Запропоновано метод дослідження процесів твердіння, в основу якого покладено визначення модуля зсуву матеріалу, що твердіє. Розроблено методику розрахунку цієї величини. Експериментально апробовано запропонований метод.

Досліджено реакційну здатність N-[(2-оксоіндолін-3-іліден)-2-оксіацетил]амінокислот за обернених умов шляхом вивчення їх кислотно-основних рівноваг у бінарному розчиннику діоксан - вода (60 об'ємних % діоксану) за 25 °C. Показано, що ці сполуки - слабкі двоосновні кислоти. Їх pКа визначено за методом Нойєса. Проведено співвіднесення цих значень з двома реакційними центрами (COOH та OH-групи). Показано, що подовження поліметиленового ланцюга зменшує кислотність сполук за обома центрами іонізації. Розраховано кореляційні рівняння Гамета <$Eroman pКа sub 1,2 ~-~f( sigma )> для N-[(2-оксоіндолін-3-іліден)-2-оксіацетил]амінокислот, що дозволяє прогнозувати кислотно-основні властивості сполук цього гомологічного ряду. Встановлено низьку чутливість реакційних центрів до подовження поліметиленового ланцюга. Одержані результати використовуються для математичного моделювання QSAR-аналізу сполук цього ізоструктурного ряду.

Досліджено реакційну здатність заміщених 5,7-дихлоро-9-гідразиноакридину, що проявляють різноманітну фармакологічну активність, шляхом вивчення кислотно-основних рівноваг у бінарному розчиннику етанол-вода (50 мольних % етанолу) за <$E25~symbol Р roman C> за методом потенціометричного титрування. Одержані значення pK відповідних спряжених кислот для 7-ми сполук свідчать, що ці сполуки є вельми слабкими основами. Аналіз впливу природи і положення замісників у гетероциклі на силу відповідних спряжених кислот показав, що акцепторні замісники послаблюють основність 5,7-дихлоро-9-гідразиноакридину, а донорні чинять протилежний вплив. Кількісна оцінка впливу замісників у молекулі за рівнянням Гаммета у межах принципу лінійності вільних енергій з переконливими статистичними параметрами показала низьку чутливість реакційного центру до структурних змін у молекулі 5,7-дихлоро-9-гідразиноакридину. З використанням одержаного кореляційного рівняння і експериментально одержаного значення <$Eroman {pK sub {BH sup + } }> для 1-СН3 заміщеного визначена sigma-константа цього замісника: <$Esigma (1- roman CH sub 3 )~=~0,056>. Кореляційне рівняння Гаммета використовується для прогнозування кислотно-основних властивостей заміщених 5,7-дихлоро-9-гідразиноакридинів та молекулярного дизайну більш активних фармакофорів.

Запропоновано метод дослідження кінетики конформаційних перетворень в колагеноподібних структурах. В сучасній медицині зазначені структури використовуються для одержання інформації щодо характеру розповсюдження злоякісних пухлин та особливості їх морфологій у разі взаємодії з фармацевтичними препаратами. Для одержання зазначеного параметру запропоновано експериментальну методику.

Дослідження реакційної здатності речовин надає змогу оптимізувати умови їх синтезу і створити математичні моделі зв'язку "структура - біологічна активність", які дають можливість проводити цілеспрямований пошук сполук з заданим високим рівнем біологічної дії. Мета роботи - дослідження реакційної здатності пропілових естерів N-[(2-оксоіндолін-3-іліден)-2-оксіацетил]амінокислот. Реакційну здатність пропілових естерів N-[(2-оксоіндолін-3-іліден)-2-оксіацетил]амінокислот досліджено за обернених умов на моделі кислотно-основних рівноваг за методом потенціометричного титрування. Одержані константи іонізації 9 пропілових естерів N-[(2-оксоіндолін-3-іліден)-2-оксіацетил]амінокислот свідчать, що ці сполуки - слабкі кислоти. Подовження метиленових фрагментів у амінокислотних групах молекул зменшує їх кислотність. На відміну від довжини метиленових фрагментів їх розгалуженість, як і наявність замісників не впливають на кислотність досліджуваних естерів. У межах принципу лінійності вільних енергій проведено кількісну оцінку впливу довжини метиленового ланцюга в амінокислотному фрагменті молекули пропілових естерів N-[(2-оксоіндолін-3-іліден)-2-оксіацетил]амінокислот за рівнянням Гаммета. Висновки: встановлено, що пропілові естери N-[(2-оксоіндолін-3-іліден)-2-оксіацетил]амінокислот мають функції слабких одноосновних кислот. Подовження поліметиленового ланцюга послаблює їх іонізацію. Визначено низьку чутливість реакційного центра до подовження поліметиленового ланцюга.

Дослідження в ряду 2-(бензоїламіно)(1-R-2-оксоіндолін-3-іліден)оцтових кислот та їх похідних показали, що сполуки цих ізоструктурних рядів проявляють ноотропну, антигіпоксичну, анаболічну активність. Мета роботи - дослідження реакційної здатності естерів 2-(бензоїламіно)(1-R-2-оксоіндолін-3-іліден)оцтових кислот. Концентрацію NaOH у розчині визначали потенціометричним титруванням на іономірі EV-74 стандартним водним розчином HCl. Кінетику реакції вивчали у трикратному повторенні, досліди містили 6 - 8 вимірів (глибина перетворень - не менше 80 %). Оцінку точності одержаних результатів здійснювали за допомогою методу математичної статистики малих вибірок за достовірної ймовірності 0,95. Константи швидкості реакції лужного гідролізу естерів 2-(бензоїламіно)(1-R-2-оксоіндолін-3-іліден)оцтових кислот залежать від структури та довжини вуглеводневого ланцюга при гетероциклічному атомі нітрогену. Введення до структури гетероциклу вуглеводневих радикалів уповільнює реакцію, а подовження ланцюга її прискорює. Кількісна оцінка впливу електронної природи замісників на реакційну здатність етилових естерів здійснювалась за рівнянням Гаммета. Одержані дані свідчать, що величини реакційного параметра <$Erho> позитивні у вивченому температурному інтервалі, що додатково підтверджує BAC2 механізм цієї реакції. Висновки: вивчено кінетику реакції лужного гідролізу біологічно активних етилових естерів 2-(бензоїламіно)(1-R-2-оксоіндолін-3-іліден)оцтових кислот у широкому температурному інтервалі, доведено її BAC2 механізм з утворенням високосиметричного інтермедіату. Проаналізовано вплив природи замісників при гетероциклічному атомі гідрогену на численні кінетичні й активаційні параметри реакції та доведено ізокінетичність і синхронність реакції з використанням незалежних тестів.