Вивчено характеристики горіння окремих крапель парафінів (н-октадекану та н-докозану) та з'ясовано закономірності їх взаємовпливу у разі горіння в системі подвійних крапель. Доведено, що на стадії стаціонарного горіння крапель квадрат їх діаметра зменшується лінійно з часом горіння. Встановлено, що швидкість горіння крапель октадекану помітно перевищує швидкість горіння докозану. Досліджено процес поширення полум'я в системі з двох крапель. Встановлено, що помітна взаємодія між краплями має місце у разі невеликих відстаней, яка дорівнює двом початковим діаметрам краплі за умови горизонтального розташування, та не перевищує 10 діаметрів за умови вертикального розташування крапель.

Мета роботи - встановити біологічні та біохімічні особливості рослин видів роду Agrostis L. за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Об'єкти дослідження - види та сорти видів роду Agrostis. Морфометричні вимірювання та вивчення деяких параметрів продуктивності здійснювали у період цвітіння. Вміст сухої речовини і жирів визначали за А. І. Єрмаковим, загальний вміст цукрів та концентрацію аскорбінової кислоти - за В. П. Крищенком, вміст каротину - за Б. П. Плєшковим, вміст золи - за З. М. Грицаєнко та ін., вміст кальцію та фосфору - за Х. Н. Починком. Період вегетації у досліджуваних рослин становив від 245,0 до 252,5 доби. Встановлено морфометричні параметри у період цвітіння: висота рослин - від 33,31 до 54,91 см, діаметр стебла - від 0,90 до 1,47 мм, кількість міжвузлів - від 1,80 до 3,20, кількість листків - від 2,00 до 3,80, довжина суцвіття - від 6,80 до 17,00 см, ширина суцвіття - від 1,55 до 6,8 см. Вміст сухої речовини протягом вегетації становив від 28,62 до 48,58 %, загальний вміст цукрів - від 6,66 до 19,96 %, аскорбінової кислоти - від 19,47 до 181,43 мг%, каротину - від 0,42 до 6,05 мг%, золи - від 3,93 до 10,23 %, кальцію - від 0,32 до 0,98 %, фосфору - від 0,03 до 0,22 %, жирів - від 0,40 до 4,45 %. Висновки: за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України рослини видів роду Agrostis L. характеризуються тривалим періодом вегетації (понад 8 міс.). Рослинна сировина досліджуваних рослин є цінним джерелом поживних речовин. Найбільший вміст їх зафіксовано у період кущіння. Максимальна кількість суми цукрів нагромаджується у період цвітіння.

Мета роботи - дослідити біохімічні особливості сировини рослин роду Miscanthus Anderss. за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Об'єктами дослідження були сорти та форми видів роду Miscanthus Anderss.: M. sinensis Anderss, f. ESBMK-1 (MSEK-1), M. sinensis f. ESBMK-6 (MSEK-6), M. sinensis cv. Veleten (MSV), M. sacchariflorus (Maxim.) Benth. f. ESBMTS-1 (MSES-1), M. sacchariflorus f. ESBMTS-5 (MSES-5), M. sacchariflorus cv. Snihopad (MSS), M. х giganteus J. M. Greef & Deuter ex Hodk & Ronvoize cv. Huliver (MGH). Вміст сухої речовини та ліпідів визначали за А. І. Єрмаковим, загальний вміст цукрів та аскорбінової кислоти - за В. П. Кришенком, каротину - за Б. П. Плешковим, золи - за З. М. Грицаєнко, кальцію та фосфору - за Х. М. Починком. Протягом вегетації у рослинній сировині видів роду Miscanthus, їх сортів та форм нагромаджувалося сухої речовини від 26,16 (MSEK-1) до 57,80 % (MSS), цукрів - від 1,27 (MSES-5) до 5,13 % (MGH), аскорбінової кислоти - від 11,42 (MSES-5) до 43,61 mg% (MSEK-6), каротину - від 0,197 (MSS) до 1,113 mg% (MSV), золи - від 2,06 (MSS) до 6,11 % (MSEK-6), кальцію - від 0,203 (MSES-5) до 1,070 % (MSEK-1), фосфору - від 0,023 (MGH) до 0,121 % (MSV), ліпідів - від 0,933 (MSS) до 3,780 % (MSEK-6). Висновки: за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України рослини роду Miscanthus - цінне джерело поживних речовин, найбільший вміст яких спостерігався в період кущіння. Ці рослини можна рекомендувати як поживні компоненти кормів. Вміст сухої речовини та загальний вміст цукрів у досліджуваних рослин роду Miscanthus збільшувалися від фази кущіння до фази дозрівання насіння, каротину, аскорбінової кислоти і кальцію - зменшувалися. Загальний вміст золи зменшувався до фази дозрівання насіння незначно. Рівень фосфору змінювався протягом вегетації в усіх досліджуваних рослин.

Мета роботи - дослідити антирадикальну дію екстрактів деяких представників родин Brassicaceae Burnett та Poaceae Barnhart, для оцінки загальної антиоксидантної активності рослин за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Рослинний матеріал дослідження - види, форми та сорти рослин-представників Brassicaceae та Роасеае Brassica campestris f. annua D.C. (BCA), B. campestris f. biennis D.C. х B. napus f. biennis D.C., cv. innovatsiia (BCBNI), B. campestris f. biennis D.C. х B. rapa L. х B. napus f. biennis D.C. (BCBRBN), B.juncea (L.) Czern. (BJ). B.juncea (L.) Czem. f. biennis, cv. Annushka (BJA), B. napus f. biennis D.C., f. EROF-5 (BNE-5), B. rapa L. (BR). B. rapa subsp. rapifera Metzger (BRR), Raphanus sativus L. var. oleiformis Pers. (RSO), Miscanthus sacchariflorus (Maxim.) Benth., cv. Snihopad (MSS), M. sinensis Anderss. f. ESBMK-6 (MSE-6), Panicum virgatum L. f. PB (PVPB), P. virgatum L. f. PL(PVPL), Sorghum bicolor (L.) Moench. f. ETSSDF-11 (SBE-11), S. nigrum Roemer & Schultes f. ETSSCHF-1 (SNE-1), S. saccharatum (L.) Moench. cv. Medove (SSM), S. sudanense (Piper) Stapf (SS), S. technicum (Koem.) Bait, et Trab. (ST). Антиоксидантну активність метанольних та водних екстрактів, в основі якої лежить реакція знебарвлення розчину ДФПГ (2,2-дифеніл-1-пікрилгідразил-вільний радикал), визначали за Brandt-Williams et ai., вміст аскорбінової кислоти - за В. П. Крищенком, каротину - за Б. П. Плешковим. Антиоксидантна активність метанольних екстрактів рослин родини Brassicaceae становила від 16,94 +- 0,15 (BCA) до 36,91 +- 0,26 (BRR) %, водних - від 26,53 +- 0,34 (BJ) до 65,85 +- 0,30 (RSO) %, метанольних екстрактів рослин родини Poaceae - від 31,13 +- 0,32 (MSE-6) до 86,48 +- 0,49 (SNE-1) %, водних - від 33,10 +- 0,47 (ST) до 83,14 +- 0,46 (PVPB) %, концентрація аскорбінової кислоти у рослин родини Brassicaceae - від 118,67 +- 9,90 (BJA) до 566,61 +- 38,37 (BNE-5) мг%, каротину - від 0,48 +- 0,01 (BJA) до 3,11 +- 0,07 (BJ)) мг%, у рослин родини Poaceae - відповідно від 11,80 +- 0,85 (PVPB) до 77,39 +- 1,29 (58) мг% та від 0,05 +- 0,00 (PVPB) до 0,62 +- 0,02 (PVPL) мг%. Висновки: рослинна сировина досліджених рослин є цінним джерелом антиоксидантів і вітамінів. Метанольні та водні екстракти рослин родини Poaceae мали вищу антирадикальну активність щодо ДФПГ-раликала, ніж екстракти рослин родини Brassicaceae. Найвищий рівень аскорбінової кислоти та каротину виявлено в екстрактах рослин родини Brassicaceae, мінімальний - у BJA (Brassicaceae) та PVPB (Poaceae).

Мета роботи - дослідити нагромадження біохімічних речовин у підземній частині видів роду Crambe L. у ранньовесняний період за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Рослинний матеріал цього дослідження - види роду Crambe L. (Brassicaceae Burnett.): C. cordifolia Steven (CCR), C. grandiflora DC. (CGR), C. juncea M. Bieb. (CJR), C. koktebelica (Junge) N. Busch (CKR), C. maritima L. (CMR), C. steveniana Rupr. (CSR). C. tataria Sebeok (CTR). Рослини Armoracia rusticana P. Gaerth., B. Mey & Scherb (ARR) слугували контролем. Для всіх біохімічних аналізів використовували підземну частину рослин у ранньовесняний період. Абсолютно суху масу визначали за А. І. Єрмаковим, загальний вміст цукрів, рівень аскорбінової кислоти, органічних кислот, дубильних речовин - за В. П. Крищенком, загальний вміст золи - за З. М. Грицаєнко, вміст кальцію та фосфору - за Х. Н. Починком, антирадикальну активність етанольних та водних екстрактів - за W. Brandt-Williams et al. Встановлено, шо вміст сухої речовини становив від 16,00 % (CMR) до 22,48 % (CCR), загальний вміст цукрів - від 11,03 % (CJR) до 46,48 % (CSR), вміст аскорбінової кислоти - від 192,85 мг % (CSR) до 483,45 мг % (CTR), дубильних речовин - від 1,64 % (CGR) до 5,12 % (CJR), органічних кислот - від 2,28 % (CSR) до 3,64 % (CJR), золи 0 від 9,24 % (CSR) до 14,67 % (CJR), кальцію - від 0,76 % (CTR) до 1,37 % (СКR), фосфору - від 0,57 % (CCR) до 1,33 % (CTR). Антиоксиданта активність етанольних екстрактів становила від 6,84 % (CGR) до 11,65 % (CTR), водних - від 0,76 % (CGR) до 2,52 % (CCR). Висновки: підземна частина рослин видів роду Crambe L. - цінне джерело поживних речовин у ранньовесняний період. Деякі з досліджуваних рослин виявили вищу біологічну активність у порівнянні з рослинами Armoracia rusticana. Порівняльний аналіз фітохімічного складу сировини показав, що досліджувані рослини можуть конкурувати з іншими харчовими рослинами, наприклад, з Armoracia rusticana, за загальним вмістом аскорбінової кислоти, цукрів, органічних кислот, золи, мікроелементів тощо. Загальна антиоксидантна активність етанольних екстрактів досліджуваних рослин була вищою, ніж водних.

Мета роботи - дослідити антирадикальну дію екстрактів рослин Galega officinalis L. та G. orientalis Lam. залежно від фази розвитку за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України (НБС). Рослинний матеріал дослідження - два види роду Galega L. (G. officinalis та G. orientalis), зібрані з експериментальної колекції відділу культурної флори НБС: GOF-SV (G. officinalis, весняне відростання/, GOF-B (G. officinalis, бутонізація), GOF-F (G. officinalis, цвітіння), GOF-SR (G. officinalis, дозрівання насіння), GOR-SV (G. orientalis, весняне відростання), GOR-B (G. orientalis, бутонізація), GOR-F (G. orientalis, цвітіння), GOR-SR (G. orientalis, дозрівання насіння). Антирадикальну активність метанольних, етанольних та водних екстрактів, яка грунтується на реакції знебарвлення розчину ДФПГ (2,2-дифеніл-1-пікрилгідразил вільний радикал), визначали за допомогою спектрофотометричного методу за W. Brandt-Williams et аl. Біохімічний аналіз проведено в Інституті збереження біорізноманіття та біологічної безпеки Словацького аграрного університету в Нітрі (Словацька Республіка) та НБС. Загальний вміст дубильних речовин визначено за допомогою методу титрування за В. П. Крищенком (водні екстракти з індигокарміном титрували розчином перманганату). Визначено, що метанольні екстракти рослин Galega officinalis виявляли антирадикальну активність від 19,39 % (GOF-B) до 95,18 % (GOF-SR), етанольні екстракти - від 11,24 % (GOF-B) до 92,87 % (GOF-F), водні екстракти - від 28,64 % (GOF-SR) до 74,63 % (GOF-F), метанольні екстракти рослин Galega orientalis - від 20,20 % (GOR-SR) до 91,72 % (GOR-B), етанольні екстракти - від 11,74 % (GOR-SR) до 84,74 % (GOR-F), водні екстракти - від 22,90 % (GOR-SV) до 77,72 % (GOR-F). Загальний вміст дубильних речовин для G. officinalis становив від 1,22 до 4,17 %, для G. orientalis - від 1,55 до 4,42 % протягом вегетації. Висновки: рослинна сировина двох видів роду Galega - потенційне джерело антиоксидантів. Протягом вегетації рослинні екстракти Galega officinalis виявляли антирадикальну активність від 11,24 до 95,18 %, Galega orientalis - від 11,74 до 91,72 % залежно від екстракту та фази розвитку в умовах НБС. Генеративні органи характеризувалися нижчим вмістом дубильних речовин, ніж вегетативні.

Мета роботи - дослідити біохімічні особливості сировини Sorghum saccharatum (L.) Moench за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Досліджено рослини - сорти форми Sorghum saccharatum, зібрані на експериментальних ділянках колекції відділу культурної флори Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України: S. saccharatum (SS), S. saccharatum, cv. Botanichnyi (SSB), S. saccharatum, cv. Energodar (SSE), S. saccharatum, cv. Medove (SSM), S. saccharatum, cv. Yantar (SSY), S. saccharatum, f. AMBR-1 (India) (SSA-1), S. saccharatum, f. AMBR-2 (Kazakhstan) (SSA-2), S. saccharatum, f. AMBR-5 (Kazakhstan) (SSA-5). Вміст сухої речовини у рослин сорго визначали за А. І. Єрмаковим та ін. (1972), загальний вміст цукрів та аскорбінової кислоти і за В. П. Крищенком (1983), вміст каротину і за Б. П. Плешковим (1985), вміст золи - за З. М. Грицаєнко та ін. (2003), вміст кальцію та фосфору - за Х. Н. Починком (1976). Енергетичну цінність рослинної сировини визначали на калориметрі ІКА С 200. Вміст фотосинтетичних пігментів у листках - за методикою М. М. Мусієнка та ін. (2001). У період молочно-воскової стиглості насіння в рослинній сировині Sorghum saccharatum нагромаджувалося сухої речовини від 21,11 % (SSA-1) до 46,41 % (SSB), цукрів - від 8,64 % (SSE) до 28,65 % (SSA-1), аскорбінової кислоти - від 11,39 мг% (SSA) до 35,96 мг% (SSA-2), каротину - від 0,16 мг% (SSE) до 0,92 мг% (SSA-2), золи - від 2,32 % (SSY) до 4,02 % (SSB), кальцію - від 0,503 % (SSA-5) до 1,127 % (SS), фосфору - від 0,037 % (SSY) до 0,148 % (SSM). Енергетична цінність сухої сировини становила від 2928,77 кал/г (SSE) до 4075,62 кал/г (SSA-5). Співвідношення фотосинтетичних пігментів - 1,26 (SSM) - 6,20 (SSB). Висновки: одержані результати свідчать про те, що за умов Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України досліджувані сорти та форми Sorghum saccharatum є цінним джерелом поживних речовин та біопалива в період молочно-воскової стиглості насіння. Серед досліджених генотипів SSB характеризувався найбільшим вмістом сухої речовини та золи, SSA-1 - найбільшим загальним вмістом цукрів, SSA-2 - найбільшим вмістом вітамінів, SSA-5 - найбільшою енергетичною цінністю.