З використанням даних теплових спостережень у тунелі з тривалим терміном існування виконано верифікацію емпіричних залежностей Щербаня - Кремньова для розрахунку тепловіддачі на стінках гірничих виробок і встановлено значення поправкових коефіцієнтів, дійсних за умов підземних сховищ радіоактивних відходів.

Досліджено фізичні властивості несамостійного розряду в двофазних системах плазма - рідина. Розряд підтримується додатковим джерелом плазмового потоку на основі розряду низького тиску в парах рідини. Показано, що вольт-амперні характеристики несамостійного розряду в таких системах мають вигляд, типовий для несамостійних газових розрядів; струм несамостійного розряду в разі позитивного потенціалу рідини відносно плазми на два порядки більший за такий струм в разі негативного потенціалу. Умови розвитку іонізаційно-перегрівної нестійкості в плазмовому стовпі суттєво залежать від відстані до поверхні рідини. Температури заселення електронних рівнів атомів і коливальних рівнів молекул практично однакові. На фізико-хімічні процеси в рідині за плазмової обробки суттєво впливають розчинені в ній гази.

Досліджено фізико-хімічні властивості плазмово-рідинної системи з електричним розрядом у газовому каналі з рідкою стінкою. Показано можливість стимулювання плазмою цього розряду деструкції органічного забрудника у воді. У ролі модельного забрудника використано фенол. Вивчено оптимальні умови не тільки для руйнування органічних забрудників, але й для досягнення низької токсичності продуктів розпаду. Виявлено, що повітряна плазма призводить до глибшої деструкції фенолу з меншою залишковою токсичністю розчинів у порівнянні з аргоновою.

Досліджено можливість одержання вуглецевих наночастинок у плазмово-рідинних системах із використанням рідкофазних вуглеводнів як сировини. Внаслідок обробки сировини плазмою розряду в газовому каналі з рідкою стінкою одержано розчин фуллеренів C60. У результаті обробки сировини плазмою вторинного розряду одержано дрібнодисперсний порошок. Розміри частинок визначено за допомогою атомно-силової мікроскопії; вони складають 10 - 300 нм. В цій же системі синтезовано одностінні нанотрубки з продуктивністю 10 мг/ч.

Електричний дуговий розряд, що поперечно обдувається газовим потоком (поперечна дуга - ПД), і розряд у газових потоках, затоплених рідиною (розряд у газовому каналі з рідкою стінкою - РГКРС) вивчено як джерела нерівноважної плазми атмосферного тиску. Діагностику обох розрядів виконано за допомогою оптичної емісійної спектроскопії. Температури заселення збуджених електронних та коливальних рівнів (електронні <$E T sub e sup *> та коливальні <$E T sub v sup *> температури відповідно) визначено з графіків больцманівських розподілів. Обертальні температури <$E T sub r sup *> визначено шляхом порівняння деяких експериментально виміряних спектральних смуг азоту і гідроксилу з результатами їх комп'ютерного моделювання. Вимірювання виконано для різних значень струмів розрядів <$E I sub d> та швидкості потоку газу G. Параметри плазми ПД та РГКРС порівняно з іншими відомими джерелами нерівноважної плазми, такими, як ковзаюча дуга та ковзаюча дуга у торнадо. Зроблено висновок, що ПД та РГКРС можуть генерувати неізотермічну стаціонарну у часі плазму високого тиску. В той же час рівень нерівноважності плазми ПД вищий, ніж у РГКРС.

За допомогою методу оптичної емісійної спектроскопії досліджено параметри плазми ковзаючої дуги в потоці аргону. Показано, що зареєстровані спектри дослідженої плазми містять багато перенакладаних слабко розділених мультиплетних ліній, які відповідають емісії матеріалу електродів. Щоб обробити одержані спектри, було проведено моделювання основних компонентів сталі (Fe, Сr, Ni), а також їхніх сплавів (нержавіюча сталь) із врахуванням апаратної функції використаного спектрометра в широкому діапазоні температур заселення електронних рівнів <$E Т sub e sup * ~=~2000~-~20~000> K. Запропоновано спектральні інтервали для проведення адекватного порівняння експериментальних даних з результатами моделювання. Виявлено, що відношення концентрацій атомів Fe та Сr у дослідженій плазмі корелює з вмістом цих елементів в матеріалі використаних електродів (Fe ~ 70 %, Сr ~ 20 %).

Досліджено можливість генерування збіжних акустичних хвиль в рідині за допомогою відбивання створених імпульсним електричним розрядом акустичних хвиль від твердої циліндричної поверхні. Одержано спектри випромінювання плазми імпульсного розряду в воді та у воді з домішками повітря, розраховано температуру заселення електронних збуджених рівнів атомів міді Cu I та кисню O I, в тому числі поведінку цієї температури під час розрядного струму.

Вивчено характеристики горіння окремих крапель парафінів (н-октадекану та н-докозану) та з'ясовано закономірності їх взаємовпливу у разі горіння в системі подвійних крапель. Доведено, що на стадії стаціонарного горіння крапель квадрат їх діаметра зменшується лінійно з часом горіння. Встановлено, що швидкість горіння крапель октадекану помітно перевищує швидкість горіння докозану. Досліджено процес поширення полум'я в системі з двох крапель. Встановлено, що помітна взаємодія між краплями має місце у разі невеликих відстаней, яка дорівнює двом початковим діаметрам краплі за умови горизонтального розташування, та не перевищує 10 діаметрів за умови вертикального розташування крапель.

Наведено результати дослідження обертальної ковзної дуги з рідким електродом. Досліджено спектри випромінювання плазми обертальної ковзної дуги з рідким електродом. Виміряні вольтамперні характеристики обертальної ковзної дуги в діапазоні потоків повітря 0 - 220 см<^>3/с. Визначено температури заселення збуджених електронних <$Eroman T sub e sup *>, коливних <$Eroman T sub v sup *> та обертових <$Eroman T sub r sup *> рівнів. Досліджено розподіл цих температур вздовж плазмового факелу.

Наведено результати дослідження впливу концентрації CO2 на склад синтез-газу у разі плазмохімічної конверсії етанолу в розряді типу "торнадо". Порівняння результатів моделювання з експериментальними даними показало хорошу відповідність запропонованої числової моделі. Показано, що концентрації основних компонентів газової суміші слабо залежать від швидкості прокачування CO2 через область розряду.

The manual in a concise and accessible form outlines the key points of the diagnostic process in dentistry based on the spectrum of the described methods, the indications for their application, and the successful interpretation of the results.

Проблема спалювання в електричному полі легкоплавких вуглеводнів (н-алкани, парафін) привертає увагу дослідників у зв'язку з розробкою ракетного палива на основі парафіну. Мета роботи - вивчення впливу постійного електричного поля на горіння октадекана. Для цього досліджено плавлення і горіння частинок алканів в діапазоні напруженості електричного поля від 33 кВ/м до 117 кВ/м. Встановлено, що швидкість плавлення помітно зменшується, починаючи з Е ~80 кВ/м. Даний ефект більш виражений при високій температурі газу (Ste >> 1), коли час плавлення становить декілька секунд. Таким чином, в електричному полі процес плавлення сповільнюється. У той самий час константа швидкості горіння зростає на 10 % і більше. Отримані результати можуть бути використані для розвитку ефективних чистих технологій спалювання викопного палива.