Мета роботи - показати можливість використання нового підходу до оцінки стану біоти в екосистемі за умов незалежної та комбінованої дії радіаційного та хімічного факторів. Він заснований на аналізі фактора радіоємності, який визначається як максимальна кількість радіонуклідів, що накопичується в біотичних компонентах екосистеми, яка не порушує основних функцій біоти. Експерименти проводились за лабораторних умов, де водна культура рослин кукурудзи слугувала як максимально спрощена модель двохкомпонентної екологічної системи типу "біота - середовище". Рослини піддавалися незалежному та комбінованому впливу гострого та фракціонованого <$Egamma>-опромінення та внесення солі CdCl2. Оцінка стану біотичного компонента системи - рослин кукурудзи проводилась за зміною ростових показників та фактора радіоємності. Останній визначали як відношення поточної активності у воді (середовищі) за спеціально внесеним трасером - <$Enothing sup 137 roman Сs>, до початкової. Згідно з одержаними експериментальними даними запропонований параметр для оцінки стану біотичного компонента системи - фактор радіоємності виявився дуже чутливим до дії як радіаційного, так і хімічного чинників на біоту. Його реакція корегувала з реакцією ростових показників і була випереджувальною у порівнянні з ними. Тому доречно говорити про можливість використання фактора радіоємності для оцінки стану рослин за умов шкідливих впливів. Крім того, на основі теорії радіоємності розроблено та запропоновано модель оцінки комбінованої дії радіаційного (<$Egamma>-опромінення) та хімічного (хлорид кадмію) факторів на модельну рослинну систему. Таким чином, оцінюючи величину запропонованої характеристики взаємодії та коефіцієнта синергізму - одержано змогу зробити висновки про характер взаємодії радіаційного та хімічного факторів, який змінюється від синергізму до антагонізму і навпаки.