Наведено відомості про поширення на території Білорусі та України нового інвазійного борошнисторосяного гриба Podosphaera amelanchieris Maurizio, виявленого на Amelanchier alnifolia Nutt. та A. spicata (Lam.) K. Koch (Rosaceae). Уперше його знайдено 2000 р. у Білорусі (м. Мінськ), згодом - у дендропарку "Софіївка" (Черкаська обл., Україна), потім знову ж таки в Білорусі (Гомельська та Мінська області) та Україні, але вже у Волинській обл., у містах Київ і Харків. Білоруські й українські зразки є ідентичними, їх морфологічні характеристики відповідають європейським зразкам, описаним У. Брауном і Р. Куком. Здійснено порівняння морфологічних ознак хазмотеціїв P. amelanchieris з A. spicata та P. clandestina (Wallr.) Lev. з Crataegus sp. і Mespilus germanica L. З'ясовано, що перший із цих грибів має довші придатки з компактнішими апікальними частинами.

Описано новий для науки вид Erysiphe dudkae V.P. Heluta, sp. nov. (Ascomycota, Erysiphales), що розвивається на Brugmansia suaveolens (Humb. et Bonpl. ex Willd.) Bercht. et J. Presl (Solanaceae). Він знайдений І. О. Дудкою в 2013 р. в Чорногорії у 2-х локалітетах. Гриб належить до секції Microsphaera (Lіv.) U. Braun et Shishkoff. Морфологічно E. dudkae дуже близький до E. ornata var. europaea (U. Braun) U. Braun et S. Takam. - паразита представників роду Betula L., однак відрізняється від нього насамперед формою придатків. У E. dudkae вони горизонтальні чи дещо піднімаються, з прямими або ж слабо зігнутими стрижнями, тимчасом як у E. ornata var. europaea придатки мають дуже зігнутий стрижень, унаслідок чого вони майже вертикальні.

Зазначено, що в 2015 р. інвазійний борошнисто-росяний гриб Erysiphe macleayae (Erysiphales, Ascomycota), який раніше був відомий в Україні лише на стадії анаморфи на Chelidonium majus і Macleaya microcarpa (Papaveraceae), почав утворювати тут повноцінні плодові тіла. За морфологічними ознаками вони близькі до хазмотеціїв зразків із Словаччини. Українські матеріали також доволі близькі до зразків Е. macleayae, описаних з Китаю, однак мають трохи більші за розміром хазмотеції, які містять дещо менші сумки та сумкоспори. Телеоморфу цього гриба знайдено в 3-х локалітетах у м. Київ та Київській обл. Ще на одному виді, Macleaya cordata, реєструвалася лише анаморфа e. macleayae. Досліджені зразки передані до Національного гербарію Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України (KW). Зроблено припущення, що утворення плодових тіл E. macleayae спричинене надзвичайно спекотним літом 2015 р. Однак не виключено, що в Україну з Південно-Східної Азії мігрував новий біотип цього гриба, який може з європейською популяцією E. macleayae вступати в статевий процес й утворювати повноцінні хазмотеції.

Повідомлено про знахідки на території Національного природного парку "Вижницький" (Чернівецька обл., Україна) інвазійного іржастого гриба Melampsoridium hiratsukanum на нових для України живильних рослинах - Alnus glutinosa і Alnus <$Etimes> pubescens, природному гібриді A. incana і A. glutinosa. Нині в Європі M. hiratsukanum відомий з Австрії, Великобританії, Данії, Естонії, Італії, Латвії, Литви, Німеччини, Норвегії, Польщі, Росії, Румунії, Словаччини, Туреччини, Угорщини, України, Фінляндії, Чеської республіки, Швейцарії та Швеції. На сьогодні поширення M. hiratsukanum в Україні обмежується регіоном Українських Карпат, хоча в майбутньому, з огляду на освоєння цим грибом A. glutinosa, не можна виключати його розповсюдження і на рівнинну частину країни. Наведено список усіх локалітетів, у тому числі декілька нових, у яких в Україні був відмічений M. hiratsukanum. Роботу ілюстровано мікрофотографіями, одержаними за допомогою сканувального електронного мікроскопа.

Наведено повідомлення, що в 2015 р. в Україні було зареєстровано борошнисту росу на декоративній рослині Symphoricarpos albus (Caprifoliaceae). Гриб-збудник хвороби формував переважно конідіальну стадію, однак було знайдено і декілька плодових тіл, лише одне з них було майже зрілим. Його морфологічні ознаки свідчать, що знайдений гриб належить до північно-американського Erysiphe (Microsphaera) symphoricarpi. Було також здійснено філогенетичний аналіз із залученням ITS та 28S рДНК-послідовностей. У результаті показано, що зразок з України з великою достовірністю об'єднується в одну групу з трьома зразками E. symphoricarpi, зібраними у Великій Британії, Угорщині та США. Це перша знахідка даного гриба в Україні. Він виявлений в Києві, лише в одному локалітеті. Зроблено припущення, що гриб не буде завдавати значної шкоди зеленим насадженням України, оскільки він розвивається пізно восени і майже не утворює плодових тіл.

У травні 2016 р. на кладовищі с. Борзова (Волинська обл., Україна) було відмічено епіфітотійний розвиток гриба Endophyllum sempervivi на Jovibara globifera - новому для України виді й роді живильних рослин. У Північній Європі (Бельгія, Великобританія, Данія, Ірландія, Нідерланди, Норвегія, Швеція), Канаді (Онтаріо) і США (північно-східні штати) E. sempervivi трапляється поза ареалом природного поширення Sempervivum і Jovibarda але, очевидно, відсутній у Марокко, Іспанії на південь від Піренеїв, Італії на південь від Альп і в західній Азії (Кавказ), незважаючи на присутність там аборигенних видів роду Sempervivum. Наведено список усіх локалітетів, в яких E. sempervivi був зареєстрований в Україні. Роботу ілюстровано мікрофотографіями, одержаними за допомогою сканувального електронного мікроскопа.

Наведено повідомлення, що 2015 р. в Україні (Київ) було зареєсровано борошнисту росу на двох видах ясеня - Fraxinus aselsior та F. pennsylvanica (Oleaceae), яка викликалася грибом, що належав до Erysiphe sect. Uncinula. У результаті порівняльного аналізу українських матеріалів з описами уже відомих на ясені E. fraxinicola і E. salmonii та їх зразками, зібраними у Східній Азії, гриб було ідентифіковано як E. salmonii. Таке визначення підтверджено результатами молекулярно-філогенетичного аналізу. Це перше повідомлення про реєстрацію даного гриба не тільки в Україні, а й в Європі. Зроблено припущення, що борошнисторосяний гриб, знайдений на ясені у Білорусі та Росії і наведений як Uncinula fraxini (= E. fraxinicola), міг бути ідентифікований помилково і має належати до E. salmonii. У 2016 р. даний гриб виявлений не тільки в Києві, а й на околиці міста. Його розвиток має ознаки епіфітотії. Отже, не виключено, що E. salmonii належить до інвазійних видів і найближчим часом його слід очікувати в Західній Європі.