Предложена математическая модель, описывающая механизм анодного растворения металлов в многокомпонентных электролитах. Связь между химической реакцией комплексообразования растворяющихся ионов металла с анионом раствора и транспортными процессами может обусловливать появление двух стабильных состояний в электрохимической системе. Показано, что в случае, когда скорость процесса контролируется массопереносом, в электрохимической системе с числом компонентов <$E symbol У~3> потенциал внешней плоскости Гельмгольца может принимать два значения при одном и том же значении потенциала электрода. Исследованы условия появления предельного тока в зависимости от величины заряда образующегося комплекса в растворе, содержащем четыре сорта ионов.

На підставі методу імпедансної спектроскопії для ідентифікації біфуркації розроблено модель, яка дозволяє встановити функціональну залежність між розміром електрода, фарадеєвським імпедансом та нестійкістю Хопфа в електрохімічній системі з електрокаталітичною реакцією на поверхні сферичного електрода за потенціостатичних умов. При такому механізмі існує дві точки біфуркації (дві біфуркаційні частоти), де стаціонарні стани системи стають нестійкими і виникають спонтанні коливання. Розрахунки показують, що значення біфуркаційної частоти залежать від розміру електрода та товщини шару, з якого дифундують електроактивні частинки.