагогів різних ланок освітніх установ: збір, накопичення, систематизація та розповсюдження інформації; прогнозування та виокремлення проблем до того, як вони будуть усвідомлені на управлінському рівні; аналіз закономірностей; відстеження та оцінювання ефективності наслідків та вторинних ефектів рішень. Розглянуто систему моніторингу освіти в Україні на чотирьох рівнях її функціонування: індивідуальному – самооцінка учнями й студентами якості власної загальноосвітньої та професійної підготовки; локальному – оцінювання якості освіти своїх вихованців навчальним закладом; муніципальному – оцінювання місцевими органами управління суб’єктів освітньої діяльності; регіональному – оцінювання ефективності функціонування місцевої системи освіти; державному – відповідно діяльність системи освіти. Узагальнено показники якості оцінювання функціонування національної системи освіти. Зроблено їх порівняльний аналіз з міжнародними індикаторами й системами. Виділено та охарактеризовано функції моніторингу, зокрема інформаційну, діагностичну, системотвірну, корекційну та прогностичну.

Проведен структурный анализ системы образовательного мониторинга в контексте соблюдения требований к эффективности деятельности педагогических кадров, обеспечивающих процедуру проведения мониторинга в системе высшего образования в теоретической и практической плоскостях. Выделены терминологические особенности концепта "образовательный мониторинг", который включает в себя педагогическую, психологическую, социологическую, воспитательную, валеологическую и управленческую составляющие мониторинга. Изложены задачи для педагогов разных звеньев образовательных учреждений: сбор, накопление, систематизация и распространение информации; прогнозирования и выделение проблем до того, как они будут осознаны на управленческом уровне; анализ закономерностей; отслеживание и оценка эффективности последствий и вторичных эффектов решений. Рассмотрена система мониторинга образования в Украине на четырех уровнях ее функционирования: индивидуальном – самооценка учащимися и студентами качества собственной профессиональной подготовки; локальном – оценивание качества образования своих воспитанников учебным заведением; муниципальном - оценка местными органами управления субъектов образовательной деятельности; региональном – оценка эффективности функционирования местной системы образования; государственном – соответственно деятельность системы образования в целом. Обобщены показатели качества оценивания функционирования национальной системы образования. Выделены и охарактеризованы функции мониторинга, в частности: информационная, диагностическая, системообразующая, коррекционная и прогностическая.

The article deals with the comprehensive analysis of monitoring constituents for the educational services’ quality under requirements to efficient performance of pedagogical staff that accomplishes monitoring in the system of higher education under theoretical and practical viewpoint.