Для встановлення причин стабілізації товщини двійників при двійникуванні, а також ефекта збільшення швидкості посування меж при роздвійникуванні в умовах знакозмінного циклічного навантаження, розглянуто дислокаційні реакції в монокристалах вісмуту. Проведений аналіз свідчить, що найбільш цікавими виявляються чотири фізично нееквівалентні дислокаційні реакції. Збільшення швидкості посування двійникових меж пов'язується з такою парною взаємодією, коли її наслідком є дислокація - джерело двійникових дислокацій.

Метою роботи є з'ясування перетворення ростової двійникової межі (межі між зернами в бікристалі сплаву in (Fe + 3,5 % Si)) в межу механічного двійника. Проаналізовано кінетику та динаміку пластичної течії ростової межі. Визначено умови, необхідні для початку руху ростової межі методом механічного двійникування. Встановлено, що введення повних дислокацій при 300 К та їх подальше розщеплення на часткові активізують механічне двійникування. Рух межі починається при 210 МПа, тангенціальна швидкість руху двійникуючих дислокацій становить при цьому ~ 10 см/с.

Проведення вібраційних випробувань показало, що низькочастотні механічні коливання суттєво змінюють структурний стан монокристалів корунду, викликаючи утворення та розвиток двійників, зростання густини призматичних дислокацій та зародження тріщин. Згідно з проведеними оцінками, величина напружень зсуву не перевершує 8 кгс/см², що у 15 разів менше, ніж критичні напруги зсуву для утворення двійників у цих кристалах. Утворення двійників пов'язано з локальною концентрацією напруг у місцях накопичення призматичних дислокацій.

На прикладі монокристалічного цинку показано, як низькотемпературна циклічна термообробка (НТЦТ) кристалів може вплинути на структурний стан і додатковий електроопір (DELTA R) даного металу. З'ясовано, що зі збільшенням числа термоциклів (beta_c) має місце помірне збільшення густини базисних дислокацій у системі (0001) < 11 2 bar 0 >. За даних умов вже після трьох термоциклів формуються малокутові границі нахилу. Виявлено вплив числа термоциклів на величину DELTA R. Виконані в процесі НТЦТ структурні дослідження дозволяють припустити, що зміна DELTA R при beta_c = 3 обумовлена переважним внеском малокутових границь нахилу.

Надано результати дослідження впливу формування двійникових меж на процеси руйнування у монокристалах Zn. Встановлено, що для вибраної орієнтації, коли вісь зразка перпендикулярна площині (0001), деформування здійснюється переважно за допомогою двійникування у системі {10 1 bar 2} < 1 bar 011 > та ковзання у системі {11 2 bar 2} < 11 2 bar 3 >. Показано, що збільшення густини дислокацій лісу у системі {11 2 bar 2} < 11 2 bar 3 > в інтервалі 10³ - 10⁷ см^-2 призводить до зменшення швидкості двійникування. Отримані результати використовуються для аналізу умов створення та розповсюдження дефектів кристалічної будови при обробці матеріалу в камері вихорового млина; дають можливість перейти від макро- до мікроскопічного рівня аналізу умов диспергування Zn. Показано, що зміна температури при обробці цинку у вихровому млині не перевищує 60 К. Припущено, що рухливість дислокацій обумовлена дією в'язкого механізму гальмування.

Одержано експериментальні дані про механічні властивості сплаву Al - Be - Mg у широкому інтервалі температур. На температурних залежностях обох характеристик виявлено максимуми за 30 K. Установлено, що механічні властивості сплаву визначаються його структурним станом. Характер розподілу й орієнтація частинок Be у алюмінієвій матриці корелюють зі спостережуваною анізотропією механічних властивостей.

За допомогою методу ямок травлення досліджено еволюцію дислокаційної структури у монокристалах рубіну в разі чотирьохточкового вигину за температури <$E T~=~1~490~symbol Р>C. Виявлено субструктурні малокутові границі, ідентифіковано види дислокацій і виміряно їх густини. Показано, що густина гвиртових і крайових дислокацій розподіляється симетрично відносно нейтральної осі зразка <$E [1 1 Bar 00]> і відносно осі [0001]. Уперше виміряно величину стартової напруги зсуву, яка у системі призматичного ковзання виявилася рівною 200 МПа. Ця величина пов'язується з напругою тертя кристалічної гратки, тобто, з величиною напруження Пайєрлса-Набарро у площині призми <$E (1 1 Bar 00)> у напрямі <$E [11 2 Bar 0]>. Величина стартової напруги є необхідною для застосування термомеханічної обробки високодосконалих монокристалів рубіну та для вирішення проблеми довготривалої працездатності лазерів.

Досліджено стабільність лісу пірамідальних дислокацій у системі <$E {11 2 Bar 2}~<<~ 11 Bar 23>> > монокристалів цинку під час дії на кристал багаторазових деформувань у системі сковзання (0001) <$E [2 11 Bar 0] > та проміжних відпалів. Показано, що стабільність зміцненого стану істотно залежить від температури відпалу та процесів пластичної деформації у базисній системі сковзання. Висловлено припущення, що зменшення густини дислокацій лісу та зниження границі плинності пов'язано з сильною пружною базисно-пірамідальною взаємодією за умов густини лісу вище критичного значення (<$E ~>>~4~cdot~10 sup 9~roman м sup -2>).

Поблизу межі плинності за допомогою методу електроопору досліджено еволюцію структурного стану шляхом активного навантаження полікристалічного алюмінію різного ступеня чистоти. Визначено характерні параметри структурного стану: ефективна висота диполів, коефіцієнти взаємодії дислокацій. Показано, що, незалежно від ступеня чистоти металу, який деформується, початок пластичної плинності, деформуюча напруга та зміна електроопіру визначаються формуванням дипольної структури.

Вивчено розподіл густини базисних дислокацій за довжиною циліндричної частини кристала рубіну після вирощування. Виявлено, що траєкторія руху лазерного променя в кристалі вздовж <$E [11 Bar 00]> супроводжується виникненням дислокацій і мікротріщин розміром від 1 до 10 мкм.

Для матеріалів, перспективних у кріогенних оптичних системах і прецизійних пристроях, узагальнено експериментальні дані щодо впливу температури на коефіцієнт Максутова, що становить попередній критерій придатності матеріалу для виготовлення астродзеркал. Відзначено, який з них за комбінацією властивостей ліпше відповідає вимогам криогенної оптики. Розглянуто експериментальні дані щодо циклування та розмірної стабільності матеріалів, що використовуються у вимірювальній техніці.