Подано огляд видів підроду Chilothorax Motschulsky роду Aphodius Illiger, що заселяють Монголію. У цей підрід вміщено A. kerzhneri Nikolajev і A. mongolaltaicus Nikolajev. Встановлено синонімію 2 видових назв (A. altaicus Nikolajev = A. puntsagdulamae Nokolajev, syn. n.; A. grafi Reitter = A. boreomongolicus Nikolajev, syn. n.). Описано 3 нових види. Наведено таблицю для визначення монгольських видів підроду Chilothorax.

Розглянуто деякі аспекти числового рішеня крайових задач про деформацію тонких оболонок у докритичній і закритичній областях.

The research on the basic physical factors influencing the compensation of self-fields of a high-current electron beam transported in azimuthal magnetic field using gradient drift was conducted. The magnetic field was produced by the current carrying conductor placed on the beam axis. The beam self-field compensation is provided by the plasma produced by the electron beam when it is injected into some rarified gas. It was shown, that under conditions of the experiments carried out by the authors, the transversal magnetic field considerably reduced the electron beam compensation degree. On the whole, the obtained results confirm the general concepts of the physical processes occurring in the beam-produced plasma when the beam is injected into some rarified gas. So, when solving some technical tasks associated with effective transport of a high-current relativistic electron beam, the parameters of the electron beam and those of the transport channel are to be matched carefully.

Організм медичної п'явки продукує комплекс унікальних біологічно активних речовин, які виділяються у водне середовище разом із продуктами життєдіяльності і проявляють широкий спектр терапевтичних ефектів. Досліджено вплив біологічно активних речовин біотехнологічної води з-під п'явок у штучних екосистемах на виживання нижчих ракоподібних (Daphnia magna Straus). Визначено гостру летальну токсичність біотехнологічної води з-під медичної п'явки щодо тест-об'єктів. Показник гострої токсичності, у порівнянні з контролем, вже в перші години досліду (4 - 6 годин) становить 3,3 % і в подальшому зростає, а починаючи з третьої доби (через 72 та 96 годин) відзначається гостра токсичність на рівні 60,0 і 69,0 %, відповідно. Дафнії, які культивувались у біотехнологічній воді з-під медичної п'явки, відрізнялися морфологічно від контрольних: на початкових етапах біотестування вони набували більших середніх розмірів тіла і проявляли більшу активність.

Розглянуто моделі автоасоціативної розподіленої пам'яті, які можуть бути природним чином реалізовані нейронними мережами. Моделі використовують для запам'ятовування векторів в основному локальному правилі навчання шляхомнозв'язні мережі). У розподіленій пам'яті різні вектори запам'ятовуються в одних і тих самих елементах пам'яті, яким в цьому випадку нейронної мережі відповідають одні і ті ж зв'язки. Зазвичай досліджують запам'ятовування векторів, випадково вибраних з деякого розподілу. Якщо на вхід автоасоціативної пам'яті подаються спотворені варіанти запам'ятованих в ній векторів, здійснюється витяг (відновлення) найближчого раніше запам'ятованого вектора. Це реалізується за рахунок ітераційної динаміки нейронної мережі на основі локально доступної в нейронах інформації, отриманої від інших нейронів мережі. До певної кількості запам'ятованих в мережі векторів і ступеня їх спотворення на вході, в результаті динаміки мережа із симетричними зв'язками приходить в стійкий стан, відповідний запам'ятованому в мережі вектору, який має найбільшу схожість з вхідним вектором (схожість зазвичай вимірюють як скалярний добуток). Такі нейромережні варіанти автоасоціативної пам'яті дозволяють запам'ятати з можливістю відновлення таку кількість векторів, яка може перевищувати розмірність векторів (що збігається з кількістю нейронів в мережі). Для векторів великої розмірності це відкриває можливість пошуку наближеного найближчого сусіда з складністю, сублінейною від кількості запам'ятованих в нейронній мережі векторів. До недоліків такої пам'яті відноситься те, що відновлений динамікою мережі вектор може не бути найближчим до вхідного або навіть може взагалі не належати до множини запам'ятованих векторів і значно відрізнятися від будь-якого з них. Дослідження різних типів нейромережної автоасоціативної пам'яті спрямовано на виявлення діапазонів параметрів, при яких зазначені недоліки проявляються з малою імовірністю, а достоїнства виражені в максимальному ступені. Увагу приділено мережам з парними зв'язками типу Hopfield, Willshaw, Potts і роботі з бінарними розрідженими векторами (векторами з кількістю одиничних компонентів, яке є малим у порівнянні з кількістю їх нульових компонентів), так як тільки для таких векторів вдається запам'ятати з можливістю відновлення велику кількість векторів. Крім функції автоасоціативної пам'яті, для цих мереж також обговорюється функція узагальнення. Обговорено неповнозв'язкові мережі. Крім того, розглянуто автоасоціативну пам'ять в нейронних мережах зі зв'язками вищого порядку - тобто зі зв'язками не між парами, а між великою кількістю нейронів. Розглянуто також автоасоціативна пам'ять в нейронних мережах зі структурою двудольного графа, де одна множина нейронів надає вектори, які запам'ятовуються, а інша - лінійні обмеження, яким вони підкорюються. Ці мережі виконують функцію автоасоціативної пам'яті також для небінарних даних, які відповідають заданій моделі обмежень.